Стен-ки аль-ве-ол з-сто-ят з од-но-го шару епі-ті-лі-аль-них кле-ток і ок-ру-же-ни ле-Гоч-ни-ми ка-пив ля-ра-ми. Внут-рен-ня по-верх-ність аль-ве-о-ли по-даху-та по-верх-но-ст-но-ак-тив-ним ве-ще ст вом сур-фак-тан- тому.
Як по-ла-га-ють, сур-фак-танто яв-ля-ет-ся про-дук-те сек-ре-ції гра-ну-ляр-них кле-ток. От-дель-ва аль-ве-о-ла, тес-но со-при-ка-саю-щая-ся з со-сивий-ні-ми струк-ту-ра-ми, име-ет фор-му не -пра-віль-но-го мно-го-гран-ні-ка і при-бли зи тель-ні раз-ме-ри до 250 мкм. При-ня-то вва-тать, що про-щая по-верх-ність аль-ве-ол, че-рез ко-то-рую осу ще ст-в-ля-ет-ся га-зо-про -мен, екс-по-нен-ци-аль-но за-ві-сит від ве-са ті-ла. З воз-рас-те від ме ча ет ся змен-ху пло-ща-ді по-верх-но-сті аль-ве-ол.
Ка-ж-дое ліг-кое ок-ру-же-но меш-ком -плев-рій. На-руж-ний (па-рії-таль-ний) лисиць-ток плів-ри при-ми-ка-ет до внут-рен-ній по-верх-но-сті груд-ної стін-ки і діа-фраг -ме, внут-рен-ний (вис-це-раль-ний) по-кри-ва-ет ліг-кое. Щілина ме-ж-ду ли-ст-ка-ми на-зи-ва-ет-ся плів-раль-ний по-ло-стю. При дви-же-ванні груд-ної кліть-ки внут-рен-ний лисиць-ток зви-но ліг-ко скільки-зит по на-руж-но-му. Дав-ле-ня в плів-раль-ний по-лос-ти все-гда мен-ше ат-мо-сфер-но-го (від-ри-ца-тель-ве). В ус-ло-ві-ях по-Коя внут-ри-плів-раль-ве давши-ле-ня у че-ло-ве-ка в середовищ-ньому на 4,5 торр ні-же ат-мо-сфер -но-го (-4,5 торр). Між-плів-раль-ве про-країн ст у ме-ж-ду ліг-ки-ми на-зи-ва-ет-ся сере-до-сте-ні-ем; в ньому на-хо-дять-ся тра-Хея, зоб-ва же-ле-за (ти-мус) і серд-це з біль-ші-ми со-су-да-ми, лим-фа-ти- че-ські уз-ли і пі-ще-вод.
Кро-ве-ніс-ні со-су-ди ліг-ких.
Ле-Гоч-ва ар-ті-рія НЕ-сет кров від пра-во-го ж-лу-доч-ка серд-ца, вона де-літ-ся на пра-ву і ле-ву вет-ві, до -то-які на-прав-ля-ють-ся до ліг-ким. Ці ар-ті-рії вет-лять-ся, сле-дуючи за брон-ха-ми, снаб-жа-ють круп-ні струк-ту-ри ліг-ко-го і про-ра-зу-ють ка пив-ля-ри, оп-ле-таю-щие стін-ки аль-ве-ол.
Віз-дух в аль-ве-о-ле від-де-льон від кро-ві в ка-пив-ля-ре:
1) стін-кою аль-ве-о-ли,
2) стін-кою ка-пив-ля-ра і в не-ко-то-ких ви-ча-ях
3) про-ме-жу-точ-ним сло-му ме-ж-ду ні-ми.
З ка-пив-ля-рів кров по-сту-па-ет в крейда-кі ве-ни, ко-то-які в кон-це кон-цов з-оди-ня-ють-ся і про-ра зу-ють ле-Гоч-ні ве-ни, дос-тав-ляю щие кров в ле-ше пред-сер-дие.
