Лідер «Мережі трудового опору» стверджує, що радикальна лінь - це корпоративна етика, відображена в кривому дзеркалі. Він знає, яким повинен бути праця, і ділиться секретами саботажу.
Інтерв'ю з лідером «Мережі трудового опору» проходило заочно і довго. На зв'язок він виходив неохоче. Репліки підлягає обмірковував. Вхід відмовився. «Напишіть: радикальний ледар», - запропонував він.
- У чому головні життєві принципи радикального ледаря?
- Само по собі словосполучення «радикальна лінь» - це просто легка іронія над так званою корпоративною етикою, тим, на що останнім часом натаскувати трудящих. Над пропагандою босів, які хочуть змусити своїх працівників полюбити їх корпорації і спливти заради них сім'ю потами. А наші принципи - це самоповага і бажання самому контролювати власне життя.
- А як ви ставитеся до безпринципним ледарям? Немає презирства?
- Ні. Безпринципний ледар - це людина, просто поки не усвідомив радикальності своїх поглядів.
- Чи не допускаєте, що люди, які не здатні на творчу працю, в таких ідеальних умовах просто занудьгують?
- До творчості здатні все. Просто не у всіх була можливість себе проявити.
- Що значить трудове опір? Як офіціантка може чинити опір драконівських законів кафе, при цьому маючи намір працювати там і далі?
- Так існує безліч варіантів страйків, організацій дієвих профспілок, усіляких судів по трудових спорах. Плюс прогули, запізнення на роботу, саботаж, уповільнення роботи, оприлюднення фактів свавілля начальства і т.д. Офіціантка вправі використовувати всі засоби, які не засвітять її прямо.
- Наскільки мені відомо, мало не всі працівники «Макдоналдса» складаються в русі опору «Макдоналдс» ж. Це не лицемірство?
- Ну, не всі, на жаль ... Але в тому, що умови праці в «Макдоналдсі» викликають настільки сильний протест його ж працівників, нічого лицемірного немає. Більшість працівників - учнівська молодь не старше двадцяти, у якій немає можливості знайти іншу роботу. Доводиться миритися з експлуатацією, зберігаючи усмішку на обличчі. І чинити опір у міру сил.
- Хіба опір праці - це не опір розвитку? Все-таки вона зробила з мавпи самі знаєте кого ...
- Ні, ми виступаємо проти праці саме в капіталістичному сенсі слова. Цілком очевидно, що капіталізм - це система, націлена ніяк не на розвиток всього людства, а на задоволення потреб вкрай вузького прошарку людей.
- Один з ваших гасел - «Постав начальника на місце». Яке у начальника місце?
- Грубо кажучи, у параші.
- Вам в житті не щастило з начальниками ...
- Різні були начальники. Були й щодо осудні, і не дуже осудні. Але самі відносини «підлеглий - начальник» в принципі багато чим схожі на «пан - кріпак», «охоронець - укладений» і т.п. Так що…
- Ну, добре, начальник - ворог. А начальник-ледар?
- Тим більше. Він буде тільки більше змушувати працівників щось робити, якщо сам нічого не робить.
- Де ви працюєте?
- У ЗМІ. У страйках участі не брав.
- Яким чином ви виводите людей з конфліктних ситуацій? Ви судіться?
- Ми не виводимо людей з конфліктних ситуацій. У нас інша мета: щоб працівник витягнув з цієї самої конфліктної ситуації максимум вигоди для себе.
- У чому різниця між ледарем і ледаркою?
- У тому, що ледащо, як жінка, піддається всім видам гноблення, властивим нашому патріархальному суспільству, крім гноблення за місцем роботи.
- Чи є в світі місця, де трудової людини привільно?
- Це залежить від кожного конкретного трудового людини. Хто його розбере, адже він до всього звик.