Порівняйте тексти Дж. Свіфта і Ш. Бронте.
У чому різниця підходів до зображення кішки двох авторів?
З якою метою кожен з них вводить образ в розповідь?
Якому жанру відповідає кожен з підходів до опису?
ДЖ. СВІФТ. «ПОДОРОЖІ ДО ДЕЯКИХ ВІДДАЛЕНІ КРАЇНИ СВІТУ ГУЛЛІВЕРА, СПОЧАТКУ ХІРУРГА, А ПОТІМ КАПІТАНА КІЛЬКОХ КОРАБЛІВ» ПОДОРОЖ У Бробдінгнег
Під час обіду на коліна до хазяйки схопилася її улюблена кішка. Я почув позаду себе сильний шум, немов десяток вязальщиков працювали на верстатах. Обернувшись, я побачив, що це муркоче кішка, яку годувала і пестила господиня. Судячи по голові і лапах, кішка була, мабуть, в три рази більше бика. Господиня міцно тримала свою улюбленицю, побоюючись, як би вона не стрибнула на мене.
Пер. Б.М. Енгельгардта- Л. 1980.- С. 53.
ШАРЛОТТА БРОНТЕ. «ДЖЕН ЕЙР»
Уявіть собі маленьку затишну кімнату; у жаркого каміна круглий стіл; в старовинному кріслі з високою спинкою сидить сама чистенька і акуратна старенька, яку можна собі уявити. Старенька в'язала. Біля її ніг, мугикаючи, сиділа велика кішка. Це ліниве створення щурілось, ловлячи зіницями відблиски камінного полум'я, і зрідка стежило за пухнастому клубком вовни на килимі. Словом, це був досконалий ідеал домашнього затишку.
Пер. А. Станевіч- М. 1989.- С. 78.
У чому полягає схожість і відмінність тональностей епізодів з творів Ш. Бронте і Ч. Діккенса?
Чи можливі слова відьма і духи в тексті Ш. Бронте? Чому?
У яких жанрах вживані ці слова?
З якою метою вони вжиті Ч. Діккенсом?
Що б змінилося в тексті Ч. Діккенса, якби в ньому говорилося про кота без епітетів старий, чорний?
Ч. Діккенса. «Домбі із сином»
У місіс Пінчін був старий чорний кіт, який зазвичай лежав, згорнувшись, у середньої ніжки камінної решітки, самозакохано мугикаючи і мружачись на вогонь до тих пір, поки звужені його зіниці не уподібнювалися двом знаків оклику. Добра стара леді - ми не хочемо надати їй неповага - могла бути відьмою, а Поль і кіт - коли вони сиділи разом біля каміна - двома прислужувати їй духами.
Як би ви описали манери людини, на вашу думку, схожого на кота?
Прочитайте, як це робить Ч. Діккенс.
У чому відмінність опису манер людини від повадок тварини?
І хоча інстинктам котячого племені, не тільки дикого, але і домашнього, чужа гра в карти, однак містер Каркер-завідувач з голови до п'ят був схожий на кота, коли ніжився в смужці літнього тепла і світла, що білів на його столі і на підлозі. З волоссям і бакенбардами, завжди тьмяними, а в яскравому сонячному світлі більш безбарвними, ніж зазвичай, і нагадують шерсть рудого в плямах кота; з довгими нігтями, вишукано загостреними і відточеними, з вродженою антипатією до найменшого брудному цятки - містер Каркер-завідувач, з лукавими манерами, гострими зубами, м'якою ходою, пильним поглядом, вкрадливою промовою, жорстким серцем і пунктуальністю, сидів за своєю роботою з приблизною наполегливістю і терпінням, немов чатував біля мишачої норки.
Він ніби муркотів: він був надзвичайно задоволений. До того ж він, так би мовити, ніжився подумки біля каміна. Затишно згорнувшись клубочком у чиїхось ніг, він готовий був зробити стрибок, розтерзати, рвонути або погладити оксамитової лапкою - в залежності від власного бажання і обставин. Чи немає якої-небудь пташки в клітці, яка вимагає його уваги?
Пер. А.В. Крівцовой- М. 1978.- С. 325.
Які забобони відображені в тексті прологу до пригод Аліси в книзі Л. Керрола?
Чи виявляє він при цьому точність і спостережливість?
Чим підхід до зображення кішки в пролозі відрізняється від казкового її зображення в епізоді з Чеширським котом?
З якими жанрами співвідносимо епізод про Чеширському коті?
Чи є в ньому щось від притчі?
Що змінюється в притчі при введенні в казковий контекст?
(Відповівши на це питання, ви відтворите жанрове своєрідність епізоду.)
