Топ 10 змін законодавства за 2018 рік в області ис, ит і масових комунікацій, правової

Ринок юридичних послуг в сфері банкрутства продовжує зростати

«Мода на все західне пішла». Інтерв'ю з Христофором Іваняне

«Ритейл - це дуже технологічний бізнес». Інтерв'ю з Катериною Лобачовою

«В даний час стартапів в сфері Legal Tech занадто багато»: Інтерв'ю з Марі Бернар

Персональні дані зберігати вУкаіни!

В українське законодавство про персональні дані введено вимогу, згідно з яким при зборі персональних даних, в тому числі через Інтернет, оператор зобов'язаний забезпечити запис, систематизацію, накопичення, зберігання, уточнення (оновлення, зміна), витяг персональних даних українських громадян з використанням баз даних, знаходяться на території Укаїни.

Є ряд винятків, які стосуються, в основному, випадків обробки персональних даних, які пов'язані з комерційною діяльністю. Наприклад, відповідно до міжнародного договору або законом, для здійснення правосуддя, з метою виконавчого провадження, надання державних та муніципальних послуг, а також - за умови, що при цьому не порушуються права і законні інтереси суб'єкта персональних даних - здійснення професійної діяльності журналіста, ЗМІ або науковій, літературній або іншої творчої діяльності.

довгоочікувані договори

№ 35-ФЗ «Про внесення змін до частини першу, другу і четверту Цивільного кодексу Укаїни і окремі законодавчі акти Укаїни»

Серед безлічі змін, що відбулися, що торкнулися практично всі глави четвертої частини ГК РФ, необхідно особливо виділити новели, що стосуються договорів у сфері інтелектуальної власності.

По-перше, законодавець поклав кінець дискусії про співвідношення норм частини четвертої ЦК, формально допускала безоплатне відчуження виключного права і безоплатні ліцензії, з положеннями про договір дарування. Тепер в силу п. 3.1 ст. 1234 і п. 5.1 ст. 1235 ЦК відчуження виключного права, а також надання виключної ліцензії на території всього світу і на весь термін дії виключного права в стосунках між комерційними організаціями заборонені.

По-друге, ст. 1286.1 ГК України та п. 2 ст. 1308 ЦК України передбачають можливість укладення в спрощеному порядку ліцензійного договору, за яким правовласником надається ліцензіату проста (невиключна) ліцензія на використання твору науки, літератури чи мистецтва, зокрема, що може бути вкрай затребуване, програм для ЕОМ або об'єктів суміжних прав. Такий договір у Цивільному кодексі України названо відкритою ліцензією і за своєю юридичною природою є договором приєднання, умови якого повинні бути доступні невизначеному колу осіб для ознайомлення з ними перед початком використання відповідного результату інтелектуальної діяльності.

По-третє, відбувся перехід від перевірочної системи державної реєстрації договорів в сфері інтелектуальної власності до заявної. Таким чином, для реєстрації відчуження, застави або передачі за ліцензією виключного права в Роспатент слід надавати заяву, підписану сторонами за договором, а не сам договір. Даний механізм повинен значно прискорити процес державної реєстрації та сприяти оперативному розпорядженню правами.

Підрахунок в Інтернеті

Організатори поширення інформації в мережі Інтернет

Організатори зобов'язані повідомляти Федеральну службу з нагляду у сфері зв'язку, інформаційних технологій і масових комунікацій (далі - Роскомнадзор) про початок своєї діяльності, зберігати інформацію про спілкування користувачів між собою і інформацію про самих користувачів протягом 6 місяців, а також надавати її на вимогу правоохоронних органів. Коло користувачів, щодо яких діє дане правило, включає всіх, хто так чи інакше пов'язаний з Україною (наприклад, якщо користувач увійшов до свого облікового запису з терріторііУкаіни згідно геолокаційні даними). Зазначені обов'язки не поширюються на операторів державних і муніципальних інформаційних систем, операторів зв'язку в частині діяльності, що ліцензується, а також громадян, які здійснюють діяльність для особистих сімейних і домашніх потреб, що визначаються на підставі постанови Уряду Укаїни.

