При застосуванні спрощеної системи оподаткування для визнання витрат на оплату товарів, придбаних для подальшої реалізації, необхідно виконання ряду умов. Про ці умови, а також про механізм визнання витрат документом "Реалізація" в конфігурації "Спрощена система оподаткування" (ред. 1.3) для "1С: Підприємства 7.7" розповідають методисти фірми "1С".
Згідно з підпунктом 23 пункту 1 статті 346.16 НК РФ при визначенні об'єкта оподаткування платник податків зменшує отримані доходи на витрати з оплати вартості товарів, придбаних для подальшої реалізації. У пункті 2 цієї ж статті зазначено, що дані витрати приймаються за умови їх відповідності критеріям, зазначеним у пункті 1 статті 252 НК РФ (вони повинні бути обгрунтованими і документально підтвердженими).
Розглянемо, що має статися для виконання цих вимог.
По-перше, для визнання витрат необхідно, щоб товар був реалізований (явне вказівку на це є в подп. 23 п. 1 ст. 346.16 НК РФ).
По-друге, згідно з позицією МНС Росії витрати стають економічно виправданими (відповідно до технічних вимог п. 1 ст. 252) в момент відображення доходу, тобто, на відміну від методу нарахувань, не в момент реалізації, а в момент надходження оплати за реалізований товар.
Згідно з пунктом 2 статті 346.17 "Витратами платників податків визнаються витрати після їх фактичної оплати". Отже, товари повинні бути оплачені постачальнику.
Отже, сформулюємо умови визнання витрат по оплаті вартості товарів, придбаних для подальшої реалізації:
- товар повинен бути оплачений постачальнику;
- товар повинен бути реалізований;
- товар повинен бути оплачений покупцем (повинен бути відображений дохід від реалізації).
Товар оплачений постачальнику
На рахунках розрахунків з постачальниками розрахунки за товари, матеріали та транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) виділені на окремий вид розрахунків "Витрати на придбання товарів і матеріалів".
При реалізації товарів заборгованість перед постачальником порівнюється із залишками не списаних товарів, матеріалів і ТЗВ, що надійшли від цього постачальника.
Заборгованість перед постачальником визначається як кредитове сальдо за договором з постачальником і виду розрахунків "Витрати на придбання товарів і матеріалів" за кредитом наступних рахунків:
- 60.2 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками за видатками, які застосовуються для цілей оподаткування (в рублях)";
- 60.4 "Векселі видані, прийняті для цілей оподаткування";
- 71.2 "Розрахунки з підзвітними особами за витратами, які застосовуються для цілей оподаткування (в рублях)";
- 76.6 "Розрахунки з дебіторами і кредиторами, витрати приймаються для цілей оподаткування (в рублях)".
Залишки товарів, матеріалів і ТЗВ, що надійшли від постачальника, визначаються з урахуванням договору за дебетом наступних рахунків:
- 10.2 "Матеріали, витрати на придбання яких, приймаються для цілей оподаткування";
- 10.12 "Транспортно-заготівельні витрати, прийняті для цілей оподаткування";
- 41.2 "Товари, вартість яких приймається для цілей оподаткування";
- Пс.1 "Купівельна вартість товарів, не оплачених покупцем".
Таким чином, якщо з суми залишків товарів, матеріалів і ТЗВ відняти заборгованість перед постачальником, ми отримаємо суму товарів, матеріалів і ТЗВ, сплачених постачальнику, але не прийнятих до витрат, оскільки в момент оплати вони не були реалізовані.
В результаті сума товарів, оплачених постачальнику, визначається як залишок товарів, що надійшли від постачальника, мінус заборгованість за товари перед постачальником.
товар реалізований
Сума витрат, що підлягають відображенню в податковому обліку, обмежена покупної вартістю реалізованих товарів.