Брон-хі-аль-ні ар-ті-рії біль-шо-го кру-га то-же при-но-сят кров до ліг-ким, а імен-но снаб-жа-ють брон-хи і брон-Хіо -ли, лим-фа-ти-че-ські уз-ли, стін-ки кро-ві-ніс-них со-су-дів і плів-ру. Біль-Шая частина цієї кро-ві від-ті-но-ет в брон-хі-аль-ні ве-ни, а від-ту-да-в не-пар-ву (спра-ва) і в по-лу -не-пар-ву (сле-ва). Дуже не-біль-ШОЕ ко-ли-че-ст-під ар-ті-ри-аль-ної брон-хі-аль-ної кро-ві по-сту-па-ет в ле-Гоч-ні ве-ни .
Ди-ха-тель-ні мис-ці - це ті мис-ці, з-кра-ще-ня ко-то-яких через ме-ня-ють об'єк-му груд-ної кліть-ки. Миш-ці, на-прав-ляю щие-ся від го-ло-ви, шиї, рук і не-ко-то-яких верх-них груд-них і ниж-них шей-них по-дзвін-ков, а так-же на-руж-ні меж-ре-бер-ні мис-ці, з-оди-няю-щие дит-ро з дит-ром, при-під-ні-ма-ють дит-ра і уве- чи-чи-ва-ють об'єк-му груд-ної кліть-ки. Діа-фраг-ма-ми-шеч-но-су-хо-Жиль-ва пла-сти-на, при-кре-п-льон-ва до по-дзвін-кам, дит-рам і гру-ді-ні , від-де-ля-ет груд-ву по-лость від брюш-ної. Це глав-ва мис-ца, навчаючи-ст-ву-щая в нор-маль-ном вдо-хе. При усі-льон-ном вдо-хе со-кра-ща-ють-ся до-пол-ні-тель-ні груп-пи м'язів. При усі-льон-ном ви-до-хе дей-ст-ву-ють мис-ці, при-кре-п-льон-ні меж-ду дит-ра-ми (внут-рен-ня меж-ре бери-ні мис-ці), до дит-рам і ниж-ним груд-ним і верх-ним по-яс-нич-ним по-дзвін-кам, а так-же мис-ці брюш-ної по-лос -ти; вони опус-ка-ють дит-ра і при-жи-ма-ють брюш-ні ор-га-ни до рас-сла-бів-шей-ся діа-фраг-ме, умень-Шая та-ким об-ра -зом їм-кістка груд-ної кліть-ки.
За-ка внут-ри-плів-раль-ве давши-ле-ня ос-та-ет-ся ні-же ат-мо-сфер-но-го, раз-ме-ри ліг-ких точ-но на- ду-ють за раз-ме-ра-ми груд-ної по-лос-ти. Дві-же-ня лег-ких со-вер-ша-ють-ся в ре-зуль-та-ті со-кра-ще-ня ди-ха-тель-них м'язів в со-че-та-ванні з дви -же-ні-му годину-тей груд-ної стін-ки і діа-фраг-ми.
Рас-слабкий-ле-ня всіх свя-зан-них з ди-ха-ні-му м'язів при-да-ет груд-ної кліть-ке по-ло-же-ня пас-сів-но-го ви-до -ха. З-від-вет-ст-ву-щая ми-шеч-на ак-тив-ність мо-же пе-ре-вага-ти це по-ло-же-ня під вдих або ж усі-лити ви-дох.
Вдих ство-да-ет-ся рас-ши-ре-ні-му груд-ної по-лос-ти і все-гда яв-ля-ет-ся ак-тив-ним про-цес-сом. Бла-го-да-ря сво-йому спів-чле-ні-нию з по-дзвін-ка-ми дит-ра дві-жут-ся вгору і на-ру-жу, збіль-ли-чи-вая рас стоячи-ня від по-зво-ноч-ні-ка до гру-ді-ни, а так-же бо-ко-ві раз-ме-ри груд-ної по-лос-ти (ре-бер-ний або куп -ної тип ди-ха-ня).
