СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ маститу в корів
ГНУ Всеукраїнський Ниви патології, фармакології і терапії,
Містить у корів може виникати під впливом різних факторів, дія яких зазвичай проявляється в поєднанні з численними призводять до захворювання умовами. На сьогоднішній день через Вестн далеко не всі причини, що викликають запальні захворювання молочної залози. Нерідко буває важко визначити, що має основне значення в етіології маститу: безпосередня причина захворювання або сприятливі фактори. Як правило, в кожному окремому випадку діє не один, а кілька хвороботворних агентів. Конкретних при-чин викликають запалення вимені багато, але їх можна розділити на дві основні групи - інфекційного і не інфекційного характеру.
Як відомо, мікроби є або безпосередньою причиною запалення або ускладнюють його перебіг. Проведеними нами досліджень-нями встановлено, що при рівні захворюваності корів маститом до 10% з усіх проб секрету вимені виділено патогенну кокковая мікро-флора, як в монокультурі (Str. Agalactiae - 46,7%, Staph. Aureus - 13,3%, Staph. haemolyticus - 13,3%), так і в асоціації (Staph. aureus + Str. agalactiae - 26,7%).
При рівні захворюваності від 10% до 30% крім патогенної мік-рофлори (73,8%) виділена і умовно-патогенна - 16,7%, а в 9,5% проб мікрофлора була відсутня.
При рівні захворюваності корів на мастит понад 30% патогенна мікрофлора (Staph. Aureus, E. сoli) виділена в 32,7% випадків, умовно-патогенна (C. diversus, Ent. Faecalis,) - 23,6%, сапрофітна - 20, 0% (Staph. saprophyticus, Staph. epidermidis, Ent. аerogenes, Ps. aeruginosa), гриби (Саndida) - 5,5%, і в 18,2% проб мікрофлора була відсутня.
Отже, в сільгосппідприємствах з рівнем захворюваності корів маститом до 30% основним чинником, що викликає розвиток мас-тита (100-90,5%) є вплив на молочну залозу патогенної і умовно-патогенної мікрофлори з переважанням стафило- і стрептококи-ков (73, 8% -100%) як в монокультурі, так і в асоціаціях.
У сільгосппідприємствах з більш високим рівнем захворюваності на мастит основними факторами, що сприяють її виникненню, є грубі порушення в технології машинного доїння корів з по-наступним інфікуванням молочної залози не тільки патогенної і умовно-патогенної, але навіть сапрофитной мікрофлорою. Крім того, від-присутність мікрофлори в 18,2% випадків свідчить про те, що спочатку мастит починає розвиватися як асептичний, а потім, при інфіцірова-ванні мікрофлорою, як інфекційний процес різного ступеня тяжкості.
На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що порушен-ня технології машинного доїння, оптимальних умов утримання і годівлі корів, знижує їх загальну і локальну резистентність до інфи-цірованію патогенної і умовно-патогенною мікрофлорою, сприяє розмноженню і нагромадженню бактерій на шкірі і паренхімі вимені, пере-носу їх від хворих до здорових тварин, так утворюється замкнене коло. Чим більше негативно діючих факторів на організм тварин в цілому і молочну залозу, тим більше хворих на мастит, що виділяють у зовнішнє середовище патогенну мікрофлору. В результаті створюються усло-вия для посилення вірулентності навіть умовно-патогенних бактерій, як і падаючи в великих кількостях в молочну залозу, галактогенним шляхом або через кров, при потраплянні в неї мікроорганізмів і токсинів з же-лудочно-кишкового тракту, сприяють виникненню і розвитку мас-тита. Отже, найчастіше мастит не проявляється спонтанно, а обу-словлени кумулятивним ефектом впливу різних предрасполо-гающих факторів. Тому вдосконалення технологій утримання, збалансована годівля тварин в усі фізіологічні періоди, доїння на сучасному доїльному обладнанні з неухильним со-дотриманням технології доїння, є одним з основних умов спів-зберігання (підвищення) загальної резистентності організму і зниження забо-леваемості запаленням вимені, особливо його субклінічного перебігу.
З відомих методів діагностики субклінічного маститу у корів основним є цитологічний, заснований на гелеутворення при взаємодії секрету вимені з поверхнево-активною реагентом. У нашій країні широкого поширення набули вітчизняні екс-прес-діагностикуми мастидин і масттест, із зарубіжних - альфа-тест і кенотест, що володіють приблизно рівною діагностичної ефективно-стю.
У той же час необхідно відзначити, що окремі ветеринарні фахівці, що займаються питаннями патології молочної залози, ре-Коменди всіх тварин дали позитивну реакцію з діагности-кумом, піддавати негайного лікування. Подібна пропозиція не тільки помилкове, але і шкідливий, так як пропонується лікувати тварин з сумнівною і слабо позитивною реакцією на мастит.
