По суті, мова йде про синтетичному речовині, максимально схожим з гормонами, які виробляються таким органом сечо-статевої системи, як наднирники, а це значить, що його можна використовувати, як своєрідний замінник при гормонодефіціте, що розвивається на тлі різних патологій.
І найчастіше "Триамцинолон" призначають при надниркової недостатності, ревматоїдному артриті, ревматизмі, червоний вовчак системного типу, гіперкальцемія, гострих алергічних реакціях у вигляді шкірних висипань, важкому перебіг бронхіальної астми, спондиліті, бурситі, тендовагініті і кон'юнктивіті алергічного характеру. Крім іншого, при таких захворюваннях, як кератит, іридоцикліт, бореліоз, геморагічний діатез і тромбоцитопенії різних типів і ступеня тяжкості, пухлинних новоутвореннях злоякісного характеру, анемії і туберкульозному менінгіті також призначається "Триамцинолон". Застосування при всіх перерахованих вище недугах передбачено системне, хоча в ряді випадків може бути показано введення препарату безпосередньо в саму область поразки. І як приклад можна привести такі захворювання, як періостит (запалення надкостной частини), бурсит (запалення слизових сумок), екзостоз (кісткові нарости доброякісного типу), псоріаз, що виявляється у вигляді ізольованих одиночних бляшок тощо.
Примітно, що ін'єкційне введення препарату "Триамцинолон" може бути і внутрішньосуглобовим, що особливо актуально при ексудативному артриті, артрозі різного ступеня складності і подагрі, причому абсолютно неважливо, в якій саме формі протікає захворювання - гострої або хронічної. Форма випуску цього універсального лікарського засобу дозволяє використовувати його і для зовнішнього застосування, яке показано для різних патологій дерматологічного характеру.
Так, крему і мазі "Триамцинолон" часто прописують при васкуліті, нейродерміті, пузирчатке, екземі, попрілостях, дерматитах всіляких типів, псоріазі і навіть укусах комах, адже в цьому випадку вдається вирішити відразу цілий ряд проблем, усунувши зовнішню симптоматику і алергічну реакцію на який потрапив в організм отрута. Крім мазей і кремів, "Триамцинолон" випускається у вигляді таблеток і порошку білого або жовтуватого відтінку, призначеного для приготування ін'єкційної суспензії. При цьому слід враховувати той факт, що даний порошок не здатний розчинятися у воді для ін'єкцій і дуже погано змішується зі спиртом, тому він може застосовуватися тільки в сукупності зі спеціальним фізичним раствором.Сінтетіческій ГКС "Триамцинолон", інструкція із застосування якого містить масу найважливіших тонкощів і нюансів, має і цілий ряд протипоказань до застосування. І в першу чергу його не можуть використовувати пацієнти, які страждають від глаукоми, пептичної виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки, гострого психозу, туберкульозу в активній формі, злоякісних новоутвореннях, що вже встигли дати метастази, остіопороза (руйнування суглобів), ниркової недостатності та інших порушеннях функціонування нирок. Ну і природно, не варто експериментувати з ГКС при наявності індивідуальної непереносимості його активних компонентів, вагітності, в період лактації (грудного вигодовування), а також в тому випадку, якщо мова йде про дитину, вік якого не досяг шести років. Крім того, ще одним табу для застосування даного лікарського препарату є гострі вірусні та бактеріальні інфекційні захворювання і в таких ситуаціях лікування глюкокортикостероїдами проводять тільки після повної перемоги над ГРЗ або ГРВІ.
Що стосується дозування, то розрахувати її може тільки лікуючий лікар з оглядкою на тип захворювання, ступінь тяжкості його перебігу, а також вік і вага пацієнта. Якщо ж діяти згідно з інструкцією-вкладиша, то приймати "Триамцинолон" всередину необхідно в кількості від 4 до 16 міліграм на добу, розбиваючи загальний обсяг на два-чотири прийоми. Підтримуючої вважається середньодобова доза, що дорівнює одному міліграму препарату, при тому, що переходити на цей рівень рекомендується поступово по досягненню стійкого терапевтичного ефекту (в день потрібно зменшувати в середньому по 2 міліграми активної речовини).
Що стосується ін'єкційної терапії, то вона передбачає тільки внутрішньом'язове або внутрішньосуглобове введення, при тому, що мова йде про глибоку введенні, який дозволяє уникнути такого поширеного важкого явища, як атрофія м'яких тканин. При цьому системне лікування людей старше 16 років передбачає глибоке разове введення 40 мілілітрів розведеною суспензії з обов'язковим дотриманням місячного інтервалу, якщо в подальшому передбачено повторне введення препарату.
У цьому випадку велике значення має і ступінь ураження, адже при незначних її масштабах дозування "Тріамцинолону" може не перевищувати 10 мілілітрів, в той час як при стійкому прогрес патології норма переглядається в більшу сторону при максимальному дозуванні в 40 мілілітрів. Якщо ж пацієнту прописали препарат у вигляді крему або мазі, то наносити його на поверхню ураження необхідно не частіше 2-4 разів на день протягом декількох діб. Значною мірою посилити ефект від його застосування допоможе накладення оклюзійної пов'язки, повністю перекриває доступ кисню до оброблюваного місцем.
Використовуючи "Триамцинолон", слід бути готовим і до прояву певних побічних ефектів, які найчастіше виражаються у вигляді бульозної висипки, атрофічних процесів в місцях повторного введення препаратів, що переходить хвороби, а також зниження ефективності прийнятих паралельно протидіабетичних лікарських засобів.