Республік (11) 528944
Ленінградський ордена Трудового Червоного Прапора технологічний інститут імені Ленсовета (71) Заявник (54) СПОСІБ Мікрокапсулювання МІНЕРАЛЬНИХ
Винахід відноситься до Мікрокапсулювання, зокрема до технології капсулювання мінеральних порошків, використовуваних переважно в якості наповнювачів і пігментів у виробництві лакофарбових матеріалів, пластмас, гуми, будівельних матеріалів, а також в інших галузях промисловості, які споживають мінеральні порошки, 10
В даний час відомі різні способи мікрокапсуляціі порошків; реакції на межі поділу фаз (1), (2) і (31.
Найбільшого поширення завдяки нескладному технологічного оформлення отримали колоїдно-хімічні способи мікрокапсуляціі, які базуються на явищі коацервації (розшарування) розчину одного або декількох полімерів, происхо- 2р дящем при відповідному зміну умов. Освіта оболонки капсули може відбуватися при додаванні осадителя в суспензію мінерального порошку в розчині полімеру (4).
З відомих способів найбільш близьким за технічною сутністю є отримання капсульованої индометацина (51.
За цим способом частки индометацина капсуліруют способом коацервації двох несумісних полімерів (ці лцеллюлози і поліетилену з розчину в цлклогексане).
Частинки индометацина суспендують в розчині і викликають капсулирование шляхом охолодження від спочатку високою Темо ператури (80 С) до кімнатної.
Однак при цьому способі один із застосовуваних полімерів (поліетилен) неучасті яття в освіті капсул і є по суті відходом, оскільки переходить в нерозчинний стан при кімнатній температурі і відділяється від капсул з етилцелюлозою.
Мета винаходу †"спрощення технології капсулювання порошків, а також надання порошків непилящіх властивостей шляхом мікрокапсуляціі за участю двох полімерів, при певних умовах, які взаємодіють між собою.
ЗТЕ можливою завдяки тому, що в якості матер1I II оболонки IIcIIoJIi> 3 T cMecb розчинів ПМАК і ПВС. в якому діспергіруот мінеральний порошок, а потім температуру мимовільно підвищують до кімнатної, при якій відбувається взаємодія між ПМАК і ПВС з утворенням асоціатів, форміруюшіх оболонку капсули, Зазначена взаємодія має місце тільки при певному співвідношенні вихідних компонентів, так як їх
Ю використання в індивідуальному вигляді не дає. належного ефекту, Смес1 I) àñ; I I îðîâ ПМАК і ПВС готують раздельл ,, ;; ð; готавлівают 4% -ні водні розчин; =. 1оліметакріловой кислоти (ПМАК) і поліві1 л: юного спирту (ПВС), потім смео шивают їх прп 0,5 С в співвідношенні 1: 1 до
1: 9 (оптим 7: 3) по вазі (вважаючи на по-Лімер), Отримані капсули можуть мати гідро-ф 1льние і гідоофобние властивості в залежності від режиму сушіння, Гідрофільність досягається в результаті сушіння суспензії с. н: крекапсуламі в кіпяшій шарі. Гідрофобні властивості капсули набувають пос 2б ле додаткової термообробки при 95о †"105 С в результаті утворення складних ефіроз, нерозчинних у воді, Основні преімушества способу зак1лочаются в тому, що обидва полімеру (і ПМАК ЗО і ПВС) участвукт в освіті оболонки мікрокапсули, а сам процес капсуляції осушествляется при незначному нагріємо вання системи (від 0 - 5 с до кімнатної те111. ератури), Крім того, спосіб дає мож 35 вість отримувати мікрокапсули з гідрофі1ьнимі і гідрефобнимі оболонками, придатними для використання в водних і неводних лакофарбових системах (розчинних, органодісперсних, аерезольних), Звідси випливають і шляхи практичного використання закапсулувалися мінеральних порошків. Для використання мікрокапсул у виробництві водних фарб доцільно застосовувати їх водні дисперии, тим самим знизити витрати і на мікрокапсуляцію (виключається операція сушіння) і виключити з процесу прозводства фарб стадію диспергирования, яка становить 3 годину на 1 т фарби, Введення гідрофобних мікрокапсул в фарбу, содержашийся органічні розчинники не змінює технологіческо1о IIpoI: ecса її виготовлення, але позитивно позначається на фізико-механічних 11 защіTíûõ властивості одержуваних покриттів. Крім т ого, гідрофобні мікрокапсули як непиляшіе наповнювачі зручні для використання в порошкових полімерних складах, Приклад 1. 70 1 4% -ного водного розчину ПМАК завадять в водяну бао ню з льодом (температура 0 †"5 С), після чого до нього при перемішуванні додають 30 г 4% -ного водноге розчину ПВС, потім вводять 20 г двоокису титану і диспергируют протягом 1 год. Не вимикаючи мішалки, прибирають баню з льодом. B результаті чого суміш поступово (мимовільно) нагрівається протягом 1 год. Утворилися мікрокапсули етфільтровива від, промивають дистильованою водою і сушать в кіпяшій шарі.
