Про етикеті, жестах і правилах поведінки в Кореї
Правила поведінки - річ досить умовна. Те, що в одній країні вважається непристойним, в іншій - зовсім нормально, і навпаки. Є таке корейське слово «еджоль», на російську мову перекладається як «вихованість, ввічливість, культурність». Але ці слова не повністю передають зміст цього поняття. Навіть корейці розуміють «еджоль» по-різному. Його важко визначити одним словом, тому що воно виражає національну традицію і звичаї.
Про ввічливості і неввічливості
У корейському суспільстві і донині збереглися конфуціанські традиції. Вік і суспільне становище яких багато важать. Вважається, що молодші за віком або стоять нижче по громадському статусу зобов'язані додержуватися бажань старших без заперечення. Тому в Кореї люди часто цікавляться віком, сімейним станом людини. Корейцям важливо знати відповіді на ці питання для того, щоб правильно побудувати відносини зі співрозмовником.
Корейці не дають негативних відповідей типу «немає», або «я не згоден з вами», або «я не можу зробити це». Частіше, ніж американці, вони використовують відповіді на кшталт «я згоден з вами, в принципі» або «я співчуваю вам». Перевага непрямий, двозначній комунікації продиктовано повагою іншої людини, важливістю збереження групової гармонії, що має високу цінність в корейської культури.
Не використовується наказовий спосіб. Наприклад, в корейських парках пишуть не «По газонах не ходити», а «Давайте не будемо ходити по газонах». Чи не «Сміття не кидати», а «Давайте не будемо кидати сміття». Іноді застосовується слово «трохи». «Дайте мені газету, трохи», наприклад. Це в поєднанні з ввічливим закінченням дієслова означатиме шанобливу прохання.
У сучасному корейською мовою існує чотири ступені ввічливості, кожна з яких має свій власний набір закінчень або їх відсутність. це:
1) офіційна мова;
2) розмовна мова між рівними;
3) мова, звернена до підлеглого (молодшого), але не позбавлена поважності;
4) мова, звернена до дитини; фамильярная мова.
Є ще одна цікава особливість, яка впадає в Кореї в очі російському, знає корейську мову. Це те, як спокійно кажуть корейці про ... туалеті.
У Росії, як і в багатьох (але не у всіх!) Західних країнах, на теми, пов'язані з туалетом, прийнято говорити, таємниче закочуючи очі і знизивши голос. У Кореї ж молода людина на побаченні може поскаржитися своїй коханій на случівшіееся з ним розлад травлення з такою ж простотою, з якою його російський одноліток може поскаржитися на, скажімо, головний біль. З іншого боку, самі корейці часто не розуміють тих умовностей, які російські накрутили навколо такого звичайного і природного справи, як похід до вбиральні.
Помітили ми ще одну дивну і не завжди приємну для нас деталь. Корейці люблять заглядати в чужі «кишені», скажімо так. Перш, ніж замовити блюдо в ресторані, вони обов'язково подивляться, що їдять сусіди. У магазинах заглянуть в твою кошик і порівняють її вміст зі своїм. Вони завжди порівнюють себе з іншими.
Ввічливість словесна неодмінно підкріплюється певними діями. Найважливішою заповіддю культурної людини в Кореї є проходження Правил поведінки шанобливих дітей. Вони неписані, але дотримуються повсюдно:
Етикет в корейському суспільстві. так само, як і в Китаї, визначається, національною традицією. основою якої є ієрархічні відносини в суспільстві і сім'ї.
Корейці намагаються уникати використання особистих займенників, називаючи співрозмовника на прізвище плюс «пан» (або «учитель»). Називати по імені в Кореї можливо тільки друзів, причому молодшого або однакового з вами віку. При зверненні до рівних за віком і положенню або до молодших разом з прізвищем вживається частка «осі» ( «пан»). По відношенню до вищих (старшим) необхідно звертатися «сонсенім» ( «вчитель, пан»).
У Кореї загальноприйнято звернення «тон'му» ( «товариш»). В особливо урочистій обстановці вживається синонімічне слово «тонч'кі» (теж «товариш»), але «тон'чкі» використовується, якщо мається на увазі конкретну особу, тільки обов'язково разом з прізвищем та ім'ям одночасно. ( «Тонч'кі», як і «тон'му», може використовуватися також як абстрактного звернення.) Між близькими друзями зустрічається звернення «сестра», «брат».