Закон про інформацію також доповнено ст. 10.2 «Особливості поширення блогером загальнодоступної інформації». Блогером визнається власник сайту і (або) сторінки в мережі Інтернет, на яких розміщується загальнодоступна інформація та доступ до яких протягом доби становить понад три тисячі користувачів мережі Інтернет.

На блогерів прямо покладається обов'язок забезпечувати дотримання вимог законодавства Укаїни, пов'язаних з обмеженнями поширення інформації. При цьому блогери повинні перевіряти достовірність розміщеної загальнодоступної інформації до її розміщення і негайно видаляти її в разі недостовірності. Додатково блогери зобов'язані дотримуватися законодавства про поширення масової інформації. Крім того, не допускається використання сайту або сторінки сайту в мережі Інтернет з метою приховування або фальсифікації суспільно значущих відомостей, а також поширення завідомо недостовірної інформації під виглядом достовірних повідомлень.

Іноземні ЗМІ: життя за новими правилами

По-перше, запроваджується абсолютна заборона на реєстрацію іноземними суб'єктами засобів масової інформації, отримання ними ліцензій на мовлення, а також, що безпосередньо не було передбачено раніше, на здійснення ними функцій редакцій ЗМІ. Слід підкреслити, що раніше діюче обмеження не поширювалося на українських юридичних осіб, які мали менше 50% іноземного капіталу в капіталі, та іноземних громадян, а також на друковані ЗМІ.

По-друге, іностраннимсуб'ектам забороняється володіти окремо або в сукупності більш ніж 20% акцій (часток) у статутному капіталі компаній, яким належать акції (частки) українських ЗМІ. Ця заборона поширюється не тільки на володіння акціями (частками), як таке, але і на право керування і прямий або непрямий контроль щодо таких акцій (часток).

Іншими словами, встановлено обмеження щодо можливості прямого або непрямого (наприклад, через підконтрольних осіб) володіння і контролю над материнськими компаніями українських ЗМІ. Важливо звернути увагу на те, що на відміну від описаного вище абсолютного заборони, дане правило допускає можливість володіння, управління і контролю над акціями материнської компанії українського ЗМІ з боку української компанії з іноземною участю, за умови, що ця участь не перевищує 20%. Таким чином, по відношенню до українських ЗМІ іноземне участь допускається лише на третьому рівні корпоративної структури в обсязі, що не перевищує 20% акцій (часток), і за умови дотримання заборони, описаного нижче.

Нарешті, новий закон на додаток до описаних заборонам вводить загальну заборону іноземним суб'єктам встановлювати будь-які інші форми контролю над українськими ЗМІ та їх материнськими компаніями.

Недотримання вимог даного закону тягне три види наслідків:

  • акції (частки), придбані в порушення закону, не можуть голосувати і не беруть участь у визначенні кворуму;
  • угоди, які призводять до порушення закону, є нікчемною;
  • Роскомнадзор може призупинити через суд діяльність ЗМІ, яке не відповідає закону.

довічна блокування

Протягом доби з моменту надходження в Роскомнадзор вступило в законну силу рішення Московського міського суду про постійну блокування сайту Роскомнадзор направляє операторам зв'язку вимога про вжиття заходів щодо постійного обмеження доступу до сайту. Оператор зв'язку, який надає послуги з надання доступу до мережі Інтернет, зобов'язаний протягом доби з моменту отримання вимоги Роскомнадзора обмежити доступ до відповідного сайту. Перелік сайтів, доступ до яких постійно обмежений, буде публікуватися на офіційному сайті Роскомнадзора.

Менше формальностей, краще захист

В рамках реформи четвертої частини ГК України суттєвих змін зазнали норми, що стосуються промислової власності. Частина нововведень була введена з урахуванням ситуації, що правозастосовчої практики, а частина - в рамках загальної уніфікації українського права з міжнародним законодавством у сфері інтелектуальної власності.

