Багато школярів і студенти сьогодні мріють про безкоштовну освіту за кордоном. Більшості з нас це здається чимось неможливим і нереальним. Однак це зовсім не так. Якщо ви хочете отримати безкоштовну вищу освіту Європейського якості, вам просто необхідно вивчити чеську мову. На наші запитання про те, як, де і кому краще вчити цей милий (ви ж його чули?) Мову ответілпреподаватель чеських курсів і студент МДІМВ Григорій Маслов.
Чеська мова відноситься до західнослов'янської групи мов, куди входять ще словацький і польський. Чеські та словацькі, майже, однакові. На них говорять братські народи: чехи і словаки, які, ще недавно, жили в одній країні - Чехословаччини. Тому це одна з причин вчити чеська - як бонуса- ти отримуєш можливість розуміти словацький. А щоб володіти двома мовами одночасно, треба розуміти їх основні відмінності: вимова, кілька різних звуків, невеликі лексичні невідповідності на рівні діалектів. Що стосується носіїв мови, в Чехії на чеському говорять близько 10 мільйонів чоловік. Ще чехів можна знайти в Австрії, Польщі, Словаччини та Америці.
Цим питанням задаються багато. Маленький народ, маленька країна, крім того, існує думка, що в Чехії всі говорять по-російськи, а якщо немає, то можна обійтися англійською або німецькою. Для всіх, хто так думає, хочу нагадати - комуністичний світ давно припинив існувати, а російська в Чеських школах ніхто не вчить, як обов'язковий мову. Більш-менш його знає лише старше покоління. Крім того, потрібно згадати історію чеської мови і чеського народу, яка пояснює, чому чехи, почувши, що ви говорите з ними на їхній рідній мові, распливутся в усмішці і пригостять вас пивом. З 17 століття, коли Габсбурги зробили Чехію залежною від Австрії провінцією, чеську мову, на протязі 300 років, пригнічувався. На ньому говорили тільки в селах або всередині сім'ї. У 19 столітті почалося національне відродження чехів, мова стали кодувати в словниках, з'являлися гуртки чеської мови, пивні besedy (бесіди), в яких говорили тільки по-чеськи. У 1918 році чеський мова стала державною. Літературний чеський відновили зі старих книг і словників. Загалом, за цю мову боролися. Чехи, буквально, завоювали собі право говорити на ньому, тому це їх національне надбання, більш важливе, ніж та ж архітектура, створена в більшості своїй німцями. Що стосується практичного застосування мови, знання чеської дає вам можливість безкоштовно отримати вищу освіту в чеських університетах, навіть якщо ви не громадянин Чехії. Крім того, я думаю, кожній людині потрібно знати ще одну мову зі своєї групи мов. Для нас це слов'янська група. Вчити слов'янську мову - значить пізнавати спільне коріння близьких народів. Далекий народ, часом, зрозуміти легше, ніж близький, тому що у далекого все по-іншому, а у близького щось спільне з нами, але, при цьому, своє і самобутнє. Чехи і не східні слов'яни, але й не зовсім європейці.
Мова відображає менталітет народу, відповідно, ця мова підходить для тих, хто схожий душею на чеха. Спробую описати основні типово-чеські риси. Почнемо з того, що чехи не поспішають, ніколи не напружуються, якщо немає необхідності. Вони не відкриті, а скоріше прості. Вони рано встають і рано лягають спати, так що, якщо тобі чех дзвонить в 11 вечора - з ним щось трапилося. Через численні історичних випробувань чехи навчилися приймати життя s nádhledem - тобто, дивитися на неї зверхньо. Вони з гумором ставляться до смерті, у них дуже розвинена політична сатира, але вони не цинічні і не жовчні.
Чеський схожий на російський: рука - ruka (рука), нога - noha (нога), кішка - kočka (купина). Іноді це заважає вивчати мову, тому що «čerstvý» (черствий,) для чеха, значить «свіжий», а «stůl» (стілець) означає «стіл». Через це сама мова здається якимось божевільним і смішним. Тому над чеським потрібно спочатку «просміявся», а потім прийняти його серйозно. Що стосується співвідношення з російським, я вважаю, що на початковому етапі російський допомагає, а на високому рівні від нього краще зовсім абстрагуватися.
Зворотні дієслова (дієслова з суфіксом «ся») і узгодження можуть здатися нелогічними, але, насправді, вони такі ж логічні, як в російській, просто несхожі. Наприклад, російська людина запитує бабусю про самопочуття, тоді як чех запитує «бабусі на самопочуття». Це все потрібно просто запам'ятовувати.
Як би не був цей мова схожа на російську, включите чеське радіо - і ви нічого не зрозумієте. А все через своєрідну інтонації, вимови окремих звуків і довгот голосних (на листі це рисочка над буквою, наприклад, á). Довгі голосні і інтонація створюють певну ритміку мови, через що, здається, що чехи співають, а не говорять.
В силу певних історичних обставин, виникла прірва між літературним чеським, який відновили за зразком трьохсотрічної давності, і розмовною мовою, який за ці триста років змінився і лексично, і граматично. Тому не дивуйтеся, якщо чех на вулиці буде говорити не так, як ви вчили.
Незважаючи на те, що Чехія маленька країна, в різних її частинах збереглися свої діалекти. По-своєму говорять в південній Чехії, в Сілезії, а головне - в Моравії, куди особливості розмовної мови майже не проникли. А на кордоні зі Словаччиною говорять на якомусь середньому мовою між чеським і словацьким.