Ніхто не знає їх точну кількість, тому що вони то зникають в одному місці, то раптово з'являються в іншому. Вважається, що джерела починають дзюрчати там, де ступала нога Серафима Саровського. Вода дівеєвських джерел, без сумніву, є святий, виганяє будь-яку хворобу і утихомирює душевний біль. Кожна віруюча людина має відвідати святі місця в Дивеево.
Цілюща сила Дівеєвських джерел
У головному соборі Дівеевского монастиря покояться мощі святого Серафима і знаходиться образ Божої Матері "Розчулення". Саме перед нею, за переказами, все життя молився і помер преподобний Серафим, до неї прикладався цар Микола II, який відвідував обитель. На іконі висить багато золотих хрестиків - дари зцілених паломників. У Дивеевский монастир паломників приїздять тисячі, щоб оглянути визначні пам'ятки Дивеєво. прикластися до святих мощей і викупатися в життєдайних джерелах. Черги до них влітку і в церковні свята тривають по кілька годин.
При купаннях в святих джерелах, особливо далекому - Серафимівському, моляться отримують зцілення від простудних захворювань, радикуліту, багаторічних кровотеч, серцевих і очних хвороб.
Добра слава про дівеєвських джерелах давно рознеслася по всій Росії. Вода з цих джерел має чудодійну силу, в них Благодать Божа.
Досить побувати на тому чи іншому джерелі, попити з нього або зануритися, як людина відразу ж відчує фізичне і душевне полегшення. Місцеві ключі знімають біль у стражденних, вселяють упевненість в позбавленні від хвороби.
Вода, набрана з дівеєвських джерел, зберігається роками і залишається свіжою, чудодійною, як ніби вона щойно взята з ключа-джерела.
Над джерелами багато разів протягом століть спостерігалися таємничі прояви духовного властивості. У народі живе багато переказів, легенд, які засновані на дійсних фактах і передаються з покоління в покоління. Розповімо про деяких святих джерелах Дивеєво.
Джерело преподобного Серафима Саровського
Найбільшою популярністю серед дівеєвських джерел в наш час користується джерело на березі річки Сатіс, біля села Циганівка у хутора Хитрий. Але, строго кажучи, це не Дивеевский, а Саровський джерело, так як він розташований в Саровського лісі, освяченому духовними подвигами преподобного Серафима. Тепер слава Сарова перейшла до Дивеєво, подібним чином і це джерело разом з Сатісскім стали відносити до Дивеевский колі джерел.
Історія святого джерела преподобного Серафима Саровського така. Солдату, що ніс службу на кордоні зони, що охороняється в лісі, поблизу Сарова, з'явився дідок в білому балахончик. На питання: "Дідусь, що ти тут робиш?" - той вдарив в землю жезлом, і на цьому місці забив прохолодний ключ. Сталося це в 60-і роки XX століття на березі річки Сатіс. Так батюшка Серафим переніс своє джерело з Сарова до доступного для всіх віруючих селища Циганівка.
Пізніше було прийнято рішення засипати цей джерело. Підігнали трактор, але мотор заглух. Поки їздили за поламаної деталлю, трактористу з'явився дідок і сказав: "Василю, не засинай мій джерело". І як не лаялися, як не вмовляли Василя, він навідріз відмовився це зробити. Начальника, який наказав засипати джерело, незабаром перевели на іншу роботу.
Джерело Матінки Олександри
Це найближчий до монастиря джерело. На Богоявлення, в свято ікони Божої Матері "Живоносне Джерело", Преполовеніе П'ятидесятниці і інші свята сюди відбуваються хресні ходи і освячується вода. Відомі випадки зцілень після купання в цьому ключі. Колись тут був джерельце, в якому купалися діти. Після влаштування греблі на початку 60-х років і затоплення старовинного Близького джерела Матінки Олександри, його назва перейшла на цей маленький ключ. Тепер якщо ви будете шукати Олександрівський джерело, то вам вкажуть на це джерело.
За свідченням сестер першої общінкі, що жили при Казанської церкви, на могилі матінки Олександри ночами бачили вогонь і запалені свічки, чули надзвичайний дзвін, а деякі відчували незвичайне пахощі, що виходить з могили її. Потім в могилі чулося якесь дзюрчання, і тому склалося повір'я в народі, що ключ, що відкрився під горою, виходить з могили матінки Олександри. Цей джерело бив біля річки за дорогою, навпроти Казанської церкви. Коли за радянських часів зробили дамбу, водосховище покрило джерело. Вниз по річці на південному заході освятили інший джерело, де і набирають тепер цілющу воду.
Казанський Джерело
Знаходиться Казанський джерело в Дивеєво, на околиці села, за Голубине яром поблизу селища Північний, поряд з Казанської дерев'яної парафіяльної церквою.
Вважають, що це найдавніший з шанованих джерел в Дивеєво і відноситься до часів мурзи Дівєєв, який володів тутешніми місцями в 16 столітті.
У 1845 році на місці джерела вже стояла каплиця, що можна бачити на земельній плані того часу. Вона була дерев'яна і неодноразово перебудовувалася і оновлювалася. Місцеві жителі підтримували її до 1939 року, коли вона була зруйнована радянською владою. В середині XX століття святилище на короткий час було відновлено, щоб потім знову піддатися руйнуванню.
За описами, остання каплиця була високою, з безліччю ликів на стінах. У центрі її перебував зруб-джерело. За жолобу, встановленому в зрубі, волога витікала з каплиці. Тут купали хворих дітей, набирали відра і обливалися. Коли молельню зруйнували, ікони розкидали по полю. Ще до цього випадку, в 1933 році місцевий житель знайшов поблизу джерела вмерзнула в лід Казанську ікону Божої Матері. Образ поміщений в Троїцькому соборі в прибудові на честь ікони Божої Матері "Розчулення".
Поруч з Казанським джерелом розташоване джерело святого великомученика і цілителя Пантелеймона.
Іверський Джерело
За стежкою вздовж річки можна дійти до далекого джерела матінки Олександри. Велика стариця сама вирила його, щоб вгамовувати спрагу робочих, здобували вапняковий камінь для созидаемой нею Казанської церкви.
За переказами, на джерелі місцеві жителі молилися в посуху про дарування дощу. Народ вважав це джерело цілющим і приносив купати в ньому хворих дітей. У XIX столітті там побудували капличку. За перебувала в ній іконі Іверської Божої Матері джерело отримав назву «Іверський».