Причини виникнення, основні риси та сутність товарного виробництва.
Основні типи товарного виробництва.
Глава 2. Товар і його властивості.
2.1. Споживча вартість товару.
2.2. Вартість і мінова вартість. Величина вартості товару.
2.3. Закон вартості і його функції.
Глава 3. Розвиток товару і товарного виробництва в сучасних умовах.
3.1. Основне протиріччя товарного виробництва.
3.2. Еволюція товару в сучасних умовах.
3.3. Основні риси сучасного товарного виробництва.
Життя людського суспільства складна, різноманітна і суперечлива. Майже всюди в світі, щоб вижити, людина повинна працювати, бо оточуючі його речі у своєму природному стані, формі та місцезнаходженні не можуть задовольнити його потреби. Людина долає небезпеку і незручності свого і природного проживання, змінюючи форму, стан і місцезнаходження об'єктів природи, займаючись виробництвом матеріальних благ. Виробництво є процес впливу людини на речовину природи з метою створення матеріальних благ, необхідних для розвитку суспільства. Історично воно пройшло тривалий шлях розвитку від виготовлення найпростіших продуктів до виробництва найскладніших технічних систем, гнучких переналагоджуваних комплексів, обчислювальних машин. У процесі виробництва не тільки змінюється спосіб та вид виготовлення благ, але й виникають нові форми економічних відносин, відбувається моральне вдосконалення самої людини.
Система організаційно-економічних відносин, при котрій корисні продукти створюються для їх продажу на ринку називається товарним виробництвом, яке є базисом економічного розвитку суспільства.
Мета даної роботи - на основі узагальнення матеріалу з даної проблеми розкрити сутність товарного виробництва, його основні форми та властивості.
Глава 1. Сутність і основні риси товарного виробництва
1.1. Причини виникнення, основні риси та сутність товарного виробництва.
Організаційно-господарською основою виникнення товарних відносин є суспільний поділ праці, яке означає спеціалізацію виробників на виготовленні окремих видів продуктів мул певної виробничої діяльності. Суспільний поділ праці і обмін продуктами - два взаємообумовлених і взаємопов'язаних процесу.
У докапіталістичних формаціях суспільний поділ праці був слабо розвинене. Виділення пастуших племен з маси первісних поклало початок першому великому суспільному поділу праці, зробило можливим регулярний обмін між общинами. У рабовласницькому суспільстві відбувся другий великий суспільний поділ праці - ремесло відокремилося від землеробства, що означало виникнення товарного виробництва, тобто виробництва, спеціально орієнтованого на обмін. Розвиток обміну зумовив виникнення металевих грошей, формування класу купецтва, поява торгового капіталу. Це було третє велике розподіл праці, яке визначило подальший розвиток товарного виробництва.
У ХХ ст. в розвинених країнах світу відбулося четверте великий поділ праці - відділення нематеріального виробництва (науки, освіти, охорони здоров'я і т.п.) від матеріального. З середини 70-х рр. тобто з розгортанням інформаційної революції, почалося п'яте великий суспільний поділ праці - виділення інформаційної діяльності та сфери інформаційних послуг. Але саме по собі суспільний поділ праці, припускаючи наявність обміну продуктами, спонтанно не приводить до появи товарних відносин [3, с.34].
Така відособленість з часу розпаду первісного ладу стає економічною основою виникнення приватної власності на засоби виробництва як історично першої форми економічного відокремлення. Внаслідок цього відбувається перетворення обміну діяльністю і продуктами праці в товарний обмін. Ця відособленість може мати різний характер, що залежить від пануючого типу власності.
Товарне виробництво - це така організація суспільного господарства, при якій окремі продукти виготовляються відокремленими виробниками і для задоволення суспільних потреб необхідні купівля-продаж на ринку цих продуктів, які перетворюються в товар. Звідси випливає, що основними рисами товарного виробництва є:
1) суспільний поділ праці;
2) відокремлення присвоєння засобів виробництва;
4) економічні зв'язки між відокремленими товаровиробниками, які реалізуються через обмін;
5) стихійний характер економічного розвитку.
1.2. Основні типи товарного виробництва.
Історія сходження суспільства від нижчих щаблів до вищих свідчить, що суспільного господарства якісно різних етапів розвитку виробництва притаманні загальні економічні форми, які відображають стан продуктивних сил і виробничих відносин з точки зору суспільного розподілу праці та її кооперації, ступеня роз'єднання або з'єднання виробників, відносинами власності, змісту і специфіки стимулів економічного прогресу.
Натуральне господарство - це такий спосіб організації господарської діяльності, при якому виробництво направлено безпосередньо на задоволення власних потреб виробника, тобто має місце внутрихозяйственное споживання.
Натурального господарства властиві такі основні риси:
1.) переважає ручний універсальний працю, заснований на примітивній технологічній базі (мотика, лопата, граблі тощо) і виключає його поділ на відокремлені види;
2.) замкнутість (автаркической форма господарювання), відсутність зв'язку з іншими господарськими одиницями (кожна одиниця спирається на власні ресурси і забезпечує себе усім необхідним для життя);
3.) вироблений продукт не приймає форму товару і утворює фонд життєвих засобів для самого виробника;
4.) наявність прямих економічних зв'язків між виробництвом і споживанням: вони розвиваються за формулою "виробництв - розподіл
- споживання ", тобто створена продукція розподіляється між учасниками виробництва і, минаючи стадію обміну, використовується в цілях особистого і продуктивного споживання;
5.) консерватизм, традиційність, обмеженість виробництва і споживання, відносно постійні масштаби і галузеві пропорції виробництва, що зумовлюють повільні темпи економічного розвитку. [2, с.13]
По-перше, виробництво товарів, засноване на суспільному розподілі праці, яке складається між окремими господарськими одиницями. Його розвиток передбачає прогрес виробництва: зростання кваліфікації і вміння працівників, а також винахід машин, які полегшують і скорочують працю, дозволяють одній людині виконувати роботу декількох. Збільшення випуску благ на спеціалізованому підприємстві створює можливість і необхідність обмінювати зайву їх кількість на більшу масу інших корисних речей.
Все сказане дозволяє зробити висновок про те, що товарне господарство дає широкий простір загальному економічному закону поділу праці. Відповідно до цього закону економіка прогресує внаслідок все більшої якісної диференціації (розчленовування) трудової діяльності. В результаті виникає кілька форм поділу праці: