Тягові зусилля, якість обробки крім конструкції ра-бочих органів грунтообробних машин і знарядь, швидкостей пересування грунтообробних агрегатів в значній мірі залежать і від технологічних властивостей грунту.
Найважливішими технологічними властивостями є зв'язність, пластичність, липкість, фізична стиглість.
Можливості підключення - властивість грунту чинити опір механи-ного зусиллям, які прагнуть роз'єднати грунтові частинки пу-тем роздавлювання і расклинивания. Вона залежить від механічно-го складу, вологості, вмісту органічної речовини (гу-Муса), структурного стану, будови (щільності) грунту, складу поглинених Катіо-нів.
Найбільшою зв'язність, а отже, і найбільшим тяговим опору-опором при обробці характеризуються грунту тя-желого механічного складу (суглинисті), а меншою связностью і мень-шим тяговий опір третьому відрізняються грунту легко-го механічного складу (супіщані) . Грунти, отли-чающиеся високою зв-ністю, важко обрабат-вать.
При оранці образу-ються великі грудки і Гли-б, що викликає необхід-ність проведення додаткових прийомів обробки і призводить до розпорошення і руйнування структури грунту. Найменшу зв-ність мають грунту среднесуглинистого механічного складу з вологістю, яка відповідає її фізичної стиглості.
Пластичність - властивість грунту в зволоженому стані при-набувати і зберігати форму, яка надається їй в процесі обробки. Пластичність залежить від вологості, механічного со-става та інших властивостей грунту.
Липкість - властивість грунту прилипати до поверхні робочих органів ґрунтообробних знарядь. Вона залежить, перш за все від вологості ґрунту. З підвищенням вологості пластичність і липкість ґрунту збільшуються. Максимальну липкість грунт набуває при такій вологості, коли все капілярні проме-страшні заповнюються водою, т. Е. При капілярної вологоємності. Для глинистих солонці-ватих грунтів і солонців необхідні умови для якісної обробки ґрунту створюються при вузькому інтервалі вологості.
Піщані грунти в сухому стані втрачають властивості зв'язності, пластичності і липкості. З зволоженням вони купують не-значну зв'язність, яка при подальшому підвищенні вологості знову зникає. Пластичність піщаного ґрунту при лю-бій вологості дуже мала.
Фізична стиглість грунту дуже тісно пов'язана з її влажнос-ма і характеризується хорошим розпушуванням і кришеним грунту-ної маси при найменшій зв'язності і відсутності прилипання до робочих органів машин і знарядь. Межі вологості фізич-ської стиглості складають 60-90% польової вологоємності і зави-сят від механічного складу, структури та інших властивостей грунту.
Так, якщо фізична стиглість відповідає 80% польової вологоємності, а остання дорівнює 30% її абсолютної вологості, то вологість фізичної стиглості можна розрахувати наступним об-разом: 80 X 30 = 240; 240: 100 = 24%. Отже, фізична стиглість грунту становить 24% її абсолютної вологості.
Грунт слід обробляти при фізичної стиглості. але термін перебування її в цьому стані буває коротким, якщо не випало-дають опади і немає поливу. Це зобов'язує стежити за вологістю ґрунту і її польовий влагоемкостью, щоб своєчасно і високо-якісно виконувати той чи інший прийом обробки.
Фізична стиглість грунту настає в різний час, що за-висить від багатьох причин. Так, грунту легкого механічного соста-ва «встигають» на 5-7 днів раніше, ніж суглинні або гли-ність; на південному схилі раніше, ніж на північному; пухкі - раніше, ніж щільні; структурні-раніше, ніж розпорошені і т. д. Фізично стигла грунт обробляється якісніше і з меншими тяговими зусиллями, ніж більш волога і суха.
Технологічні властивості грунту в значній мірі зави-сят від щільності. т. е. об'ємної маси грунту. Щільна, суха, важкого механічного складу, солонцевих ґрунтів набуває дуже високу зв'язність, а у вологому стані - високу лип-кістка. Тому за фізичним станом грунту необхідно вести спостереження, попереджаючи її сильне ущільнення.