1. Керівник слідчого органу уповноважений:
1) доручати ведення попереднього слідства слідчому або декільком слідчим, а також вилучати кримінальну справу у слідчого і передавати його іншому слідчому з обов'язковим зазначенням підстав такої передачі, створювати слідчу групу, змінювати її склад або приймати кримінальну справу до свого провадження;
2) перевіряти матеріали перевірки повідомлення про злочин або матеріали кримінальної справи, скасовувати незаконні або необгрунтовані постанови слідчого;
2.1) скасовувати по знаходяться у провадженні підлеглого слідчого органу кримінальних справах незаконні або необгрунтовані постанови керівника, слідчого (дізнавача) іншого органу попереднього розслідування;
3) давати слідчому вказівки про направлення розслідування, проведення окремих слідчих дій, притягнення особи як обвинуваченого, про обрання відносно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, про кваліфікацію злочину і про обсяг обвинувачення, особисто розглядати повідомлення про злочин, брати участь в перевірці повідомлення про злочин ;
4) давати згоду слідчому на порушення перед судом клопотання про обрання, про продовження, про скасування або зміну запобіжного заходу або про виробництві іншого процесуальної дії, яке допускається на підставі судового рішення, особисто допитувати підозрюваного, обвинуваченого без прийняття кримінальної справи до свого провадження при розгляді питання про надання згоди слідчому на порушення перед судом зазначеного клопотання;
5) дозволяти відводи, заявлені слідчому, а також його самовідводи;
6) відстороняти слідчого від подальшого провадження розслідування, якщо їм допущено порушення вимог цього Кодексу;
7) скасовувати незаконні або необгрунтовані постанови нижчестоящого керівника слідчого органу в порядку, встановленому цим Кодексом;
8) продовжувати термін попереднього розслідування;
9) затверджувати постанову слідчого про закриття провадження у кримінальній справі;
10) давати згоду слідчому, який виготовляв попереднє слідство у кримінальній справі, на оскарження в порядку, встановленому частиною четвертою статті 221 цього Кодексу, рішення прокурора, винесеного відповідно до пункту 2 частини першої статті 221 цього Кодексу;
11) повертати кримінальну справу слідчому зі своїми вказівками щодо провадження додаткового розслідування;
12) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
2. Керівник слідчого органу вправі порушити кримінальну справу в порядку, встановленому цим Кодексом, прийняти кримінальну справу до свого провадження і зробити попереднє слідство в повному обсязі, володіючи при цьому повноваженнями слідчого або керівника слідчої групи, передбаченими цим Кодексом.
3. Вказівки керівника слідчого органу у кримінальній справі даються у письмовому вигляді і обов'язкові для виконання слідчим. Вказівки керівника слідчого органу можуть бути оскаржені їм керівнику вищого слідчого органу. Оскарження вказівок не зупиняє їх виконання, за винятком випадків, коли вказівки стосуються вилучення кримінальної справи і передачі його іншому слідчому, притягнення особи в якості обвинуваченого, кваліфікації злочину, обсягу обвинувачення, обрання запобіжного заходу, виробництва слідчих дій, які допускаються тільки за судовим рішенням, а також направлення справи до суду або його припинення. При цьому слідчий вправі подати керівнику вищого слідчого органу матеріали кримінальної справи та письмові заперечення на вказівки керівника слідчого органу.
4. Керівник слідчого органу розглядає в термін не пізніше 5 діб вимоги прокурора про скасування незаконного або необгрунтованого постанови слідчого і усунення інших порушень федерального законодавства, допущених в ході досудового провадження, а також письмові заперечення слідчого на зазначені вимоги і повідомляє прокурора про скасування незаконного або необгрунтованого постанови слідчого і усунення допущених порушень або виносить мотивовану постанову про незгоду з вимогами пуття рора, яке протягом 5 діб направляє прокурору.
5. Повноваження керівника слідчого органу, передбачені цією статтею, здійснюють Голова Слідчого комітету Російської Федерації, керівники слідчих органів Слідчого комітету Російської Федерації по суб'єктах Російської Федерації, по районам, містам, їх заступники, а також керівники слідчих органів відповідних федеральних органів виконавчої влади (при відповідних федеральних органах виконавчої влади), їх територіальних органів по суб'єктах Російської Федерації, п про районам, містам, їх заступники, інші керівники слідчих органів та їх заступники, обсяг процесуальних повноважень яких встановлюється Головою Слідчого комітету Російської Федерації, керівниками слідчих органів відповідних федеральних органів виконавчої влади (при відповідних федеральних органах виконавчої влади).
1. Начальник слідчого відділу - посадова особа, яка очолює відповідне слідчий підрозділ, або його заступник (п. 18 ст. 5 КПК).