З-кра-ще-ня діа-фраг-ми ме-ня-ет її фор-му з ку-по-ло-про-раз-ної в бо-леї пло-ську, що збіль-ли-чи-ва ет раз-ме-ри груд-ної по-лос-ти в про-доль-ном на-прав-ле-ванні (діа-фраг-маль-ний або брюш-ної тип ди-ха-ня). Звичайні-но глав-ву роль у вдо-хе иг-ра-ет діа-фраг-маль-ве ди-ха-ня. Як і скільки-ку лю-ді-су ще ст-ва дво-но-Гії, при ка-ж-будинок дві-же-ванні ре-бер і гру-ді-ни ме-ня-ет-ся центр тя-же-сти ті-ла і воз-ні-ка-ет НЕ-про-хо-ді-ність при-спо-со-бити до це-му раз-ні мис-ці.
При спо-кою-ном ди-ха-ванні у че-ло-ве-ка зви-но дос-та-точ-но ела-сти-че-ських властивостей і ве-са пе-ре-міс-тив-ших -ся тка-ній, що-б вер-нуть їх в по-ло-же-ня, пред-ше-ст-ву-ний вдо-ху.
Та-ким об-ра-зом, ви-дох в по-кое про-ис-хо-дить пас-сів-но слідом-ст-віє по-сте-пен-но-го сни-ж-ня ак-тив -но-сти м'язів, ство-даю щих ус-ло-віє для вдо-ха. Ак-тив-ний ви-дох мо-же віз-ник нуть слідом-ст-віє со-кра-ще-ня внут-рен-них меж-ре-бер-них м'язів в до-пол-ні-ня до дру-гим ми-шеч-ним груп-пам, ко-то-які опус-ка-ють дит-ра, умень-ша-ють по-пе-реч-ні раз-ме-ри груд-ної по-лос- ти і рас-стоячи-ня ме-ж-ду гру-ді-ної і по-зво-ноч-ні-кому. Ак-тив-ний ви-дох мо-же так-же про-Ізой-ти слідом-ст-віє со-кра-ще-ня брюш-них м'язів, до то рої при-жи-ма-ет внут- рен-но-сті до рас-слабкий-льон-ної діа-фраг-ме і умень-ша-ет про-доль-ний раз-мер груд-ної по-лос-ти.
Рас-ши-ре-ня лег-ко-го сни-жа-ет (на ча-ма) про-ний внут-ри-ле-Гоч-ве (аль-ве-о-ляр-ве) дав-ле- ня. Воно рав-но ат-мо-сфер-но-му, ко-ли мож-дух не дві-жет-ся, а го-ло-со-вая щілину від-кри-ту. Воно ні-же ат-мо-сфер-но-го, по-ка ліг-кі нема на-пів-нят-ся при вдо-хе, і ви-ше ат-мо-сфер-но-го при ви-до -хе. Внут-ри-плів-раль-ве давши-ле-ня то-же ме-ня-ет-ся на про-тя-же-ванні ди-ха-тель-но-го дві-же-ня; але воно все-гда ні-же ат-мо-сфер-но-го (т. е. все-гда від-ри-ца-тель-ве).
Через ме-ні-ня об'єк-е-ма ліг-ких.
У людини легені займають близько 6% обсягу тіла незалежно від його ваги. Об'єк-му ліг-ко-го ме-ня-ет-ся при вдо-хе не всю-ду оди-на-ко-во. Для це-го име-ют-ся три глав-ні при-чи-ни, по-пер-вих, груд-ва по-лость збіль-ли-чи-ва-ет-ся НЕ-рав-но-заходів- але у всіх на-прав-ле-ні-ях, по-дру-яких, що не асі годину-ти ліг-ко-го оди-на-ко-во рас-тя-жи-ми. По-третину-их, пред-по-ла-га-ет-ся су ще ст-во-ва-ня гра-ві-та-ци-он-но-го еф-ФЕК-та, ко-то -рий спо-соб-ст-ву-ет сме-ще-нию ліг-ко-го кни-зу.