З істотної кількості змін, що відбулися можна виділити наступні:

  • режим комерційної таємниці перестає бути обов'язковою ознакою такого об'єкта виключних прав, як ноу-хау: власникові досить застосовувати «розумні заходи для дотримання конфіденційності»;
  • змінені терміни дії патентів на промислові зразки (5 років з можливістю продовження щоразу на 5 років, але не більше 25 років), корисні моделі (10 років без можливості продовження);
  • патент на промисловий зразок може бути отриманий тільки на основі зображень, так як виключений перелік суттєвих ознак промислового зразка при подачі заявки
    на промисловий зразок;
  • відмова від спрощеної процедури отримання патенту на корисну модель (вводиться проведення експертизи по суті з обов'язковим інформаційним пошуком);
  • можливість вимагати від порушника виняткових прав на об'єкти патентного права (винахід, корисні моделі і промислові зразки) виплати компенсації замість відшкодування збитків.

Дані новели змінять існуючу правозастосовчу практику, в деяких випадках полегшуючи життя вітчизняному бізнесу.

Азартні ігри - під контроль

В рамках вдосконалення правового регулювання діяльності з проведення азартних ігор у букмекерських конторах і тоталізаторах законодавець прийняв ряд важливих змін. [1]

Тепер організовувати укладення парі можна тільки за умови включення даного виду послуг в ліцензію на здійснення діяльності з організації та проведення азартних ігор у букмекерських конторах і тоталізаторах. Більш того, для організаторів введено обов'язкове членство в саморегулівної організації.

Не допускається прийом ставок організаторами азартних ігор за допомогою переказу грошових коштів, в тому числі переведення електронних грошових коштів, прийому платежів фізичних осіб, а також поштового переказу грошових коштів. При цьому введено поняття інтерактивної ставки, яке з урахуванням інших розроблюваних проектів нормативних актів, легалізує прийняття ставок за допомогою використання мережі Інтернет.

У частині організації азартних ігор у букмекерських конторах і тоталізаторах з використанням інформаційно-комунікаційних мереж передбачені наступні умови здійснення такої діяльності:

  • при прийомі інтерактивних ставок організатор азартних ігор зобов'язаний використовувати не більше одного доменного імені, права на які були зареєстровані на його ім'я або передані йому;
  • організатор зобов'язаний використовувати тільки банківський рахунок, відкритий в центрі обліку переказів інтерактивних ставок букмекерських контор або тоталізаторів в установленому порядку;
  • технічні засоби, за допомогою яких враховуються ставки і розраховуються виграші, можуть розміщуватися виключно на терріторііУкаіни і повинні належати організатору на праві власності.

У разі якщо діяльність здійснюється з порушенням зазначених положень, сайт, за допомогою якого здійснюється порушення, може бути заблокований шляхом внесення в реєстр, який містить заборонену інформацію.

Анонім не піде

Уряд України встановив порядок ідентифікації користувачів послугами зв'язку по передачі даних і надання доступу в Інтернет і використовуваного ними кінцевого обладнання.

Тепер оператори універсального обслуговування до надання вищевказаних послуг зв'язку зобов'язані ідентифікувати будь-якого користувача, що підключився до пункту колективного доступу. Ідентифікація користувача передбачає встановлення імені, прізвища, по батькові громадянина і реквізитів документа, що посвідчує особу.

При цьому значущим нововведенням, яке безпосередньо зачіпає діяльність бізнесу, є публічна обов'язок операторів зв'язку включати в договори з юридичними особами та індивідуальними підприємцями зобов'язання цивільно-правового характеру про передачу оператору зв'язку списку осіб, що використовують кінцеве обладнання, в тому числі, шляхом внесення змін до вже діючі договори.

[1] З урахуванням обсягу федерального закону в даному тексті наведені лише деякі нововведення. Зокрема, законом також передбачено обов'язок організаторів перевіряти вік осіб (18 років) при прийомі ставок і виплати виграшів.

Огляд був підготовлений юристами української практики в галузі ІВ, ІТ та телекомунікацій юридичної фірми Dentons

Leave a Comment Скасувати відповідь

Схожі статті