Марк Лісовський, «Таємниця Некрономикона».
Ось уже дванадцять століть про цю книгу ходять моторошні легенди. Її називають Книгою Зла, Книгою Виклику Мертвих, Книгою-Ключем, який відкриває прохід у виміри пекла. Нею жадали володіти правителі і політики, вчені та окультисти всіх мастей, але вона сама вибирала собі господарів. Людям ця книга, в основному, відома по американських фільмах типу «Чаклун» або «Повернення живих мерців». Однак читачі нашої газети знають, що в голлівудських фільмах більше вигадки, ніж правди. Давайте ж самі оцінимо ту інформацію, яка зібрана про Некрономиконе.
Спочатку ця книга називалася «Аль Азиф» (що можна перекласти, як «Вой нічних демонів»). Її написав Абдул Аль-Хазред, божевільний поет Санаа, провінції Ємену. У пошуках істин і просвітлінь він обійшов весь Близький Схід: два роки жив у руїн Вавилона, п'ять років вивчав підземні і таємні печери Мемфіса, десять років поневірявся по південній пустелі Аравії, яка в ту пору називалася Руб аль Кхала ( «Порожня чверть»), а нині зветься Дахна ( «Темно-червона пустеля»). За народними повір'ями, це місце населене злими духами і всякою нечистю, яка служить шайтанові і ангелу смерті. І немає іншої такої території на Землі, де відбувалися б настільки дивні і неймовірні чудеса, про які люди розповідають тільки боязким шепотом. У цій пустелі Аль-Хазред провів десять років. Свої останні роки він прожив у Дамаску, де близько 700 року нашої ери написав свою знамениту книгу - Аль Азиф.
У передмові він заявляв, що бачив казковий Ирем - Місто Колон. І ще писав, що знайшов в пустелі безіменний місто, під руїнами якого знаходиться святилище з манускриптами про знаннях раси, яка відбулася перед людству. Цю расу багато народів Сходу називають Древніми.
Арабські містики вважали Ирем дуже важливим і священним місцем. Його повна назва - Ирем зат аль Імад. Відповідно до старих легенд, це місто було побудовано джином по велінню шаха Шаддада - правителя племені, яке іудеї називали «нефілім» (гігантами). Магрріби (арабські маги) вірили, що Ирем розташовувався на іншому рівні реальності, а не в фізичному місці, такому, як наприклад, Дамаск, Нью-Йорк або Рига. Вони були переконані, що колони - це символ істот колишньої раси, і називали Ирем «Містом Колон», тобто містом Древніх.
Арабська традиція розташовує Ирем в пустелі Руб аль Кхала. Це місце вважається таємницею дверима у Велику Порожнечу (тобто точний еквівалент каббалистического DAATH). Магррібскіе чарівники входили туди в змінених станах свідомості. Для цього вони використовували три методи: використовували спеціальні наркотичні речовини, опановували усвідомленими сновидіннями і практикували повна відсутність думок. Там, в цьому містичному просторі, вони спілкувалися з мешканцями Порожнечі і осягали мистецтво анігіляції.
Фана (анігіляція) - це найвище досягнення в суфійської і магррібском містицизмі. Під час анігіляції маг скидав з себе кайдани матерії і поглинався Порожнечею. Далі, за допомогою певних таємних технік він виходив за межі Порожнечі і знаходив неймовірну владу на істотами обох реальностей - над людьми і над джиннами.
Згідно арабським міфам, джини колись передували людям на Землі. З якихось причин, вони перейшли в іншу реальність і тепер «заморожені» в ній, тобто знаходяться в латентному ( «сплячому») стані. Маг, що досягне Порожнечі, може ввести одного або декількох джинів у земну реальність. Є безліч легенд, що вказують на пристрасть джинів до жіночої половини людства. Для чоловіків - в основному, магів і чарівників - джини ставали вірними союзниками.
У 8 столітті тих людей, які мали контакти з джиннами, називали «маджнун» - одержимими силою. Всі суфійські герої були «маджнун». Однак у наш час це слово перекладається як «божевільна людина». Ось чому Аль-Хазреда вважали божевільним поетом. За старих часів всі арабські книги писалися віршами, включаючи навіть такі ортодоксальні праці, як Коран. Але арабська культура стверджувала, що поетів на творчість надихають джини. Саме тому пророк Мухаммад наполегливо заперечував, що він був поетом. Йому хотілося показати всім людям, що його надихнув Аллах, а не якийсь там джин.
