Стаття 30 закону «про поліцію» в Україні з коментарями

1. Співробітник поліції, виконуючи обов'язки, покладені на поліцію, і реалізуючи права, надані поліції, виступає в якості представника державної влади і знаходиться під захистом держави.

2. Співробітник поліції при виконанні службових обов'язків підпорядковується лише безпосередньому або прямому начальнику. Ніхто не має права втручатися в законну діяльність співробітника поліції, крім осіб, прямо уповноважених на те федеральним законом. Ніхто не має права примушувати співробітника поліції до виконання обов'язків, які цим Законом на поліцію не покладені. При отриманні наказу або розпорядження, явно суперечать закону, співробітник поліції зобов'язаний керуватися законом.

3. Законні вимоги співробітника поліції обов'язкові для виконання громадянами і посадовими особами.

4. Перешкоджання виконанню співробітником поліції службових обов'язків, образу співробітника поліції, надання йому опору, насильство або загроза застосування насильства по відношенню до співробітника поліції в зв'язку з виконанням ним службових обов'язків або невиконання законних вимог співробітника поліції тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством Укаїни.

5. Співробітник поліції не зобов'язаний давати будь-які пояснення по суті знаходяться в його провадженні справ і матеріалів, а також надавати такі справи і матеріали, в тому числі що зачіпають права і свободи людини і громадянина, для ознайомлення інакше як у випадках і порядку, передбачених законодавством Укаїни.

6. Державний захист життя і здоров'я, честі і гідності співробітника поліції і членів його сім'ї, а також майна, що належить йому і членам його сім'ї, від злочинних посягань у зв'язку з виконанням службових обов'язків здійснюється в порядку, встановленому законодавством Укаїни.

7. Заходи державного захисту поширюються також і на близьких родичів співробітника поліції, а у виняткових випадках - щодо інших осіб, на життя, здоров'я і майно яких відбувається зазіхання з метою перешкоджання законній діяльності співробітника поліції або примусу до зміни її характеру, а також з помсти за зазначену діяльність.

2. Співробітники поліції, які не підпорядковані одна одній по службі, можуть бути старшими чи молодшими. Старшинство визначається спеціальним званням, а за рівних звань - займаною посадою. Тим часом не є прямим начальником старший співробітник поліції також не має права втручатися в законну діяльність співробітника поліції.

3. Виконання наказу або розпорядження є обставиною, що виключає злочинність вчиненого співробітником поліції діяння. Виходячи зі змісту ст. 42 КК України не є злочином заподіяння шкоди охоронюваним кримінальним законом інтересам співробітником поліції, яка діє на виконання обов'язкових для нього наказу чи розпорядження. Кримінальну відповідальність за заподіяння такої шкоди несе особа, що віддала незаконні наказ чи розпорядження. Незважаючи на наявність такої підстави звільнення від кримінальної відповідальності, законодавець закріпив ще два уточнення до нього:

- особа, яка вчинила умисний злочин на виконання явно незаконних наказу чи розпорядження, несе кримінальну відповідальність на загальних підставах;

- невиконання явно незаконних наказу чи розпорядження виключає кримінальну відповідальність.

5. Незаконне примус співробітників поліції до здійснення будь-яких дій може бути кримінально або адміністративно караним, в залежності від ступеня суспільної небезпеки застосованої форми примусу. Так, кримінально караним вважається посягання на життя співробітника поліції, так само як його близьких з метою перешкоджання законній діяльності співробітника з охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки чи з помсти за таку діяльність. За вчинення вказаного злочину передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 12 до 20 років з обмеженням свободи на термін до двох років, або довічного позбавлення волі, або смертної кари (ст. 317 КК РФ).

6. Засобом втручання в законну діяльність співробітника поліції можуть виступати застосування до нього насильства або загроза застосування такого. Застосування щодо співробітника поліції або його близьких у зв'язку з виконанням ним своїх посадових обов'язків насильства, небезпечного для їх життя або здоров'я, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років (ч. 2 ст. 318 КК України).

7. У процесі втручання в законну діяльність співробітника поліції може мати місце його публічну образу. Такого роду образа представника влади при виконанні ним своїх посадових обов'язків або у зв'язку з їх виконанням карається штрафом в розмірі до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період до трьох місяців, або обов'язковими роботами на строк від 120 до 180 годин , або виправними роботами на строк від шести місяців до одного року (ст. 319 КК України).

8. До адміністративної відповідальності може бути притягнута особа, винна в перешкоджанні виконанню співробітником поліції своїх службових обов'язків, а так само в непокорі його законному розпорядженню або вимозі в зв'язку з виконанням ним обов'язків по охороні громадського порядку і забезпечення громадської безпеки. Згідно ч. 1 ст. 19.3 КоАП України вчинення такого адміністративного проступку тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від 500 до однієї тисячі рублів або адміністративного арешту на строк до п'ятнадцяти діб.

Схожі статті