Для нагрівання повітря в системах повітряного опалення та венти-ляції, створення штучного мікроклімату в жівотноводчес-ких, птахівницьких, різних виробничих і громадськості-них будівлях, в установках для сушки різних матеріалів, про-дуктів і т. П. Широко використовують електрокалоріферние установки ( ЕКУ). Найчастіше вони виконують дві функції: опалення та вен-тиляцію.
Припливна вентиляція приміщень, як правило, складається з системи кількох каналів (повітроводів), на кожному з кото-яких встановлена ЕКУ. Така система відрізняється підвищеною ек-сплуатаціонной надійністю, так як заданий температурний режим в приміщенні може підтримуватися навіть у разі виходу з ладу одного або декількох калориферних агрегатів. Система легко автоматизується по температурі повітря всередині примі-ня ТВ і вологості Jв. Це дає можливість змінювати ТЕПЛОПРОМ-тивність і витрата повітря, що подається в приміщення, і підтримувати необхідний мікроклімат.
У вентиляційно-опалювальних системах сільськогосподарських об'єктів використовують ЕКУ серій СФОЦ і СФОО (С - установка непрямого нагріву опором, Ф - вид вироби - калорифер, О - робота в окислювальному середовищі (підвищена вологість при високій тим-пературі, кородує гази і т.п. ), Ц або О - установка укомплектована відцентровим або осьовим вентилятором).
Пристрій електрокалоріферной установки СФОЦ показано на малюнку 2.26.
Вона складається з уніфікованого електрокалорифера СФО, відцентрового вентилятора Ц-4-70 і шафи управління. Елект-рокалоріфер 1 і вентилятор 5 змонтовані на загальній звареної металевій рамі 8, яку кріплять до підлоги анкерними болта-ми. Для зниження вібрацій вентилятор 5 встановлюють на пру-жінних Віброгасники 9, закріплених на рамі 8. М'яка вставши-ка 3 знижує передачу вібрацій від вентилятора 5 до електрокало-ріферу 7. Подачу вентилятора можна регулювати шиберной зас-ЛОНкой 4, змонтованої на корпусі вентилятора.
Електрокалорифер СФО, що входить до складу ЕКУ серії СФОЦ, складається з каркаса, кожуха і групи ТЕНів з алюмінієвого-вим ребрами. Кожух виконаний з листової сталі і не має теплової ізоляції. Нагрівальні елементи розміщені рядами всередині кожуха, утворюючи самостійні секції. Харчування ЕКУ осу-ється від трифазної мережі змінного струму напругою 380/220 В. Максимально допустима температура поверхні на-гревателей становить 180 ° С. При цьому пил не підгорає, що від-віча санітарно-гігієнічним і зооветеринарний требовани-ям. Температура повітря на виході з установок цього типу не повинна перевищувати 50 ° С.
Мал. 2.26. Пристрій електрокалоріферной установки СФОЦ:
1 - електрокалорифер; 2 - дифузор; 3 - м'який повітропровід-вставка;
4 - заслінка-шибер; 5 - відцентровий вентилятор; 6 - оребрені ТЕНи; 7 - електродвигун вентилятора; 8 - рама;
9 - пружинні виброгасители.
Установки СФОЦ випускають номінальною потужністю від 5 до 250 кВт при номінальній подачі повітря від 700 до 13 000м 3 / год. У таблиці 2.10 дані технічні дані електрокалоріферних ус-вок СФОЦ- (Р) / 0,5т потужністю від 5 до 100 кВт.
(Перша цифра показує приблизи-тельное значення потужності в кіловатах (кВт); 0,5 - температуру повітря, що виходить в сотнях ° С (50 ° С); Т - тип елек-тронагревателя - трубчастий (ТЕН).
Вільний напір, × 10 5 Па - - 35 35 65 85 70-80
(1 Па = 1 Н / м 2; 1 атм = 101 325 Па = 760 мм. Рт. Ст.).
На малюнку 2.27 показана принципова електрична схе-ма ЕКУ типів СФОЦ-10 / 0,5 т і СФОЦ-16 / 0,5 т, що мають по дві нагрівальні секції.