Л. Керролла. «КРІЗЬ ДЗЕРКАЛО І ЩО ТАМ ПОБАЧИЛА АЛІСА, АБО АЛІСА в Задзеркаллі»
Одне було абсолютно ясно: біле кошеня тут абсолютно ні при чому; у всьому винен чорний, чорний і ніхто інший. Ось уже півгодини, як мама-кішка мила Сніжинці мордочку (а та спокійно зносила цю муку) - так що при всьому бажанні Сніжинка нічого не могла зробити.
Кити від душі бавилася, граючи ранком вона весело ганяла його по підлозі і, звичайно, розмотала і сплутала всі вкрай. Нитки валялися тепер на килимку перед каміном, до того сплутані, що на них страшно було дивитися, а Кіті стрибала по ним, намагаючись зловити власний хвіст.
А потім вона знову забралася в крісло, прихопивши з собою шерсть і кошеня, і знову взялася за клубок. Але справа у Аліси йшло повільно, тому що вона весь час відволікалася - то розмовляла з Кіті, а то бурмотіла щось собі під ніс. Кити смирно сиділа у неї на колінах, прикидаючись, що уважно стежить за тим, як Аліса мотає шерсть; час від часу вона простягала лапку і тихенько чіпала клубок, немов бажаючи сказати, що із задоволенням допомогла б, якби вміла.
Ваше чорний Величність даремно так голосно муркоче, - сказала Аліса кошеняті шанобливо, але строго, і протерла очі. - Ти мене розбудила, Кіті, а мені снився такий чудовий сон.
У кошенят є одна неприємна звичка (як зауважила якось Аліса); що їм не кажи, вони завжди у відповідь мурличат.
Я б із задоволенням познайомила б вас з нашої Діною. Ви зовсім інакше стали б ставитися до кішок. Вона привела б вас в захоплення! Ласкава! Спокійна. Як вона мило муркоче біля вогню, як вона облизує лапки, як вона вмивається, як її приємно погладити - вона така м'яка! А як вона ловить мишей!
У вогнища сидів великий кіт і посміхався від вуха до вуха.
- Будьте ласкаві, - несміливо почала Аліса, не будучи переконана в тому, що пристойно першої починати розмову - не зволите ви мені сказати, чому ваш кіт так посміхається?
- Це Чеширський Кіт, ось чому, - відповіли Її Величність.
- А я не знала, що чеширські коти можуть посміхатися.
- Можуть, - сказала Герцогиня. - Будь-хто може, в більшості тільки цим і зайняті.
Аліса раптово здригнулася, побачивши Чеширського Кота, який сидить на суку неподалік від неї.
Порівняйте тексти Джерома К. Джерома та Р. Кіплінга.
Який з текстів співвідносимо з притчею?
Які типові взаємини відбиті в ньому?
Зіставте текст з жанровими функціями притчі.
Чи хоче він чогось навчити Новомосковсктеля?
Який з текстів більш новеллістічен?
В якому з текстів більше узагальнень? В якому більше індивідуалізації?
Джером К. Джером. «ЯК МИ ПИСАЛИ РОМАН»
Кішки, - сказав Джіреон якось увечері, коли ми сиділи в понтонному будиночку, обговорюючи сюжет роману, - кішки вселяють мені особливу повагу. Кішки і неконформісти представляються мені єдиними істотами в світі, у яких совість практично впливає на вчинки. Поспостерігайте за кішкою, що здійснює що-небудь низьке і погане, - якщо вона коли-небудь дасть вам випадок підглядати за нею; зауважте, як вона намагається, щоб ніхто не помітив її в цей час; і як швидко вона обернеться, ніби зовсім не робила цього, що вона навіть і не збиралася цього робити, що, навпаки, вона хотіла зробити щось зовсім інше. Інший раз можна подумати, що у кішок є моральне начало.
кішки дивовижно тямущі звірята і схожі на людей не тільки чеснотою і моральними спонуканнями; дивовижна спритність, демонстрована ними в турботі про власну персону, цілком гідна людського роду.
Пер. Е. Полонської і В. Давіденковой.- Л. 1959.- С. 64.
Джером К. Джером. «ПАДІННЯ ТОМАСА-ГЕНРІ»
З усіх котів, яких я коли-небудь знав, Томас-Генрі був самим респектабельним.
Він, здавалося, наскрізь був пронизаний панує там духом солідності, гідності і непорушного консерватизму.
Згадуючи про нього в бесіді з друзями, ми називали його не інакше як «Томас-Генрі есквайр». Він виявив нам свою прихильність у властивій йому спокійною, стриманою манері. Він вибрав для себе моє улюблене крісло і не побажав з ним розлучатися. Всякого іншого кота я виставив би звідти за дві секунди, але Томас-Генрі був не з тих котів, які допускають подібне звернення. Якби я дав йому зрозуміти, що заперечую проти того, щоб він займав моє крісло, він, поза сумнівом, зміряв би мене таким поглядом, яким би, напевно, подивилася королева Вікторія. Він піднявся б і пішов, і проживи ми потім хоч все життя під одним дахом, він не став би зі мною розмовляти.
