У різних мовах, в тому числі і в українському, у манжетки є багато цікавих, народних, імен. А, як відомо, на марну траву народ би стільки уваги не звернув.
Ось які імена у манжетки ви можете зустріти тільки на одному тільки українською мовою:
Аксютіна трава, Баранник, Борка, богова слізка, бухарка лісова, гарник, горлянка серцева, грудна трава, грудниця, гусяча лапка, зірочка, запольнік, заяча шубка, заяча капуста, зірковий трава, камчужнік, камчужная трава, копитника, лапишка, лістуха, лопах, лопай, левова лапа, лісової хрін, лягушнік малий, Мар'їна трава, ведмежа лапа, межперстніца, мошка, Молотніков, недужих трава, поползуха, поползніца, приворотень, приворот-трава, рідна, роснік звичайний, росичка, росяній трава, росичка, росичка серцева, рута, свинячі мови, сорокап іточная трава, трава приворот, тріперестніца, шапошник, шалапоть. І це далеко не всі українські назви манжети звичайною!
За французьки її називають "Manteau de Notre-Dame", "pied de lion" (левова лапа); по англійськи - "Lady's mantle"; по-італійськи - "Alchemilla", "Erba ventaglina", "erba stella" (зоряна трава); по-датському - "Lövefod "(левова лапа); по-норвезьких - "Maricåpe "; по-польськи - "Przywrotnik" (пріворотнік); по-чеськи - "Kontryhel obecný"," Husí no? ka "(гусяча лапка); по-угорськи - "Palastfü".
Латинська назва манжетки Alchemilla у сходить до слова «алхімія» (запозичене з арабської мови). так як в середні віки алхіміки намагалися використовувати росу з листя манжетки для виготовлення філософського каменю й еліксиру життя. Вперше в письмових джерелах зустрічається згадка назви манжетки як «Alchemilla» у Г. Бока в 16-м столітті.
Навіть в ті дні, коли на інших рослинах немає роси, на манжеті можна побачити росинки - тому раніше їх називали «божа сльоза» або «божа роса». Алхіміки використовували цю росу по-своєму. А в народі завдяки цій особливості манжетки з'явився ряд імен: богова слізка, роснік звичайний, росичка, росяній трава, росичка, росичка серцева.
Німецька назва манжетки "Frauenmantel" виникло через схожість складених листів із середньовічними зображеннями Діви Марії в її спадаючих одязі. Російське "Манжетка" теж співвідноситься з назвою старовинної жіночого одягу. Правда, в українській мові не зустрічається назв манжетки, висхідних до образу Богородиці, в той час як в Європі манжетка асоціюється саме з цим образом. Її називають "мантія божої матері" (Mäntli, Hasämänteli, Frauenmänteli. Herrgottsmäntelchen. Liebfrauenmantel, Muetergottesmäntele). З давніх часів манжетка вважалася в Європі чудодійною травою, що допомагає жінкам. Покровителькою цієї травички спочатку була язичницька богиня природи і родючості Фрігге, трава манжетки вважалася чудодійною і використовувалася в лікувальних цілях при убуваючому місяці. З приходом християнства покровителькою цієї травички стала діва Марія.
Як і в українській мові, зустрічаються назви, що виникли через зовнішньої схожості листя манжетки з відбитком лапи (ведмежою, левової або гусячої), через дивно красивою роси на листках манжетки ( "Taublatt", "Taubecher", "Sinau" - нім.)
Деякі назви, як в українському, так і в інших мовах, пов'язані з її лікувальну дію. Наприклад, в німецькій мові є такі назви, як «трава від ран», «материнська трава», «цілителька всіх жінок» ( "Mutterkraut", "Allerfrauenheil"). Існує давнє повір'я про те, що трава манжетки навіть при нинішньому кровотечі (аборт) допомагає зберегти "тепло черева", тобто вагітність.
Допомагає жінкам манжетка і по-іншому: до сих пір вона вважається приворот-травою, яка повертає молодість і чоловічу увагу, на це вказують і деякі з назв цієї травички, прийняті в народі (приворотень, трава-приворот).
Багато цікавих фактів і легенд пов'язано з цією дивовижною травою, яка росте у нас під ногами. Може бути хтось помітить цю красиву траву з непримітними квіточками, а кому-то вона допоможе повернути здоров'я!