Природно-ресурсний потенціал відноситься до числа найважливіших чинників економічного розвитку регіону і країни в цілому. Від стану і забезпеченості природними ресурсами залежать напряму і масштаби розвитку і розміщення продуктивних сил, перш за все ресурсномістких виробництв.
Природно-ресурсний (природний) регіон - це територія, яка, при сучасній ступеня її вивченості, володіє приблизно однаковими ресурсами для господарської діяльності людини. Або, іншими словами, природний регіон - територія, всі частини якої, при сучасній ступеня вивченості, мають приблизно однаковими природними умовами виробництва, приблизно однаковою величиною і структурою природного потенціалу (що відрізняється від величини і структури потенціалу суміжних територій).
Наявність природних ресурсів
по-перше, впливає на формування територіальної структури господарства;
по-друге, істотно впливає на галузеву спеціалізацію регіону;
по-четверте, наявність природних ресурсів, їх якісні параметри сприяють підвищенню ролі регіону в загальноукраїнському товарному ринку.
Таким чином, природний регіон постає як територія, що відрізняється від суміжних територій специфікою (величиною і структурою) свого природно-ресурсного (природного) потенціалу, а природне (природно-ресурсне) районування, що відрізняється від районування фізико-географічного, виливається в районування на основі оцінки величини і структури природно-ресурсного потенціалу.
В даний час найбільш широко визнаним в науці і практиці визначенням поняття територіального поєднання природних ресурсів є визначення, дане А.А.Мінцем: «Під територіальним поєднанням природних ресурсів ми пропонуємо розуміти джерела ресурсів різного виду, розташовані на певній цілісній території і що об'єднуються фактичним або перспективним спільним використанням в рамках єдиного виробничо-територіального комплексу ».
Т.ч. територіальне поєднання природних ресурсів являє собою просторове поєднання природних ресурсів усередині країни, всередині регіону, які при певному рівні продуктивних сил можуть служити природною базою для розвитку господарства. При цьому всебічне врахування природних, економічних, національних, екологічних умов і особливостей дозволяє забезпечувати ефективне природокористування в системі регіонального громадського відтворення.
Для районів, що володіють багатьма видами природних ресурсів, важлива комплексна оцінка природно-ресурсних поєднань. У зв'язку з цим актуальним є вивчення територіального поєднання природних (природних) ресурсів. У таке поєднання включаються всі компоненти природного середовища - паливно-енергетичні, гідро-енергетичні, водні, лісові, земельні, рекреаційні ресурси, мінеральну сировину, кліматичні та агрокліматичні умови та ін.
За поєднанню природних (природних) передумов для розвитку народного господарства і його конкретних галузей природно-ресурсні райони можуть бути виявлені райони з переважними передумовами освоєння:
1. сільськогосподарського (в тому числі землеробського, тваринницького, землеробсько-тваринницького);
2. промислового (у тому числі сировинного біологічного, в першу чергу лісосировинного, мінерально-сировинного, обробної промисловості, змішаного);
3. промислово-сільськогосподарського і сільськогосподарсько-промислового (з різними підтипами);
5. комплексного (з різним ступенем комплексності).
Для господарського освоєння найвигідніші територіальні поєднання корисних копалин які полегшують комплексну переробку сировини, формування великих територіально-виробничих комплексів.
Використання кадастрів як наукової бази про територіальні поєднаннях природних ресурсів допоможе вирішити такі важливі проблеми як наближення виробництва до джерел сировини, паливно-енергетичних ресурсів і районів споживання продукції, розміщення виробництва з урахуванням раціонального розподілу суспільної праці в світовій системі господарства.