Одним з основних критеріїв правильного доїння на нашу мені-нию є час доїння корови, яке в середньому не повинно переви-щувати 5 хвилин і кількість соматичних клітин (не більше 200 тис / мл). Як показує практика, практично всі порушення в технології ма-шинного доїння корів і несправності доїльного обладнання призводять до збільшення часу доїння до 6 хвилин і більше, і в подальшому, до раз-витию гіперкератозу, роздратування вимені і виникнення маститу.
На нашу думку, лікування слід застосовувати тільки до живіт-ні, дали позитивну реакцію з діагностікумумом (+++ і ++++) при дворазової перевірці через 48 годин. При такому підході, як правило, через дві доби кількість тварин з позитивною реакцією знижуючи-ється на 5-10%.
При лікуванні доцільно спочатку використовувати способи лікування без антибіотиків (патогенетичну терапію), а тваринам, що не одужали після проведеного лікування, інтрацистернально вводити ан-тімікробние лікарські препарати.
Слід зауважити, що тварин, двічі перехворіли субкліні-ного маститом протягом лактації, не слід далі лікувати, їх целесо-образно лікувати під час запуску, а після закінчення лактації вводити в усі частки вимені пролонгований антимікробний препарат з урахуванням чувст-вітельно мікрофлори.
На сьогоднішній день склалися дві системи профілактики маститу у корів - англійська, яка передбачає інтрацистернально введення антибіотиків всім тваринам в усі частки вимені незалежно від інфіці-вання молочної залози і скандинавська, згідно з якою антибио-тики слід вводити тільки в уражені частки вимені сухостійних корів. У нашій країні більшість програм по боротьбі з маститом предла-гают вводити пролонговані антимікробні препарати всім живіт-ним, що йде в запуск, в усі частки вимені.
Як і наше глибоке переконання, введення пролонгованих ан-тімікробних препаратів це міра вимушена і не може бути панацеєю. По-перше, препарати вводити потрібно тваринам, які перехворіли на мастит у лактацію, по-друге - тваринам які не можуть самостійно за-пуститися, по-третє - ці препарати необхідно застосовувати тваринам всього стада тільки при високому рівні захворюваності на мастит у лактацію.
При невисокому рівні захворюваності на мастит (до 10%), коли більшість стада складають тварини, які не хворіли на мастит у лакта-цію, немає ні економічної, ні тим більше фізіологічної причини до застосування препаратів даного класу. Проведеними нами досліджень-нями встановлено, що введення Орбеніна ДС, що йде в запуск клі-нічної здоровим коровам, негативно позначається на новонародженого молодняку, що проявляється зниженням в їх крові концентрації загального білка на 11,4%, гамма-глобулінів - на 58,8 %, загальних імуноглобулінів - на 39,6%, гамма-глютамілтрансферази - на 44,6%, бактерицидною і лізо-цімной активності сироватки крові на 41,4% і 10,1% відповідно і підвищенням концентрації альбумінів - на 15,2% .
Отже, перш ніж проводити тотальну обробку корів потрібно зважити всі за і проти і тоді вже вирішувати проводити її на даній конкретній фермі або зупинитися на вибірковій обробці, що йдуть в запуск тварин.
Висновок. З огляду на, що мастит обумовлений сумарним ефек-том впливу різних факторів, на нашу думку, це має стати основою для нинішньої стратегії боротьби з мас-Титом, яка повинна включати:
- забезпечення повноцінної годівлі та дотримання вимог гігієни змісту;
- забезпечення справності доїльного обладнання: параметрів ве-личини вакууму, його запасу, параметрів роботи пульсаторів, облік про-тривалості експлуатації сосковой гуми і регулярної її заміни, миття та дезінфекція доїльного обладнання;
- щоденне виявлення і лікування корів з клінічно вираженою маститом;
- щодекадно перевірку корів на субклінічний мастит і лікування хворих тварин;
- лікування корів з хронічним маститом проводити в період запуску і вибраковувати що не піддаються лікуванню тварин, як джерело ін-фекции;
- рішення про широке використання препаратів з тривалим зро-ком знаходження в вимені приймати в залежності від рівня захворює-мости корів маститом в лактацію і післяпологовий період.
A MODERN LOOK AT THE PROBLEM MASTITIS IN COWS
All-Russian Research Veterinary Institute of Pathology, Pharmacology
and Therapy, Voronezh, Russia
Given that mastitis is caused by the total effect of the impact of various predisposing factors, in our opinion, this should be the basis for current strategies to combat mastitis, which should include:
- ensuring full compliance with the feeding and health maintenance;
- ensuring proper operation of milking equipment: vacuum value of the parameters of its stock, the parameters of pulsators, taking into account the duration of operation of liners and replace it regularly, cleaning and disinfection of milking equipment;
- daily detection and treatment of cows with clinically apparent mastitis;
- every ten days checking cows on subclinical mastitis and treatment of sick animals;
- treatment of cows with chronic mastitis carried out in the launch and weeding is not treatable animals, as a source of infection;
- decision on the widespread use of drugs with a long term presence in the udder to take depending on the incidence of mastitis in cows, lactation and postpartum period.