Статті про ветеринарію ВРХ на, вплив антропогенного забруднення на здоров'я корів

Сливінська Л.Г. док.вет.наук, доцент
Максимович І.А. канд.вет.наук, доцент
Личук М.Г. канд.вет.наук, доцент
Щербатий А.Р. канд.вет.наук, асистент
Львівський національний університет ветеринарної медіціниі біотехнологій імені С.З.Гжицького, Львів, Україна


У статті наведені результати дослідження корів в умовах антропогенного забруднення у Львівсько-Волинському вугільному басейні України. Встановлено зміни показників ерітроцітопоеза (кількість еритроцитів, рівень гемоглобіну, величина гематокриту), популяційного складу формених елементів крові, зниження рівня мікроелементів і підвищення вмісту важких металів в крові.

Застосування органічних сполук (лактатів) мікроелементів в складі препарату "Мікролакт" твариною сприяло повішенію рівня кобальту і міді в крові корів, позитивно впливало на морфологічні показники крові - рівень гемоглобіну, гематокритное величину і насиченість еритроцитів гемоглобіном і показало хороший терапевтичний ефект при анемії корів.

Ключові слова: анемія, корови, ерітроцітопоез, важкі метали, кобальт, купрум, лактати.


Вступ. Внаслідок погіршення екологічної ситуації в світі залишається актуальним питання вивчення можливості безпечного ведення тваринництва в біогеохімічних зонах і на територіях, що зазнали техногенного впливу [1, 2]. Антропогенне забруднення навколишнього середовища важкими металами, викликає стурбованість їх негативного впливу на здоров'я населення. Ці біологічно активні елементи мають здатність поступово накопичуватися в організмі, проявляють токсичність в низьких концентраціях, негативно впливають на здоров'я людей і тварин.

Інтенсивне техногенний вплив на агроекосистем зумовлює забруднення навколишнього середовища і негативний вплив на життєдіяльність сформованих біоценозів, проявляє періодичне і віддалену дію на рослини з кумуляцією шкідливих речовин в системі грунт-рослина-тварина.

Одним з екологічно небезпечних об'єктів державного рівня є Львівсько-Волинський вугільний басейн, на території якого зберігається приблизно 101,5 млн. М3 відходів виробництва, які більш небезпечні, ніж вугілля [3].

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було вивчення стану ерітроцітопоеза, вмісту важких металів (ТМ) і мікроелементів (МЕ) в крові корів в умовах техногенного забруднення а також провести корекцію встановлених змін.

Матеріали і методи досліджень. Дослідження проводилися в господарствах Волинської області, що знаходяться в зоні техногенного впливу. Контролем служили корови господарств умовно чистих зон.

Результати досліджень. Проведеними дослідженнями [4] встановлено, що відвали і терикони шахт є основним джерелом техногенного забруднення навколишнього середовища. Значне надходження солей важких металів призводить до зміни хімічного складу грунтів і рослинності. ТМ змінюють метаболізм есенціальних елементів (Cu, Co, Mn, Zn і ін.), Мають конкурентну дією з МЕ. Останні беруть участь в процесах кровотворення.

Відомо, що ефективність ерітроцітопоеза при хронічній інтоксикації ТМ знижується, гальмуються ферментні системи, які забезпечують синтез попередника гема і еритроцитів в кістковому мозку. Важкі метали мають здатність руйнувати еритроцити, порушують утворення гемоглобіну [5].

Встановлено, що кількість еритроцитів у крові корів господарств, що знаходяться в зоні техногенного впливу було достовірно зменшено (р<0,001) относительно контрольной группы животных. Концентрация гемоглобина в крови опытных коров была низкой и составляла 72,5±1,74 г/л по сравнению с контрольной группой (95,2±1,87 г/л). Величина гематокрита колебалась от 0,23 до 0,28 л/л и была меньше нормы (0,35 л/л). Наблюдалась выраженная тенденция к развитию микроцитоза, что указывает на пониженный газообмен в тканях.

Таким чином, вплив кадмію і свинцю поєднане з дефіцитом кобальту і міді у корів, супроводжується змінами кількості еритроцитів, рівня гемоглобіну, величини гематокриту, що вказує на пригнічення функції органів гемопоезу. Встановлено негативний кореляційний зв'язок між кількістю еритроцитів і кадмієм (r = - 0,448), еритроцитів і свинцю (r = - 0,434), рівнем гемоглобіну та кадмію (r = - 0,610) і свинцю (r = - 0,604).

При таких умовах важко розраховувати на високу продуктивність тварин, їх збереження. Отримані дані вказують на необхідність додаткового застосування дефіцитних мікроелементів-антагоністів в раціонах корів з метою зменшення негативного впливу кадмію і свинцю на метаболічні процеси в організмі, особливо гемопоез.

Отримані результати послужили передумовою для коригування ерітроцітопоеза і розробки профілактичних заходів при мієлотоксичні анемії корів.

З цією метою щодня в раціон корів додавали розроблений нами комплексний препарат "Мікролакт", що містить органічні сполуки - лактати Zn, Mn, Ca, Co, сіль Se на трилона і J крохмальний. Препарат згодовували коровам в дозі 4,8-4,9 г на добу. Досвід тривав 45 діб.

Протягом експерименту нами встановлено поліпшення клінічного стану та показників, які свідчать про нормалізацію гемопоезу у тварин дослідної групи.

"Src =" / images / statioveterinariikrsnavliyanieantropogen_7A145AD9.jpg "height =" 260 "title =" Вплив антропогенного забруднення на здоров'я корів "border =" 0 ">

Примітка: АЛЕ - початок досвіду; КО - кінець досвіду.

У дослідній групі корів кількість еритроцитів достовірно (р<0,01) увеличивалось на 28,7 % в сравнении с началом, и на 34,8 % (р<0,001) – с контролем.

Після закінчення досвіду гематокритна величина у корів дослідної групи збільшувалася і становила - 31,0 ± 0,46%. Середній обсяг еритроцитів (MCV) у корів дослідної групи достовірно (р<0,05) возрастал по сравнению с началом опыта.

Відзначено тенденцію до підвищення вмісту міді у корів контрольної групи, низькі показники якої встановлені у 85% корів. У тварин дослідної групи через 45 днів рівень міді збільшився на 33,6% в порівнянні з початком досвіду і 23,7% - з коровами контрольної групи (рис. 2).

"Src =" / images / statioveterinariikrsnavliyanieantropogen_B6D5E298.jpg "height =" 277 "title =" Вплив антропогенного забруднення на здоров'я корів "border =" 0 ">

Після закінчення досвіду змін вмісту кобальту в крові корів контрольної групи не встановлено (рис. 3).

"Src =" / images / statioveterinariikrsnavliyanieantropogen_18FF02C9.jpg "height =" 337 "title =" Вплив антропогенного забруднення на здоров'я корів "border =" 0 ">

У крові корів значно зростає кількість "старих" еритроцитів і зменшується популяція "молодих".

Включення в раціон препарату "Мікролакт" сприяє підвищенню рівня кобальту і міді в крові корів до фізіологічного рівня і усуває симптоми анемії.