Поняття фонемного ряду
Мена фонем, сильної і слабкої, що займають однакове становище в морфеме, утворює фонемний ряд. Так, голосні фонеми, тотожні за місцем в морфеми кос-. утворюють фонемний ряд <о> - <Λ> - <ъ>: [К о си] - [до # 923; з а] - [к'с # 923; р 'і], а згодна фонема <в> морфеми став- починає фонемний ряд <в> - <в'> - <ф> - <ф'>: [Вуст а ви] - [вуст а в'іт '] - [вуст а ф] - [вуст а ф'].
Фонемний ряд є істотним елементом структури мови, так як на ньому засноване тотожність морфеми. Склад фонем однієї і тієї ж морфеми завжди відповідає певному фонемного ряду. Флексії орудного відмінка в словах окн-му і сад-му [# 923; кн про м] - [з а д'м], вод-ой і мод-ой [в # 923; д о] - [м про д'] вимовляються по різному. Однак ці флексії ([-ом] - [-'м], [-o] - [ь]) є однією і тією ж морфемой, так як в їх складі змінюються фонеми <о> і <ъ>, що входять в один фонемний ряд.
Система приголосних фонем сучасної української літературної мови
Склад приголосних фонем. У положенні перед голосними фонемами <а>, <о>, <у>, <и> приголосні фонеми вимовляються найбільш виразно, тобто максимально диференціюються. У зазначеній позиції виступають 34 приголосні фонеми, що розрізняють звукові оболонки слів: губні <п> - <п'>, <б> - <б'>, <м> - <м'>, <ф> - <ф'>, <в> - <в'>; мовні: <т> - <т'>, <д> - <д'>, <с> - <с'>, <з> - <з'>, <ц>, <л> - <л'>, <н> - <н'>, <ш>, <ж>, <'>, <'>, <ч'>, <р> - <р'>; средненёбная
Згодні фонеми, як і фонеми голосні, утворюють закономірні ряди сильних і слабких фонем і їх різновидів. Сильними приголосними фонемами є всі згодні фонеми російської літературної мови в абсолютно сильної позиції, тобто перед голосними [а], [о], [у]; в цій позиції різняться всі наявні в сучасній російській літературній мові приголосні фонеми.
Слабкими приголосними фонемами є приголосні в слабких позиціях, в яких виступає менше приголосних. Так, наприклад, слабкою позицією для приголосних фонем виявляється становище в кінці слова, де парні по глухість-дзвінкості приголосні не розрізняються (пор. Рок - ріг [рок]), а також положення перед голосними переднього ряду [е], [і], виключає можливість в цій позиції твердих приголосних, парних з м'якими (пор. [п 'êл'і] і [пал'ци] - [п '• а • л'ци]), [мив] - [м'іл]. Наявність приголосних фонем в слабких позиціях пояснюється дією фонетичних законів, властивих фонетичної системи російської літературної мови. Ці закони були викладені в § 57.
Згодні фонеми, парні по глухість-дзвінкості. Парні по глухість-дзвінкості приголосні є сильними і розрізняються в позиції (сильною) перед голосними фонемами, сонорні <р>, <л>, <м>, <н> і перед
Слабкими позиціями є: 1) положення на кінці слова, 2) положення перед глухими приголосними, 3) положення перед дзвінкими приголосними. Наприклад: [рот] - [рот], [л про тк'] - [л а тк'], [зд а т '] - [зд а н'іj'] (рід - рот, човен - латка, здати - будинок).
Згодні фонеми, парні по твердості-м'якості. Парні по м'якості-твердості виступають в якості сильних приголосних і розрізняються в наступних сильних позиціях, де якість згодні не обумовлено і є незалежним:
1) на кінці слова: кров - кров, кут - вугілля і т.д .;
2) перед голосними, крім [е]: малий - м'яв, запал - пил, тук - тюк;
3) переднеязичниє <д>, <т>, <з>, <с> - перед Задньоязикові [к], [г], [х] і твердими губними [б], [п], [в], [ф], [м]: відмітка - зазнач-ка, закваска - Васька, хата - різьблення, призма - Клязьма;
4) <л>, <л'> перед усіма приголосними: хвиля - вільна, полку - полька і т.п.
У всіх інших позиціях, крім зазначених, парні по твердості-м'якості приголосні є слабкими і не розрізняються, так як якість їх виявляється обумовленим позицією. В цьому випадку відбувається асиміляція: твердість або м'якість даного слабкого приголосного виявляється залежною від твердості або м'якості подальшого приголосного звуку. Однак така асиміляція характеризується непослідовністю, так як твердість і м'якість приголосних перед приголосними в сучасній російській літературній мові чітко не відрізняється.
Зазначені позиції для приголосних, парних за твердістю-м'якості, є сильними, а виступаючі в цих положеннях приголосні фонеми - сильні, так як їх якість позиція не обумовлено і є незалежним.
Так, перед приголосними фонемами, непарними по твердості-м'якості, твердість і м'якість фонем не відрізняється, за винятком <л> - <л'>, а перед фонемой
Непарні за м'якістю-твердості приголосні фонеми утворюють дві різні групи: 1) приголосні фонеми <ш>, <ж>, <ц> у всіх положеннях виступають як тверді (пор. жар, жор, жук, жир, жесть; 2) приголосні фонеми <ч'>, <'>, <'> у всіх позиціях є м'якими (пор. година, чок, чик, чек, ще, віжки і т.п.); 3) фонема
Зведені відомості про приголосних фонемах сучасної російської мови наведені в таблиці.
Примітка. Звуки, дані в круглих дужках, є різновидами відповідних фонем.