З особливою любов'ю корейці ставляться до дітей. Корейські діти не примхливі і поводяться тихо і слухняно. Взагалі в корейській сім'ї багато в чому зберігаються традиційні відносини, згідно з якими дружини ставляться до чоловіків з підкресленою ввічливістю. Так, наприклад, нерідко дружина несе поклажу, а чоловік йде порожняком. На Півдні заміжні жінки, як правило, не працюють, і рідко зустрічаються на вулиці. Корейським жінкам властива скромність в поведінці. Відповідно до традицій не прийнято «доглядати» за жінкою, подавати пальто або торкатися до неї. Для жінок неприпустимим вважається куріння і вживання спиртного.
Корейці дуже гостинні. При відвідуванні корейського будинку необхідно дотримуватися деяких правил, пов'язані з особливостями його внутрішнього устрою. Сидять корейці на підлозі, підклавши спеціальні подушки для сидіння, при цьому ноги підтискаються під себе. Тому в корейському будинку підлогу завжди міститься в чистоті, і по ньому ходять без взуття, яка ставиться в коридорі задниками до порога, так щоб її було зручно одягати.
У місцях загального користування та на кухні є спеціальні тапочки, які стоять біля входу туди. Виходячи з цих приміщень в кімнати, тапочки знімають і залишають також біля входу. Подарунки в Кореї прийнято подавати і приймати обома руками.
Перебуваючи в Кореї, іноземцям краще уникати використання жестів. У корейській культурі жестів дуже багато, вони, як правило, мають інше, ніж у європейців, значення і можуть бути сприйняті неправильно.
Стосовно дій і жестах
• Не можна переступати через старшого, якщо він лежить і відпочиває, особливо в області голови (враховуючи, що корейці традиційно сплять, їдять, пишуть - словом, живуть на підлозі, а меблі в корейському будинку мінімальна, це дуже актуально).
• Не можна лежати, якщо старший в цей час їсть.
• Сідаючи за стіл, не бери ложку раніше старшого.
Взагалі цей жест універсальний для всіх випадків життя, коли ви щось даєте або отримуєте від старшого за віком або посади. Наприклад, продавець в магазині завжди бере гроші і дає здачу тільки двома руками. За правилами етикету цей жест повинен супроводжуватися легким поклоном.
• Повсюдним звичаєм є заборона палити при «старшому», навіть якщо «молодший» сам в роках. Якщо «молодший» п'є спиртне за одним столом зі «старшим», підносячи чарку до рота, він зазвичай відвертається і прикриває її руками.
Грубістю вважається наливати самому собі. Так ви позбавляєте господаря столу можливості проявити гостинність. Коли вам наливають, чарку треба тримати в правій руці, а лівою рукою притримувати праву. Те ж саме, коли наливаєте ви: пляшка в правій руці, ліва рука притримує праву.
• У Кореї вважається образливим сякатися на людях.
При цьому зовсім не соромно плямкати за столом. Так вони показують господареві, що все дуже смачно!
• Якщо з кимось розмовляєте, тримайте руки на увазі. Ховати їх за спиною або в кишенях - непристойно.
• У Кореї не прийнято підкликати людини рукою з оберненою вгору долонею або вабити пальцем. Такими жестами в Кореї зазвичай кличуть собак. Якщо ви хочете покликати людину, робіть це рукою з долонею, зверненої вниз.
• Є ще чисто корейський жест, який показує гарний до вас. Це дружній жест: скласти руками сердечко (над головою, наприклад). Виглядає дуже мило!
• Не можна не згадати растопиріваніі пальців перед об'єктивом. «Peace!»
• Корейці нерідко сміються, щоб приховати збентеження. Сміх може також означати страх, злість або здивування. Жінки часто прикривають обличчя під час сміху. Для них вважається непристойним показувати зуби. Зараз цей жест, правда, трохи застарів.
• Піднесення кулачків до щік - ознака, скажімо по-японськи, кавайності.
• І взагалі звикайте кланятися. В Азії без цього жити не можна.
Близькі друзі-корейці однієї статі можуть ходити за руку або поклавши руку на плече. Іноземці не повинні чинити так само.
Не сидіть, схрестивши ноги; не протягаються їх перед собою. Ступні поставте на підлогу; зрозуміло, ні в якому разі не можна класти їх на стіл або на стілець.
Прикривайте рот рукою, коли позіхає або користуєтеся зубочисткою.
Знайомі люди стоять близько один до одного і ходять поруч. Дуже грубо змусити людину йти позаду вас.
Сидіть і стійте прямо, не сутультеся.
Щоб кого-небудь покликати, простягніть руку долонею вниз зробіть скребуть рух. Говорити «підійдіть сюди» і манить вказівним пальцем дуже грубо.
Коли людина закидає голову і всмоктує повітря крізь зуби, це означає «ні» або «це дуже важко».