Отже, ми з'ясували, що титул Аль-Хазреда мав прихований сенс. «Божевільний поет» був людиною таємного знання, який безпосередньо спілкувався з могутніми істотами з іншої реальності. Слово «поет» вказувало на те, що його творчість була натхненне або передано ззовні (понад, з-під низу, збоку, навскіс - це вже на ваш особистий розсуд). Але давайте повернемося до книги про Древніх.
У 10 столітті «Аль Азиф» була переведена на грецьку мову і отримала нове називання - Некрономикон. «Некро», по-грецьки, означає «мертвий», а «номос» - «досвід», «звичаї», «правила» (як в словах «астрономія» або «економіка»). Близько 1230 книгу перевели на латинську мову, але вона зберегла свою грецьку назву. У 16 столітті рукопис потрапив в руки доктора Джона Ді, який переклав її на англійську мову.
Кажуть, що з 17 століття в світі завжди залишається одне і те ж кількість копій цієї загадкової книги. Як би не намагалися послідовники традиційних релігійних організацій знищити Некрономикон, в світі постійно обертаються 96 рукописних копій. Однак лише сім з них мають реальну цінність, тобто можуть служити вратами в інші виміри - три на арабській мові, одна на грецькому, дві на латині і одна англійською (та, що вийшла з-під пера Джона Ді). Інші копії несуть в собі якісь дефекти. Проте вони наділені величезною силою, яка відрізняє Некрономикон від всіх інших звичайних книг.
Так про що ж там написано, запитаєте ви. Про темних секрети природи Землі і всесвіту. У книзі вказані деякі божества, якому поклонялися Стародавні. Особливо важливими вважалися Йог-Сототх і Азатотх. Йог-Сототх - це минуле, сьогодення і майбутнє. Це протяжність нескінченності. Це всюдисуще і всеосяжне істота. У центрі нього мешкає брат-близнюк - Азатотх. Цей маленький карлик є опорою всього світобудови і владикою світів. Азатотх випромінює в нескінченність хвилі ймовірностей, з яких створюються набори можливостей для кожного космосу і кожної істоти у Всесвіті. Вчені стверджують, що ідея Азатотх тісно пов'язана з найостаннішими моделями квантової фізики. Мені навіть важко уявити, що на початку століть мешканці аравійських пустель розбиралися в математиці хаосу, в законах паралельних просторів і тому подібних темах, про які наша сучасна наука лише починає здогадуватися.
Йог-Сототх і Азатотх - це нескінченне розширення і нескінченне стиснення. Між іншим, «Азатотх» перекладається з єгипетського, як «розум Тота», а Йог-Сототх може вважатися похідною від Yak Set Thoth ( «Сет і Той - єдине ціле»). Згідно єгипетської міфології, Сет і Той - темний і світлий аспекти світу. Дослідники Некрономикона вважають, що грецький перекладач «Аль Азиф» замінив імена арабських божеств на єгипетські, оскільки в ту пору Єгипет вважався колискою людської цивілізації.
Далі Некрономикон повідомляє про таємничу силу, властиву Землі. Вона персоніфікується драконом Ктулху - божеством, круглий лик якого зображувався з десятком протуберанців або щупалець. Деякі сходознавці зараховують Ктулху до давніх. Вони вважають, що він був їхнім верховним жерцем. І є така легенда, що якщо маг або чарівник викличе його в неправильний час, Ктулху підніметься з безодні Тихого океану і вразить людство небаченою хворобою - нападами безумства, від яких не врятується ні старий і ні млад. Легенда говорить, що сни людей - це думки Ктулху, а наше життя - є його сон. Коли божество прокинеться, ми зникнемо. Так що краще не будите Ктулху.
Ще в книзі відзначаються Інші боги. Саме вони привертають до Некрономікона людей, спраглих непомірною влади. Обсяг статті не дозволить мені розповісти вам про численні експедиції, вжитих в різний час до серця аравійських пустель. Наполеон, Річард Френсіс Бертон, Гурджієв, Гітлер, сотні представників усіляких розвідуправління ... Всіх їх об'єднувала єдина мета - знайти Місто Древніх і заручатися підтримкою моторошних, але могутніх сил.