2. Повноваженнями начальника слідчого відділу, перерахованими в ст. 39 КПК, начальник слідчого відділу, що входить до складу слідчої частини як на рівні МВС, ГУВС, УВС суб'єктів РФ, так і Слідчого комітету МВС Росії, не володіє.
4. Повноваження начальника слідчого відділу перш за все пов'язані з організацією роботи органу попереднього слідства (ПС). Начальник слідчого відділу зобов'язаний рівномірно розподіляти навантаження серед слідчих відповідно до досвіду і кваліфікації останніх. Він встановлює порядок чергування серед слідчих в слідчому підрозділі.
4.1. Начальник слідчого відділу, будучи учасником кримінального судочинства, наділений відповідними процесуальними повноваженнями для контролю і керівництва попереднього розслідування, а також безпосередньої участі в провадженні досудового розслідування.
4.2. Начальник слідчого відділу має право за клопотанням слідчого продовжити термін перевірки повідомлення про злочин, керуючись ч. 3 ст. 144 КПК (прилож. 7 до ст. 476 КПК).
5. Після того як кримінальна справа була порушена прокурором або за згодою прокурора, начальник слідчого відділу має право доручити виробництво слідства по даній справі того чи іншого слідчого слідчого відділу.
5.1. Начальник слідчого відділу має право також вилучати кримінальну справу у слідчого і передавати його іншому слідчому з обов'язковим зазначенням підстав такої передачі, створювати слідчу групу, змінювати її склад.
6. Якщо прокурор в постанові про порушення кримінальної справи вказав прізвище слідчого, якому доручає провадження слідства, то начальник слідчого відділу не має права передоручити цю справу іншому слідчому.
7. У разі прийняття начальником слідчого відділу рішення про доручення розслідування кримінальної справи декільком слідчим, він направляє відповідне клопотання наглядає прокурору, який і виносить відповідну постанову.
8. Начальник слідчого відділу має право особисто порушити кримінальну справу за згодою прокурора.
8.1. Начальник слідчого відділу має право провести слідчі дії тільки після прийняття кримінальної справи до свого провадження.
8.2. Начальник слідчого відділу, користуючись повноваженнями слідчого, вправі особисто провести розслідування у кримінальній справі в повному обсязі, в формі як ПС, так і дізнання.
9. Коли рішення про виробництво ПС декількома слідчими приймається начальником слідчого відділу одночасно з порушенням кримінальної справи, то прізвища всіх слідчих зазначаються ним у постанові про порушення кримінальної справи. Згода прокурора на порушення кримінальної справи означає в цьому випадку одночасно і прийняття ним процесуального рішення про створення слідчої групи, тому винесення прокурором спеціального рішення в порядку ч. 2 ст. 163 КПК не потрібно.
Начальник слідчого відділу, володіючи повноваженнями керівника слідчої групи, має право провести ПС у кримінальній справі в повному обсязі, виробляти при цьому будь-які слідчі дії і приймати процесуальні рішення.
Письмові вказівки прокурора, дані слідчому у кримінальній справі, обов'язкові і для начальника слідчого відділу, в чиєму підпорядкуванні знаходиться слідчий. Начальник слідчого відділу зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів в межах своєї компетенції, щоб слідчий виконав належним чином вказівки прокурора.
10.1. У свою чергу, прокурори повинні засобами прокурорського нагляду домагатися підвищення відповідальності керівників слідчих підрозділів і органів дізнання за неналежну реалізацію своїх процесуальних повноважень по здійсненню контролю за законністю дій слідчих і дізнавачів, за якісним розслідуванням і розкриттям злочинів (п. 1.18 Наказу Генпрокуратури N 31).
12. Начальник слідчого відділу не має права скасовувати інші постанови слідчого. У разі встановлення факту незаконності або необґрунтованості постанови слідчого начальник слідчого відділу, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 39 КПК, вносить прокурору клопотання про скасування цього рішення (прилож. 20 до ст. 476 КПК).
Прокурор має право задовольнити дане клопотання та скасувати постанову слідчого або відмовити в задоволенні клопотання начальника слідчого відділу. У такому випадку рішення слідчого залишається в силі.
13. Начальник слідчого відділу дає вказівки слідчому в письмовому вигляді. Тільки в такому випадку вони мають обов'язковий характер для слідчого.
13.4. Очевидно, що в тих випадках, коли прокурор обов'язково повинен давати згоду на порушення клопотання перед судом про отримання дозволу на виробництво слідчих дій або заходів процесуального примусу, він зобов'язаний взяти до уваги скаргу слідчого. Слідчий вправі подати прокурору матеріали кримінальної справи та письмові заперечення на вказівки начальника слідчого відділу. До прийняття прокурором рішення щодо надання згоди на порушення клопотання перед судом виконання вказівки начальника слідчого відділу буде призупинено. Скарга слідчого на письмові вказівки начальника слідчого відділу розглядається прокурором в порядку, встановленому ст. 124 КПК.