Схема управління передбачає автоматичний і ручний режими роботи, що забезпечується перемикачами SA1 і SA2. Автоматичний режим роботи здійснюється за допомогою біме-левих датчиків температури ДТКБ-53т (SK2 і SK3), уста-встановлюються в приміщенні далеко від місць з різкими коливаннями температури повітря, на висоті 1. 2м від рівня підлоги. Захист електрокалорифера від підвищення температури понад 180 ° С на поверхні оребрення ТЕНів здійснюється за допомогою біме-металевого датчика ТР-200 (SK1), встановленого зверху на ка-лоріфере. У схемі передбачено блокування (контакти QF1), що не допускає включення секцій електрокалорифера ЕК1 і ЕК2 під напругу при непрацюючому електродвигуні вентилято-ра М.
Мал. 2.27. Принципова електрична схема ЕКУ типів СФОЦ-10 / 0,5 т
QS1 - рубильник; QF1 - автоматичний вимикач; KM1, KM2 - магнітні пускачі; KL 1 - проміжне реле; FU1. FU6 - блок силових запобіжників; FU7 - запобіжний-тель ланцюга управління; SA1, SA2 - перемикачі; HL /. .HL5 - сигнальні лампи; SK1. SK3 - датчики температури; М - електродвигун вентилятора; ЕК1, ЕК2 - секції
Включенням рубильника QS1 напруга подається на ланцюгу управління, при цьому загоряється сигнальна лампа НL1. У слу-чаї, якщо електрокалорифер не має аварійного перегріву, а контакти датчика SK1 замкнуті, спрацьовує проміжне реле КL1. Воно контактами KL1: 1 відключає ланцюг лампи HL4, що сигналізує про перегрів електрокалорифера, а контактами КL1: 2 готує до роботи ланцюг включення магнітних пуску-телей КМ1 і КМ2.
Після включення автоматичного вимикача QF1 починає працювати електродвигун вентилятора М, про що за допомогою блок-контакту QF1 сигналізує лампа HL5. При цьому по підготов-ленній ланцюга QF1, КL1: 2 напруга подається на перемикач SA1. При положенні рукоятки перемикача SA1 «Автоматика» через контакти датчиків SK2 і SK3 відбувається включення маг-нітних пускачів КМ1 і КМ2 і секцій калорифера ЕК1 і ЕК2. Якщо рукоятка перемикача SA1 знаходиться в положенні «Руч-ве», то напруга через контакти 5. 6 SA1 надходить на пере-вимикачів SA2, яким можна включити один або відразу обидва пус-кател КМ1 і КМ2 (50 і 100% потужності Р калорифера) . При сра-бативаніі пускачів КМ1 і КМ2 одночасно загоряються лам-пи HL2 і HL3, які сигналізують про те, що напруга на секції калориферів ЕК1 і ЕК2 подано.
У міру підвищення в опалювальному приміщенні температури повітря до значення, встановленого на датчику SK2; контакти останнього розімкнуться і магнітний пускач КМ1 відключить-ся, знеструмивши секцію електронагрівачів ЕК1. ЕКУ залишиться включеної на 50% номінальної потужності. При подальшому підвищенні температури розмикаються контакти SK3, знеструмивши-ється магнітний пускач КМ2 і відключається друга секція електронагрівачів ЕК2. При зниженні температури повітря в опалювальному приміщенні нижче заданої величини автомати-но включаються секції нагрівачів у зворотній послідовно-ності.
Термодатчики ДТКБ-53т мають уставку регулювання в пре-справах 0. 30 ° С. Положення уставок терморегуляторів визначається досвідченим шляхом при налаштуванні теплового режиму ЕКУ. Так, в ко-ровніках з температурою Тв = 15 ° С один з датчиків слід на-будувати на значення 14 ° С, а інший - на 15 ° С.
При багаторічної експлуатації ЕКУ серії СФОЦ і їх предше-ственник СФОА з'ясувалося, що в ряді випадків виявляється мала прийнята об'ємна подача повітря вентилятором установки і потрібно її зміна в процесі роботи. На практиці це приво-діло до установки додаткового вентилятора відповідно до необхідного витратою повітря в приміщенні, який визначався кратністю повітрообміну. Тому ВНІІЕТО провів далекої-шую модифікацію ЕКУ-СФОЦ- (Р) И1, СФОЦ- (P) ІЗ і СФОЦ- (Р) І4.
3. І.Ф.Кудрявцев, В.А. Карасьов. Електричний нагрів та електротехнології. М. Колос, 1975, с. 175-206.