У Томаса-Генрі було щось таке, що припиняло будь-яку зухвалість і відбивало охоту бути фамільярним. Воістину це був кіт-джентльмен. Один мій приятель, який вірить у переселення душ, вважав, що в колишнього життя Томас-Генрі був лордом Честерфілд.
Томас-Генрі відзначався чеснотами серед усіх котів в окрузі. По ньому можна було перевіряти годинник. Він не вступав в дружбу ні з одним з сусідських котів. Бійки не доставляли йому ніякого задоволення, і я сумніваюся, чи був він коли-небудь, навіть в юності, закоханий: занадто холодна і замкнута була у нього натура: до жіночого суспільству він ставився з цілковитим байдужістю.
Пер. Т. Островської. - Л. 1959. - С. 77.
Джером К. Джером. "ТРОЄ В ЧОВНІ НЕ РАХУЮЧИ СОБАКИ"
Варто мені зустріти кішку, як я сідаю навпочіпки і починаю чухати їй шийку, примовляючи: «Бідна киця». А кішка, в свою чергу, вигинає спину, ставить хвіст трубою і треться носом об мої штани, і кругом панує мир і благовоління. Варто М. зустрітися з кішкою, як про це негайно дізнається вся вулиця і тут вже пускається в хід таку кількість лайливих виразів, якого звичайного порядній людині при розумній економії вистачило б на все життя!
Його жертвою був старий чорний котяра. Я в житті не зустрічав кота такою загрозливою величини. До того ж він виглядав запеклим шибеником. У нього не вистачало одного вуха, половини хвоста і неабиякого шматка носа. Це був величезний і явно дуже сильний звір. Він являв собою втілення нахабності і самовдоволення.
М. погнався за бідолахою зі швидкістю двадцять миль на годину, але кіт навіть не прискорив кроку, - він, мабуть, не підозрював, що його життя в небезпеці. Він безтурботно боявся дорогою до тих пір, поки його майбутній вбивця не опинився на відстані якогось ярда; тут він круто повернувся, сів з люб'язним виглядом посеред вулиці і лагідно подивився на М. як би запитуючи: «Ну-с, що вам завгодно?»
М. не боязкого десятка, але в погляді цього кота було щось, від чого здригнулося б серце самого мужнього пса. М. застиг на місці і втупився на ворога.
Обидва мовчали, але було абсолютно ясно, що між ними відбувається наступний діалог:
Кот: Чим можу служити?
М. Нічим, нічим, уклінно дякую.
Кот: Якщо вам що-небудь потрібно, не соромтеся, прошу вас!
М. (відступаючи на Хай-стріт): Ах немає, що ви. Зовсім ні. Не турбуйтесь. я. я. здається, помилився. Мені здалося, що ми знайомі. Вибачте, що потурбував вас.
Після цього кіт піднявся і продовжив свій шлях, а М. жалібно підібгавши хвіст, зайняв скромну позицію в ар'єргарді.
Пер. М. Донського і Е. Лінецький. - Л. 1959. - С. 105.
Р. Кіплінга. «КІШКА, гуляє сама по собі»
Я не один і не слуга. Я, кішка, ходжу де заманеться і гуляю сама по собі, і ось мені заманулося прийти до тебе в Печеру.
Кішка простягнула пухку лапу і погладила Дитину по щоці, і замугикав, і пішла тертися об його коліно, і хвостом залоскотала його підборіддя. Дитина засміявся, і Жінка, чуючи його сміх, посміхнулася.
Жінка прив'язала до нитки глиняне веретенце і потягнула його по підлозі, і Кішка побігла за ним, і хапала його, і перекидалася, і жбурляла його собі на спину, і ловила його задніми лапами, і навмисне відпускала його, а потім кидалася навздогін, - і ось Дитина засміявся ще голосніше, ніж плакав.
І негайно ж, не втрачаючи ні хвилини, кинув Чоловік в Кішку двома чобітьми та кремінним сокиркою, і Кішка кинулася геть з печери, а Пес погнався за нею і загнав її наверх на дерево, - і з того самого дня, мій хлопчик, і понині троє Чоловіків з п'яти - якщо вони справжні Чоловіки - кидають різними предметами в Кішку, де б вона не впала їм у вічі, і все Пси - якщо вони справжні Пси, - все до одного, заганяють її вгору на дерево. Але і Кішка вірна своєму договором. Поки вона в будинку, вона ловить мишей і ласкава з дітьми, якщо тільки діти не дуже боляче тягають її за хвіст. Але трохи знайшовши хвилину, трохи настане ніч і зійде місяць, зараз же вона говорить: «Я, Кішка, ходжу де заманеться і гуляю сама по собі» і біжить в гущавину дикого Ліси, або влазить на мокрі Дикі Дахи і дико махає своїм диким хвостом .
