Святенництво - значення слова святенництво в словнику української мови

Нарочито підкреслена, удавана набожність, показна доброчесність; лицемірство. ХАОС - крайній безлад, плутанина.

- англ. bigotry / sanctimony / hypocrite; ньому. Scheinheiligkeit. Моральна характеристика, яка вказує на невідповідність демонструються людиною чеснот його внутрішньої сутності; показне благочестя, розраховане на "публіку" і отримання вигоди; зло, виряджаючи в добро. X. може бути як свідомим, так і несвідомим.

- отрицат. моральна характеристика, яка вказує на невідповідність демонструються людиною чеснот його внутр. суті; показне благочестя, розраховане на «публіку», і витяг з цього вигоди; зло, виряджаючи в добро. X. може бути сознат. лицемірством, цинічним носінням маски, але може бути і брехнею самому собі, не цілком усвідомленим прагненням виділитися, завоювати довіру. Хоча в реліт. проповідях засуджується X. релігія, висуваючи аскетичний. ідеали, які суперечать природ. бажанням людей, спонукає до X. як віруючих, так і священнослужителів. Классич. лит. образи, що втілюють X. - Тартюф з однойменної комедії Мольєра, Фома Опискин з повісті. Достоєвського «Село Степанчиково і його мешканці».

Тлумачний словник Ожегова »Святенництво

Поведінка, властиве ханжі

Великий Енциклопедичний Словник »Святенництво

лицемірство, показна набожність, удавана добродіяння.

Слова близькі за значенням

1. Поведінка ханжі (2 *).

Тлумачний словник Єфремової

Нові слова

Популярні слова

Схожі статті