Товар оплачений покупцем
Оскільки те, що витрати визнаються тільки після оплати покупцем, однозначно не випливає з Податкового кодексу РФ, користувач може відключити це обмеження, встановивши для константи "Визнавати витрати по товарах після оплати покупцем" значення "0".
Якщо для константи "Визнавати витрати по товарах після оплати покупцем" встановлено значення "1", при визнанні витрат проводиться контроль стану взаєморозрахунків з покупцем.
Для контролю оплати товарів покупцем, розрахунки за товари виділені на окремому рахунку 62.3 "Розрахунки з покупцями за товари (в рублях)".
При реалізації товарів, заборгованість покупця відображається за дебетом рахунка 62.3 "Розрахунки з покупцями за товари (в рублях)", при цьому може бути проведений залік авансу з рахунку 62.1 "Розрахунки з покупцями і замовниками (в рублях)".
Якщо товар покупцем не сплачено або сплачено частково, неоплачена покупна вартість товару відображається на допоміжному позабалансовому рахунку ПС "Купівельна вартість товарів, не оплачених покупцем". Списання рахунку ПС проводиться при подальшому погашенні заборгованості покупця.
В результаті купівельна вартість товарів, оплачених покупцем, визначається як покупна вартість, помножена на коефіцієнт оплати, де коефіцієнт оплати це відношення суми зарахованого авансу до загальної суми реалізації.
Таким чином, при проведенні документа "Реалізація" сума витрат по оплаті вартості товарів, придбаних для подальшої реалізації, визначається як менша з трьох сум:
- Сума товарів, оплачених постачальнику, певна як залишок товарів, що надійшли від постачальника, мінус заборгованість за товари перед постачальником.
- Купівельна вартість реалізованих товарів.
- Купівельна вартість товарів, оплачених покупцем, яка визначається як покупна вартість, помножена на коефіцієнт оплати, де коефіцієнт оплати це відношення суми зарахованого авансу до загальної суми реалізації.
Дебет 41.2 "Товари, вартість яких приймається для цілей оподаткування"
Кредит 60.2 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками за видатками, які застосовуються для цілей оподаткування (в рублях)"
Перед формуванням проводок визначимо суму прийнятих витрат:
1. Сума товарів, оплачених постачальнику.- Заборгованість перед постачальником за товари, матеріали та ТЗВ - кредитове сальдо рахунків 60.2, 60.4, 71.2, 76.6 по контрагенту "А", договором "№ 243" та виду розрахунків з постачальниками "Витрати на придбання товарів і матеріалів" = 2 000 руб.
- Залишок товарів, матеріалів і ТЗВ, що надійшли від постачальника - дебетове сальдо рахунків 10.2, 10.12, 41.2, Пс.1 по контрагенту "А" і договором "№ 243" = 10 000 руб.
- Сума товарів, оплачених постачальнику, але не прийнятих до витрат, оскільки в момент оплати вони не були реалізовані = 10,000 - 2,000 = 8 000 руб.
2. Купівельна вартість реалізованих товарів = 10 000 руб.
3. Купівельна вартість товарів, оплачених покупцем.- Зарахований аванс від покупця = 8 400 руб.
- Коефіцієнт оплати 8 400/12 000 = 0.7
- Купівельна вартість товарів, оплачених покупцем = 10,000 х 0.7 = 7 000 руб.
- Залишок покупної вартості, не оплачений покупцем (для формування проводок по рахунку ПС "Купівельна вартість товарів, не оплачених покупцем") = 10 000 - 7 000 = 3 000 руб.
4. Сума витрат по оплаті вартості товарів, придбаних для подальшої реалізації, визначається як менша з трьох сум 8 000 руб. 10 000 руб. і 7 000 руб. = 7 000 руб.
Сума прийнятих витрат = 7 000 руб.
Проведення для цілей бухгалтерського обліку:
Дебет 62.3 "Розрахунки з покупцями за товари (в рублях)"
Кредит 90.1 "Доходи, які вживаються для цілей оподаткування"