Дані фізико-механічних властивостей двоокису титану в порівнянні з двоокисом титану, заключеннеге B капсули, наведені в табл. 1.
Длительн ес операції дпсперСипучесть
Пр одук е o са, у водних пелівінілацетатних
Микр окапсу двоокису т на
1 (ву окис тана (вих ва) Примітка: Зі зменшенням кута природного укосу сипкість поліпшується. Торою ведуть перемішування ще протягом
1 годину, що утворилися мікрокапсули відфільтровують промивають дистильованою водою і сушать в дві стадії; в киплячу про щем шарі і в термостаті при 100 С 5 С протягом 30 хв.
Властивості отриманого продукту в порівнянні з вихідною двоокисом титану наведені в табл. 2.
Пр оду про са, Микр окапс з двуокис титану
Двоокис на (результат
Приклад 2. 30 г 4% -ного водного розчину ПВС завадять. в крижану баню з про температурою 0 †"5 С і доливають до них
70 г 4% -ного водного розчину ПМАК. включають мішалку і вводять в суміш 15 r двоокису титану, яку диспергируют протягом 1 год. "-атем прибирають баню і витримують суміш при перемішуванні до тих пір, поки вона не нагріється (мимовільно) до кімнатної температури, при копо кут-у природ гіреванія при про
Венн г тк I ізгoTD співі
Укладач Л, Жукова
Замовлення 5370/150 Тираж 864- Передплатна
ЦНИИП Державного комітету Ради Міністрів СРСР у справах винаходів і відкриттів
113035, Москва, Ж-35, Раушской наб "д. 4/5
Філія ППП "Патент", г, Ужгород, вул. Проектна, 4
Приклад 3. закапсулувалися крон жовтий, отриманий за технологією, описаної в прикладі 2, в кількості 15 r змішують з 85 r порошкоподібного полівінілбутірала в кульової млині. ПокриФормула винаходи
Спосіб микрокапсулирование мінеральних порошків шляхом їх диспергування в матеріалі оболонки з наступним затвердінням, відділенням та сушінням готових мікрокапсул, що відрізняється тим, що, з метою спрощення технології процесу, в якості матеріалу оболонки використовують суміш 4-10 вагу. % Водних розчинів поліметакрилових кислоти і полівінілового спирту в співвідношенні від 1: 1 до 1: 9 і сушку капсул проводять в кіпят.ем шарі з наступною термообробкою про при температурі 95-105 С, 8 ку отримують шляхом сплаву при 130 С протягом 5 хв .
Властивості покриттів в зіставленні з покриттями з порошків поливинилбутираля, наповнених кроном жовтим, наведені в табл. 3.
Джерела інформації, прийняті до уваги під час експертизи:
1. Патент ФРН, № 2092476, М. кл.о01
3. Патент США, № 3519893, М. кл.B01J
4. Патент СШР. 3657144, A. клBOlj
5. А кц з-ка Великобританії № 12 6 8 320, В О) 13/02, 1972 року (прототип)
Винахід відноситься до фармацевтичних композицій, які містять певну липидную систему з принаймні двох ліпідних компонентів, де принаймні один з ліпідних компонентів є алифатическим і полярним, і один неполярних, в якій фармацевтичні активною сполукою є гепарин, його фрагмент або його похідні
Винахід відноситься до методів микрокапсулирование різних речовин, зокрема пігментів і барвників, а також їх розчинів в мінеральних і рослинних маслах, органічних розчинниках
Винахід відноситься до області микрокапсулирование, зокрема до Мікрокапсулювання мастильно-охолоджуючих технологічних засобів (СОТС) в оболонки, що включають в свій склад феромагнітні речовини
Винахід відноситься до галузі медицини