3 7Buchli H. 6000 Jahre Werbung. B. 3. - Berlin, 1966. S. 268.
3 8BuchliH. 6000 Jahre Werbung. В. 3. - Berlin, 1966. S. 233.
3 9 А там же. В. 2. S. 269.
4 0BuchliH. 6000 Jahre Werbung. В. 3. - Berlin, 1966. S. 221.
4 1 Там же. S. 233.
4 2 Саме там. S. 232.
4 3Cronau R. Das Buch der Reklame. В. I. - Leipzig, 1887. S. 62.
Як бачимо, тут витонченість французьких примадон, химерність сюжетів і орнаментики Бердслея змінила наочна і переконлива правда Речі. Необхідно визнати, що деяка здача високих Есте-тичних позицій в комерційному німецькому плакаті цілком оправдая-валась їх функціональної ефективністю.
Слідом за Л. Бернгардом своє слово в плакатному майстерності сказали художники М. Клінгер і Ф. Штук, створивши так званий тевтонський стиль. В якійсь мірі його можна розглядати як паралель «ново-українського» стилю вУкаіни початку XX століття, про що піде мова в восьмому розділі. Ці художники модернізували силуети готичних храмів, використовували стилізацію готичного шрифту, звернулися до образів середньовічного німецького епосу. Їх спеціалізація лежала швидше в сфері політико-патріотичного, ніж комерційного плаката.
4 5Тугендхольд Я. А. Плакат на Заході // Тугендхольд Я. А. З історії захід-ноевропейских, українського і радянського мистецтва. - М. 1987. С. 158-159.
Принади преміальної торгівлі
Прагматична орієнтованість німецької споживчої ауді-торії була активно використана винахідниками преміальної тор-говли. Ініціаторами тут виступили газетні підприємці. Уже в 1869 році газета «Ober Land und Meer» ( «Через моря і країни») орга-нізовать безпрограшну лотерею для своїх передплатників, домігшись цим прийомом деякого збільшення тиражу. Цьому досвіду послідовно-вал Мюнхенський інформаційний листок. Редакція вирішила в каж-дий випуск цього видання включати десять примірників з написом: «Хто має цей листок безкоштовно отримує кухоль пива». Попит на видання негайно виріс. Ще одна газета заснувала почесні меду-ли: золоту для того, хто залучить 50 нових передплатників, срібні-ву за залучення 25 осіб і бронзову для привернув десять нових передплатників. Справи газети швидко пішли в гору 4 6.
4 6Cronau R. Das Buch der Reklame. B. III. - Leipzig, 1887. S. 81-82.
4 7Grunewald M. Zur Psychologic der Schaufensterreklame. Die Reklame. - 1925, № 3. S. 278.
4 8Hansen F. Das Schaufenster als Reklamespiegel. Der Reklame-Spiegel. - 1930, № 2. S. 4.
4 9Cronau R. Das Buch der Reklame. B. I. - Leipzig, 1887. S. 48.
Одна з перших загальнонаціональних демонстрацій економічних успіхів держави зроблена в 1756 році найбільш просунутою в цьому відношенні країною - Англією. Лондонська експозиція по-лучила загальноєвропейський резонанс. У 1763 році організовано виставку національних досягнень в Парижі, а в 1765 році - в Дрездені. Сто-лиці інших німецьких князівств не забули наслідувати цей пре-стіжному наприклад. У 1786 році організовується торгово-промислова виставка в Берліні, в 1788 році - в Мюнхені, в 1790 році - в Гам-бурге 5 1.
Істотною є також можливість наочного, предметного співвідносячи-сення власної продукції з продукцією конкурентів, представлений-ний на сусідньому стенді або в наступному залі. Зрозуміло, і в умов-ях свободи експозицій далеко не все таємне (технологія, сировинні постачальники. Організація праці) стає явним. Однак і можли-ність зіставлення своїх і чужих виробничих результатів воістину дорогого коштує.
Від прямих контактів з потенційними споживачами лежить найбільш короткий шлях до укладення ділових контрактів на співпрацюючи-ство фірм, продаж і покупку дублікатів експонованих моделей і т. П. Виставки, як правило, формують припливи масового попиту на найбільш виграшно представлені товари, особливо, в разі їх раніше широко невідомих, якісно нових характеристик. Не можна обійти увагою і культурно-просвітницький резонанс багатьох ви-ставочние заходів.
Все перераховане робить зрозумілим, чому перший досвід виставок в різних європейських країнах XVIII століття був з ентузіазмом вос-прийнятий наступним століттям. Франція почала практикувати пере-ресувні виробничо-комерційні експозиції, що проходили в різних містах держави з 1817 по 1849 роки. У німецьких зем-лях цей прийом дозволив розширити діапазон торгово-промислових контактів різних князівств. Пересувні виставки проходили тут з 1818 по 1854 роки 5 2.
Індустріально-технічний і економічний підйом середини XIX століття, в першу чергу в Англії і Франції, викликав до життя ідею інтернаціоналізації експозицій, що відповідала потреб-ності в інтенсифікації світової торгівлі. Перша інтернаціональ-ва виставка відбулася в Лондоні в 1851 році під шіроковещатель-ним заголовком «Індустріальна виставка всіх народів». Її широко висвітлювала європейська і заокеанська преса. Наведена перечити-слена говорить сама за себе - інтернаціональні виставки, отримавши-шие до кінця століття найменування Всесвітніх, відбулися:
1855 рік - Париж,
1862 рік - Лондон,
1867 рік - Париж,
1876 рік - Філадельфія (США),
1878 рік і 1889 рік - Париж,
1893 рік - Чикаго,
1900 рік - Париж,
1904 рік - Сент-Луїс 5 3.
Ближче до початку XX століття в організації виставок визначилися но-ші тенденції - розшарування на рівні. На національному рівні про-стало прагнення до все більш вузької спеціалізації експозицій, орієнтованої майже виключно на професіоналів. Одночасним-аме на такому типі виставок експозиція стала поєднуватися з прода-жів пропонованих зразків або їх дублікатів.
5 0Любомірова Е. Е. Всеукраїнські художньо-промислові виставки другої половини XIX століття і формування проектної культури // техніч-ська естетика. Праці ВНДІТЕ. - М. 1989 - Вип. 59. С. 88.
5 1Paneth E. Entwiklung der Reklame vom Altertum bis zum Gegenwart. - Miiiichen und Berlin, 1926. S. 165.
5 2 Саме там. S. 165.
5 3Paneth E. Entwiklung der Reklame vom Altertum bis zum Gegenwart. - Miinchen und Berlin, 1926. S. 165.
2. Загальні для європейських країн закономірності в області рекла-ми переломлюються досить своєрідно в різних дер-ствах в залежності від конкретних економічних і політич-ських особливостей того чи іншого періоду, а також особливостей національної культури.
5. Неперевершеним залишилося для XIX століття художнє майстер-ство французького полихромного плаката, який здійснював рек-ламние функції в сфері театральної та мистецькому житті, в області комерції, виробництва, а також в трактуванні социаль-них і політичних колізій.