Жителям села Лиманне, що в 20 км від Костанов, не вистачає питної води
Ситуація була б не такою гострою, якби живлющу вологу привозили щотижня.
У Костанайської районі жителі восьми селищ вживають привізну воду, так як в колодязях вона солона, жорстка і брудна. Колодязної селяни напувають худобу, її фільтрують і використовують для прання та миття посуду. Але якщо в великі населені пункти воду привозять щотижня, то в малі села - Самір, Молокановку і Лиманне завозять один раз в два тижні.
Довгоочікувана машина, навантажена двома бочками води, приїжджає в с. Лиманне раз в два тижні, по вівторках. Однак весь цей день місцеві жителі сидять в буквальному сенсі слова на флягах, так як у водовози немає графіка завезення, який він би дотримувався.
- Фляги, каністри та відра ми виставляємо біля дворів о 12:00, адже точно не знаємо, у скільки прибуде водовоз. Іноді він приїжджає о 13:00, часом о 14:00 або 15:00, останнім часом - ближче до 16:00. Весь цей час ми на нервах. Доводиться чергувати біля вікна або на вулиці, - розповіли кореспондентам «НК» місцеві жителі.
Як розповіла місцева мешканка Наталія Жусупова, вода, яку привозять раз на два тижні, в її родині йде дуже швидко.
- До певного моменту все влаштовувало, але зараз ситуація погіршилася, адже нас мимоволі змушують розраховувати і брати більше води, щоб вистачило на два тижні. Це зробити неможливо, та й стільки фляг в будинку немає, - обурюється пенсіонерка. - У результаті через 7-10 днів питна вода закінчується, доводиться просити сусідів, які працюють в Костанай, щоб вони привезли її звідти. Але ж не хочеться зайвий раз турбувати людей своїми проблемами.
Також надходить і її сусідка Касима Молдагаліева.
- Кожні два тижні я набираю по три фляги, але цього обсягу на нашу велику сім'ю недостатньо. Доводиться, як то кажуть, підв'язувати вузлики. Іноді опиняємося в безглуздій ситуації, коли до нас приїжджають гості. Вони дивуються, чому в селищі, який знаходиться в декількох кілометрах від обласного центру, до сих пір немає водопроводу, - розповідає Молдагаліева. - Місцеві чиновники в курсі того, що нам не вистачає води, але ніяк не сприяють вирішенню цієї проблеми. Зібрали б селян, роз'яснили все. Ми вже згодні і на збільшення ціни на воду, аби ситуація нормалізувалася. Але з нами ніхто не розмовляє.
Багато користувачів вважають, що влітку вони будуть відчувати ще більшу нестачу, адже вода в бочках, каністрах і флягах почне «задихатися» або просто-напросто протухне.
- Набирати на два тижні воду в літню пору - це нереально і навіть небезпечно. У залізних флягах вона почне нагріватися, а в пластмасових - «киснути», - каже Любов Кривко.
Жінки також відзначили, що якість привізної води залишає бажати кращого.
Молода мама Віра Попова, яка живе на вул. Східної, зазначила, що практично всі жителі лиману користуються привізною водою, деякі бурят в своїх дворах 20-метрові свердловини, які далеко не всім по кишені.
- За один метр беруть 5000 тенге, до всього необхідно купувати насос. Коштує він ні багато ні мало 10-20 тисяч тенге, - зазначає Попова. - У нас велика сім'я, є маленька дитина, і ми всі звикли до привізній воді. Використовуємо її тільки для пиття, а готуємо на колодязної води. За два тижні випиваємо три фляги, але цього мало.
Віра також розповіла, що в минулому році її сусідка купувала аж 700 літрів води, так як у неї на подвір'ї не було ні колодязя, ні свердловини. Нею поїла худобу, прала і готувала на ній.
У свою чергу директор Затобольськ теплоенергетичної компанії, яка займається постачанням води в вісім селищ Костанайського району, Олександр Фищук стверджує, що в минулому році їх підприємство понесло мільйонний збиток.
До речі, жителі с. Лиманне не збираються зупинятися, поки повністю не вирішать водне питання. Найближчим часом вони планують зібрати підписи до своєї петиції до районного керівництва.