Душею і посередником Інших був Ньярлатотепа - Могутній вісник. Через нього магррібскіе чарівники вступали в контакти з Азатотх. Ньярлатотепа часто називали повзучий хаосом. Він міг приймати будь-яку форму, але знаючі люди завжди впізнавали його по запаху. У Некрономиконе вказані символи і закляття для закликів Інших богів. Один з них, Шуб-Ніггуратх, з'являвся в образі Чорного козла. До речі, йому поклонялися не тільки араби, греки і єгиптяни, але і шумери - найдавніша цивілізація людства.
Багатьох магів цікавили інші істоти, описані в Некрономиконе. Приблизно третина книги присвячена управлінню шоггот - безформними «вуграми» з бульбашок протоплазми. Стародавні створили їх як слуг, але шоггот, володіючи розумом, швидко вийшли з підпорядкування і з тих пір діють з власної волі і заради своїх дивних незрозумілих цілей. Кажуть, що ці істоти часто виникають в наркотичних видіннях, але там вони не піддаються контролю людини.
Іншою цікавою расою є "глибокі". Вони мешкають в глибинах вод, печер і підземних порожнин. Їх вигляд нагадує суміш риби, жаби і людини, а керує ними божество Дагон, союзник Ктулху. Дагон згадувався в філістінской традиції, пізніше він став вавилонським Оаннес, а потім перетворився на грецького Посейдона та римського Нептуна. «Глибокі» легко піддаються контролю, але влада над ними так зачаровує мага, що він поступово сам стає їх рабом.
Мабуть, найбільш огидними істотами, описаними в Некрономиконе, є гулі або упирі. Вони багато в чому схожі на людей, але їх породу зазвичай видають ікла і жахливі риси обличчя. Гулі можуть входити в статеві зносини з людьми. Крім того, при певних обставинах людина без праці перетворюється в упиря. Однак зворотна трансформація вже неможлива.
Перш гулі мешкали в безлюдних місцях, харчуючись трупами і самотніми волоцюгами. Тепер вони піднесені на провідні позиції нашого світу. У сучасній масовій культурі їх зараховують до вампірів, проте це не зовсім вірно. Нинішні вампіри є представниками духовного Ордена Трапецій. Це маги так званого «шляху лівої руки». Упирі ж є їх божественними лідерами (вірніше, енергетичними шаблонами). Маги Ордена Трапецій одержимі ідеєю безсмертя. Їх досліди і діяння вселяють огиду і страх. Влада вампірів в сучасному світі приголомшливо велика. Але як би вони не звеличували упирів, ті були і залишаються безмозкими пожирателями трупів, у яких одне на умі - вкусити і попити людської кровиночки.
Магічні символи і заклинання Некрономикона дозволяють людям виходити за межі фізичної реальності. Але біда в тому, що книгою зазвичай користуються не найкращі представники людства. Як правило, це страшні егоїсти, які здатні піти на будь-які злодіяння заради багатства і влади. Некрономикон - це прохід в обидві сторони. Замість того щоб освоювати інші світи, сучасні маги ведуть нечесну торгівлю: в обмін на могутність вони пропускають в наш світ жахливі і руйнівні сили. Радіація, СНІД, невиліковні хвороби - все це лише наукові назви для Інших богів, викликаних за допомогою магічних дій.
Багато хто сприймає магію за казками і мультфільмів. Ось смішний чоловічок змахнув паличкою і з'явилося крем-брюле. На ділі все набагато гірше. У стародавніх трактатах наведені хімічні формули, будова апаратів для генетичних дослідів, концепції клонування і розщеплення атома. Там можна знайти креслення психотронної зброї і основи тренінгу для поневолення людських душ. Сила Некрономикона орієнтована на те, щоб книга потрапляла в руки тільки егоцентричних і властолюбних людей. З усіх темних таїнств всесвіту вони зазвичай вибирають гірші, і плоди їхньої праці лягають на людство важким вантажем.
Але «Сет і Той - єдине ціле». У Некрономикона є «світлий» аспект. Це врата в незбагненні світи, де ми могли б бути рівноправними партнерами. Це двері в інші виміри! Це чудо, яке створила людина - Абдул Аль-Хазред, божевільний поет Санаа, провінції Ємену.
Поділитися посиланням:
Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться ім'я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя і на землі, як на небі, так хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство і сила і слава на віки.
