Ну що, улюблений, ляснеш дверима?
Хитнеться вазочка на полиці,
Давай же, стань моєю втратою,
Зі мною ж говорити немає сенсу,
Вчора була з тобою «пусик»,
Сьогодні - сука, мій ragazzo,
На гальмах вже не спустимо,
Давай же, продовжуй лаятися,
Парфуми нестійкий? Ні, помилка,
Як губка, вбирає шкіра,
Її духи - з тобою ... Все хитко,
І здається, що не допоможе
Мені ні вино, ні сварка з криком
(Так, я кричу, прости, улюблений),
І не ікона з Божим ликом,
(Він все ж син, помилилася, милий),
Вікно тремтить, трамвай вечір,
Я відвернулася, сліз не видно,
Я шаллю стягують плечі,
Перед собою дуже соромно.
Іди. Відріж. Порви ... Але зроби,
Хоч що-небудь, але сам. Одного разу
Картину намалюю крейдою,
Пустелю - щоб бачити спрагу.
Ти хочеш слів? Іди швидше.
Мої слова і так не солодкі,
Образи вогник НЕ тліє, -
Уже палає. Не озираючись
Піду сама, і перший зустрічний
Візьме мене, раз ти не цінуєш.
Для зустрічей на годину, завжди безтурботна,
Зручно, милий? Чи не зміниш
Ти нічого. Іди. Так потрібно.
Забудь.
А я - зможу чи.
Так швидко остигає вечерю?
Сідай, співаєш, раз там не дали ...
---------------
ragazzo (італ.) - 1) хлопчик, підліток; 2) коханий
Вражає. Сподобалося. Спасибі вам.
На цей твір написано 6 рецензій. тут відображається остання, інші - в повному списку.