Як же я вас розумію. та ж сітуація.Очень важкі хворобливі для мене стосунки пережила, розірвала з працею, але погляд побитої собачки залишився. Часто навіть не дивлячись на себе в дзеркало ловлю себе на думці що напевно зараз у мене дуже сумний вираз обличчя тут же намагаюся зробити його більш позитивним але завжди адже неможливо це контролювати також як і ходити зі втягнутим животом. Виходить замкнуте коло-щоб почати світитися щастям зсередини потрібно щоб змінилися обставини в потрібному для нас напрямку зокрема в особистому житті а вони не змінюються т.к людина так влаштована що він не хоче стикатися йти на зближення з тими від кого віє тугою сумом
Із задоволенням вислухаю як міняти
Працюю, займаюся спортом, є подруги, є коханець, живу з кішкою - дуже її люблю, як дитину.
Колишнього не можу пробачити (((Образа на нього сильна є
3 роки минуло, вистачить вже себе жаліти і на колишнього ображатися. Вас життя хоч чогось вчить? Пішов і добре! А ви все пробачити не можете. Досить. Чи не можете самі впорається, йдіть до психолога.
Немає у мене дітей. І не голодую. Але погляд такий як ніби все життя були суцільні позбавлення, як ніби в дитбудинку жила, потім в общаге і працювала на складі неотопляемом.
ну так згадайте коли вас в опалювальний склад перевели :)
3 роки минуло, вистачить вже себе жаліти і на колишнього ображатися. Вас життя хоч чогось вчить? Пішов і добре! А ви все пробачити не можете. Досить. Чи не можете самі впорається, йдіть до психолога.
Як пробачити колишнього?
Мережеве видання «WOMAN.RU (Женщіна.РУ)»
Контактні дані для державних органів (в тому числі, для Роскомнадзора): [email protected]