Розвиток тваринництва багато в чому залежить від рослинництва, насамперед від кормовиробництва.
в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь в Карпатах, Лісостепу і на Поліссі, менше-в Степу.
Розрізняються скотарство молочного, молочно-м'ясного та м'ясного напрямків.
В цілому в Україні переважає скотарство молочно-м'ясного напряму, яке характеризується значною питомою вагою корів у поголів'я. Молочне скотарство (частка корів - 65-90%) розвивається переважно навколо великих міст і на Поліссі, де є досить соковитих трав. Для районів інтенсивного землеробства з потужною кормовою базою, властивий молочно-м'ясний напрямок (корови складають 40-50% поголів'я). Він характерний для Лісостепу, частково Степу, гірських районів Карпат і Криму.
М'ясо-молочна спеціалізація скотарства збереглася в господарствах південно-східних частин посушливих областей (Миколаївської, Херсонської), степового Криму.
М'ясний напрям розвивається тільки в спеціалізованих на вирощуванні молодняка господарствах всіх зон, які виникли при цукрових, крахмало-патоковий, спиртових заводах, відходи яких є висококалорійними кормами.
Вівчарство поширене, головним чином, в Степу, особливо південному, і Карпатах. В Степу розвивається вовняне, переважно тонкорунне і напівтонкорунне вівчарство, яке дає якісну шерсть. Воно базується на дешевих пасовищних і грубих кормах. Для вівчарства в Степу використовують сухі вигони і пасовища. На Поліссі та в Карпатах переважає нитки синтетичні, шубні вівчарство, що дає високоякісні, міцні, теплі овчини, з яких виготовляють кожухи.
Птахівництво розвинене у всіх областях України. Розводять гусей, качок, курей, індиків. Найбільша увага приділяється збільшенню поголів'я курей-для отримання м'яса і яєць. Поблизу великих міст, промислових і рекреаційних центрів створені великі спеціалізовані птахофабрики.
Все більш важливе значення набуває ставкове рибництво, яке орієнтується переважно на великі міста. Розводять переважно коропа і товстолоба. Товарне значення має форель, яка зустрічається в гірських річках.
Бджільництво поширене в усіх зонах, але кращі умови для його розвитку склалися на Поліссі та в Лісостепу.
Шовківництво (розведення тутових і дубових шовкопрядів) добре розвинене в степових і частково в лісостепових областях. В Україні набуває розвитку звірівництво. З хутрових тварин на спеціалізованих фермах і зверохозяйств розводять сріблясто-чорну лисицю, норку, песця, нутрію.
У лісостепових і поліських областях поширене кролівництво, яке дає вдвічі більше м'яса, ніж вівчарство.
Зона молочно-м'ясного скотарства, свинарства, льонарства, картоплярства і зернового господарства (поліська) охоплює більшу частину Полісся і прилеглі райони Лісостепу. В рослинництві лідирують вирощування льону та картоплі. Зернове господарство задовольняє в основному місцеві потреби. Найбільше значення в межах зони мають пшениця, гречка і жито. Спеціалізація рослинництва, природні умови зумовили розвиток молочно-м'ясного скотарства та свинарства.
Буряківничих-зернова зона з м'ясо-молочним скотарством і свинарством (лісостепова) займає більшу частину Лісостепу і прилеглі до нього райони Полісся, Прикарпаття і Степу. В її межах переважають чорноземні грунти з достатнім зволоженням. Це основний район вирощування цукрових буряків в Україні. Значні площі в лісостеповій зоні займають посіви озимої пшениці і кукурудзи на зерно. Тваринництво спеціалізується на вирощуванні і відгодівлі на м'ясо великої рогатої худоби, свиней. У правобережній частині сільськогосподарської зони, особливо в Придністров'ї, розвинуте садівництво.
Зона зернових і олійних культур з розвиненими овочівництвом, баштанництвом, виноградарством, скотарством, свинарством і вівчарством (степова) займає більшу частину території Степу. Вона характеризується переважанням родючих чорноземних грунтів, недостатнім зволоженням, теплим і посушливим кліматом, високим ступенем розораності земель. Зерновими тут зайнято більше половини посівних площ. Основні зернові культури - озима пшениця, кукурудза, а з технічних - соняшник, в північній частині зони - цукрові буряки, льон-льон. Степова зона є найбільшим виробником зерна і соняшнику в Україні. Важливе значення придбали садівництво, виноградарство і баштанництво. У тваринництві лідирують скотарство і свинарство, на півдні розвинене вівчарство. Зростає роль птахівництва.
Крім рівнинних сільськогосподарських зон, в Україні виділяють передгірні і гірські райони Криму і Карпат. Своєрідні природні умови позначилися на особливостях сільськогосподарського виробництва в них. У передгір'ях Карпат вирощують пшеницю, цукровий буряк, льон, картопля. На Закарпатті рослинництво спеціалізується на зернових культурах, особливо кукурудзі на зерно, виноградарстві, садівництві та овочівництві. З тваринницьких галузей, поряд зі скотарством, велике значення має вівчарство, що використовує гірські пасовища в долинах. На Південному узбережжі Криму товарне значення має виноградарство, вирощування ефіроолійних культур (троянди, лаванди, шавлії).
Навколо великих міст і агломерацій сформувалися приміські овочево-мо-лочних господарства, які орієнтуються на забезпечення населення міст овочами, картоплею, фруктами, молоком, яйцями тощо.