Сутність громадянської освіти та моделі його реалізації в навчально-виховному процесі школи.
Саме тому громадянська освіта все частіше розуміється як система або модель шкільної освіти, що має два аспекти:
1) навчальний предмет - у вузькому сенсі поняття (навчальний аспект),
2) в широкому значенні цього поняття - як надпредметні область діяльності школи, яка сприяє вихованню громадянських цінностей і способів поведінки у всіх учасників освітнього процесу.
Поняття «освіта» в даному випадку розуміється в двох сенсах: як процес становлення громадянина, що включає навчання і виховання, і як результат цього процесу, представлений сукупністю громадянських якостей особистості і цивільних компетенцій. Тому основними складовими громадянської освіти школярів є пряме навчання і виховання, з одного боку, і отримання учнями досвіду демократичного життя, з іншого.
Мета і завдання громадянської освіти близькі ідеям і принципам педагогіки світу, школи діалогу культур, суть яких полягає у формуванні у підростаючого покоління миротворчого мислення, ненасильницького стилю поведінки, готовності жити і працювати в полікультурному світі.
Громадянська освіта - інноваційний напрямок педагогічної практики, сутність якого полягає в навчанні дітей цінностям і нормам життя в умовах правової демократії шляхом формування у підростаючого покоління громадянської культури, громадянських якостей особистості і цивільних компетенцій (Див. Таблицю 23). Воно реалізується засобами урочної та позаурочної навчальної діяльності.
Цілі громадянської освіти:
1. Включення школярів в освоєння знань, умінь, необхідних для повноцінної громадянської самореалізації в демократичному суспільстві, формування у них ціннісно-цільових особистісних установок, становлення правової та комунікативної культури, формування навичок громадянського і політичного участі.
2. Залучення до цінностей демократії майбутніх громадян (гідність людини, індивідуальність, терпимість, гуманність, свобода).
3. Придбання майбутніми громадянами досвіду демократичного життя.
Громадянська освіта вирішує широке коло завдань, до яких відносяться:
- підготовка підростаючого покоління до виконання функцій громадянина демократичного суспільства - основне завдання громадянської освіти школярів,
- підготовка дітей до участі в демократично організованому суспільному житті,
- підготовка учнів до життя в умовах багатонаціонального, багатоконфесійного, полікультурного суспільства,
- підготовка школярів до самостійної праці та формування у них елементарної економічної грамотності,
- включення учнів до органів демократичного управління і самоврядування на рівні класу, школи, громадських організацій.
У педагогічній практиці існують чотири рівноправні моделі реалізації громадянської освіти:
2) в країнах Західної Європи домінує міждисциплінарний, інструментальний підхід - «проникаюча» модель громадянської освіти, при якому в змісті всіх навчальних дисциплін розчинені матеріали з суспільствознавства;
3) програми з виховання - спеціально організована пошукова та проектна позаурочна діяльність дітей, що має специфічні завдання по формуванню у школярів системи громадянських цінностей, особистісних якостей і т.д.
4) громадянська освіта здійснюється у формі средового виховання, який передбачає створення в школі розвивального середовища або особливого клімату, укладу. Реалізація даного інституціонального підходу передбачає:
§ створення внутрішкільного правового простору, регульованого органами внутрішнього самоврядування через систему формальних і неформальних правових норм і традицій з урахуванням можливостей їх постійного оновлення,
§ вивчення та підтримку громадської думки всіх учасників освітнього процесу школи,
§ створення атмосфери діалогу різних груп учасників шкільного життя, включаючи батьків і т.д.
Ефективність громадянської освіти учнів досягається за рахунок з'єднання відповідного змісту з активними методами його освоєння (тренінги, ОДГ, ділові ігри, дискусії, мозковий штурм, інтерактивні методики і т.д.). Крім того, в громадянській освіті широко використовуються методи формування свідомості особистості (бесіда, диспут, приклад, інструктаж, роз'яснення та ін.), Організації та стимулювання поведінки і діяльності школярів (вимоги, громадська думка, виховують ситуації, заохочення, покарання).