Пер. К. Маршака та Н. Дарузес. - М. 1989. - С. 367.
Як характеризує персонажа його ставлення до тварин в романо циклі Дж. Голсуорсі?
Що в котячому характер ніколи не буде прийнято Форсайтом?
Які функції виконують такі характеристики? Чому вони передують? В якому місці оповіді виникають?
Джон Голсуорсі. «Сага про Форсайтів»
Джемс, з похмурим виглядом сидів у такому низенькому кріслі, що коліна його кутом стирчали догори, неспокійно ворухнув ногами і настав на кішку, необачно сховалася тут від старого Джемса.
- Тут, здається, кішка, - пробурчав він ображеним тоном, відчувши, що нога його попала в щось м'яке і пухнасте.
- І не одна, - сказав старий Джемс, оглядаючи всіх присутніх; - я тільки що настав на якусь.
Вона відсунула фіранку і подивилася на вулицю. При світлі ліхтаря вона побачила двох кішок, тонких, дивно граціозних. Вони стояли один проти одного. Раптом вони огидно занявкали, випустили пазурі і зчепилися в клубок. Флер опустила завісу.
Пер. Е.К. Піменової / За заг. ред. М. Лоріе.- Вільнюс, 1956.- С.204.
VI. Видатний англійський поет сучасності Т. С. Еліот написав «Популярну науку про кішок», в якій зобразив різноманіття характерів і особливості звичок котів.
Прочитайте тексти і дайте відповідь на питання:
Чи схожий Т.С. Еліот в створенні образів тварин на кого-небудь зі своїх попередників?
Чим (схожий або не схожий)?
Вчитайтеся в повну назву твору Т.С. Еліота: «Популярна наука про кішок, написана старим опосума».
Чиїми очима нам запропоновано побачити котів?
Як ви можете охарактеризувати ліричного героя-оповідача?
Зіставте їх з частиною «Науки», названої «Як охрестити кота».
Як характеризують котів в «Науці» їх імена?
T.S. ELIOT "OLD POSSUM'S OF PRACTICAL CATS"
THE OLD GUMBIE CAT
I have a gumbie cat in mind? Her name is Jennyanydots;
Her coat is of the tabby kind? With tiger stripes and leopard spots
All day she sits upon the stair or on the steps? Or on the mat,
She sits and sits and sits and sits - and that's what makes a gumbie cat. But
When the day's nustee and bustle is done,
Then the gumbie cat's work is but hardly begun /
And when all the family's in bed and asleep,
She tucks up her skirts to the basement to creep /
She is deeply concerned with the ways of the mice
Their behaviour's not good and their manners not nice.
Прочитайте статтю про котів з «Словника англійської мови і культури», підготовленого видавництвом «Лонгмен».
Чи можна щось додати до сказаного в статті на основі зроблених вами спостережень над текстами англійських письменників?
LONGMAN DICTIONARY OF ENGLISH LANGUAGE AND CULTURE
Cat - a small four-legged animal with soft fur and sharp CLAWS, often kept as a pet or for catching mice and rats. A young cat is called a kitten.
CULTURAL NOTE People think that cats 'favourite foods are milk or cream, and fish. Cats are often said to have nine lives, meaning that they often narrowly escape death. In Britain, some people believe that black cats bring good luck, but in the US they are thought to bring bad luck.
Прочитайте наведені в «Словнику англійської мови і культури» прислів'я та приказки, пов'язані з образом кота.
З усіма чи тлумаченнями Словника ви згодні?
Чи всі з них мають українські еквіваленти? Чи завжди вони також пов'язані з образом кота?
Чи є українські прислів'я та приказки, пов'язані з образом кота, що не мають англійських еквівалентів?
Поясніть, з чим пов'язано введення і закріплення цього образу в прислів'ях. З якими якостями або звичками тварини це пов'язано?
LONGMAN DICTIONARY OF ENGLISH LANGUAGE AND CULTURE
Cat got your tongue? (Used to TEASE someone when they are expected to speak and do not)
Let the cat out of the bag infml to tell a secret, esp. unintentionally.
Like a cat on hot bricks BrE || like a cat on hot tin roofAmE- infml very nervous or anxious and unable to keep still or keep one's attention on one thing.
Play cat mouse with to continually nearly catch (someone), and then allow them to escape.
Put / set the cat among the pigeons to cause trouble, esp. by doing or saying something that is unexpected or excites strong feeling.
When the cat's away, the mice will play saying when the person in authority is away, the other people will enjoy themselves.
Rain cats and dogs infml to rain very heavily. - P. 1084.
Not enough room to swing a cat infml very little space. - P.1142.