Спори про накладення меж земельних ділянок

Громадяни нашої країни стали цінувати і захищати належні їм речові права на земельні ділянки і все частіше звертаються до судів за дозволом конфліктів, що виникають навколо цих прав, як з сусідами, так і з органами державної влади та місцевого самоврядування.
Держава, прагнучи максимально впорядкувати правові відносини в сфері нерухомості, а також захистити сумлінних учасників земельних відносин, рік за роком вдосконалює законодавство в цій області. На практиці це виливається в поступове збільшення цілого пласта законів, підзаконних нормативно-правових та інших актів, серед яких велика кількість постанов, наказів, листів, роз'яснень, методичних вказівок і так далі. Законодавство стає все більш складною і заплутаною, а ті інститути, які створювалися для поліпшення регулювання обороту нерухомого майна, все частіше цей оборот ускладнюють.
Яскравим прикладом є державний кадастр нерухомості (ГКН). Створений, поряд з Єдиним державним реєстром прав на нерухоме майно (ЕГРП), для забезпечення стабільності обороту об'єктів нерухомого майна, він здатний створити чимало проблем сумлінному власникові земельної ділянки. Причиною тому є складне законодавче регулювання відносин.
Розглянемо докладніше, що собою являє ГКН, яким чином в ньому враховуються відомості про унікальні характеристики об'єктів нерухомості.

§ 1. ДЕРЖАВНИЙ КАДАСТР НЕРУХОМОСТІ, кадастровий
ДІЯЛЬНІСТЬ І КАДАСТРОВИЙ ОБЛІК

кадастровий ДІЯЛЬНІСТЬ

ДЕРЖАВНИЙ КАДАСТРОВИЙ ОБЛІК

Закон про кадастр нерухомості, в пункті 3 статті 1, визначає це поняття як дії уповноваженого органу щодо внесення в державний кадастр нерухомості відомостей про нерухоме майно, які підтверджують існування такого нерухомого майна з характеристиками, що дозволяють визначити таке нерухоме майно в якості індивідуально-визначеної речі ( унікальні характеристики об'єкта нерухомості), або підтверджують припинення існування такого нерухомого майна, а також інших передбачених Законом про Адастра нерухомості відомостей про нерухоме майно (кадастровий облік).
Відповідно до чинного законодавства здійснюється державний кадастровий облік земельних ділянок, будівель, споруд, приміщень, об'єктів незавершеного будівництва (пункт 5 статті 1 Закону про кадастр нерухомості).
Із заявами про кадастровому обліку об'єктів нерухомості має право звернутися власники таких об'єктів нерухомості або будь-які інші особи, а також їх представники.
Із заявами про облік змін об'єктів нерухомості має право звернутися власники таких об'єктів нерухомості або у випадках, передбачених федеральним законом, інші особи. Із заявами про облік змін земельних ділянок, що перебувають у державній або муніципальній власності і наданих на праві довічного успадкованого володіння, постійного (безстрокового) користування або оренди (якщо відповідний договір оренди укладено на термін більш ніж п'ять років), має право звернутися особи, що володіють цими земельними ділянками на зазначене право (пункти 2 і 3 статті 20 Закону про кадастр нерухомості).
Таким чином, ведення кадастру нерухомості здійснюється з метою врахування унікальних характеристик об'єктів нерухомості, що забезпечує їх стабільний оборот. Для опису та фіксування таких характеристик уповноваженими особами, кадастровими інженерами, виробляються кадастрові роботи. Результати робіт, стосовно земельних ділянок, оформляються у вигляді межового плану і в подальшому в результаті кадастрового обліку відтворюються в державний кадастр нерухомості.
Якщо в процесі кадастрової діяльності були допущені помилки, вони будуть відтворені в ГКН (кадастрові помилки). Також помилка може бути здійснена в процесі кадастрового обліку (технічна).
Залежно від того, в чому полягають допущені кадастрові або технічні помилки, вони можуть мати різні наслідки для правовласника земельної ділянки.

§ 2. ТЕХНІЧНІ І кадастровий ПОМИЛКИ

§ 3. СУДОВА ПРАКТИКА про виправлення КАДАСТРОВИХ ПОМИЛОК

Схожі статті