Дрофа і стрепет - дуже рідкісні і обережні птахи загону жу-равлеобразних, представники степів в фауні Брянщини.
Журавлеподібні - загін птахів, що нараховує 13 сімейств і око-ло 210 видів. Це птиці самого різного вигляду, розмірів і способу життя, у них довгі ноги і шия. Поширені Журавлеподібні досить широко. Як правило, живуть вони по берегах водойм, на болотах або пря-мо на воді, хоча і не мають плавальних перетинок (тільки у лиски пальці ніг з шкірястими оторочками), деякі селяться в степу. Настою-ють деревних птахів серед них немає.
Дрофіние або дрохви - сімейство птахів загону Журавлеподібні, налічує 24 види птахів. Живуть вони в степах, напівпустелях і пустелях Старого Світу. Розорювання степів, освоєння пустель людиною, непомірна полювання призвели до того, що дрохва, дрохва-красуня, стрепет стали рідкісними птахами. Розміри цих птахів різні: одні з них не перевищують по вели-чині курку, а інші досягають найбільшого для літаючих птахів ваги. У дрохв сильні ноги - на них всього лише три пальці, задній палець відсутність-ет. Самець завжди крупніше самки і відрізняється від неї забарвленням. Дрохви пита-ються насінням, пагонами і листям рослин, не нехтуючи, однак, чер-вямі, жуками, сарановими, молюсками, а великі види - жабами, ящірками, гризунами і навіть пташенятами дрібних птахів. У літню пору в кормовому раціоні дрохв переважає тваринна їжа, а в зимовий - рослинна.
Дрофа - дуже великий птах на високих, довгих ногах. Довжина її тулуба перевищує часом 100 см, а розмах крил становить 2,5 м. В залежності від статі і сезону вага дрохви коливається від 4 до 15 кг (у сам-цов). Голова і шия у неї сірого кольору. На рудих пір'ї спини і хвоста є хвилястий темно-коричневий малюнок. Крила - білі з темні-ми кінцями, низ - світлий. У самців від підборіддя відходять "вуса" - Пуч-ки довгих сіро-білого пір'я. При токування самці виконують прапора-тий "танець", при якому вони надуваються, відкопилюють і волочать по зем-ле крила і піднімають догори розпущений хвіст. Чисельність дрохви катастрофічно знижується. В даний час вид зберігся на півдні України, Європейської частіУкаіни, в Середньому та Нижньому Поволжі, При-каспійської низовини, Південному Уралі, Туве, в басейні р.Селенгі, півд-ної частини Амурської області. Зимівлі дрохви знаходяться на території За-Кавказ, Туркменістану та Таджикистану.
На території Брянщини зрідка відзначається в Новозибківському, Климовський, погарські, Севском і Комарічском районах. Дрофа проникла на територію області в другій половині XVIII ст. з по-граничної Української та Александріяой лісостепу. У той час в окрестнос-тях с.Крапівна (нині с. Алтухова Навлінского району) вона зустрів чалась поряд з журавлями і качками. Гніздиться дрохва в степах, на за-лежаху, сінокісних ділянках, луках. В даний час природних ділянок, придатних для гніздування, залишається все менше в зв'язку з інтенсивним розвитком сільського господарства, однак в.последніе де-сятілетія чітко намітилася тенденція до переходу дрохви в агро-фітоценози - на поля ярої пшениці, ячменю, проса та інших куль -тур. Дрофа зображена на гербі г.Льгова Александріяой області.
Стрепет - найдрібніша птах із сімейства дрохв, завбільшки з кури-цу (довжина близько 40 см, вага - 600-950 г). Від дрохви відрізняється характер-ним малюнком на шиї у самців. Загальний тон забарвлення верхніх частин тіла сірий, з дрібним струйчатим малюнком. У самців шия чорна з двома білі-ми вузькими "нашийниками". Веде наземний спосіб життя, по землі бігає швидко. Політ тремтливий, очевидно, з ним пов'язана назва птиці. Стре-пет зустрічається в Південній Європі, Південно-Західній Азії і Північно-західній Африці; вУкаіни в минулому його ареал проходив широкою смугою по всій степовій і значної частини напівпустельною зон, починаючи від західних гра-ниць і кінчаючи на схід від Алтаю. В даний час ареал розірваний, і в його межах вид поширений дуже нерівномірно і спорадично. Стрепет населяє старі поклади, ділянки степу або остепненного напівпустелі з не-високою розрідженій, але різноманітної трав'янистою рослинністю. Він уникає оброблених полів і цілини з високим травостоєм. Гніздиться також на луках і глинистих рівнинах. В останні роки стрепет перестав уникати сільськогосподарських угідь (посівів люцерни, суданської тра-ви). Стрепет харчується проростками, бутонами, квітками і листям раз-особистих рослин, комахами і дрібними хребетними.
На території Артемівської області стрепет до початку XX в. майже повністю зник. Поодинокі зустрічі з ним періодично відзначаються в Новозибківському, Климовський і Севском районах.