Люди постійно використовують предмети або дії, важливі для них не самі по собі, а, перш за все тією інформацією, яку ці предмети або дії передають.
Дії бувають найрізноманітнішими. За допомогою одних дій ми управляємо дорожнім рухом. Іншими умовними знаками спілкуються судді на спортивному майданчику. Всім відомі хімічні, математичні та інші знаки. Особливою системою знаків вважають і етикет.
Спеціальний "Словник з етики" так визначає, що таке етикет: "ЕТИКЕТ" (фр. Etiqette - ярлик, етикетка) - сукупність правил поведінки, що стосуються ставлення до людей (поводження з оточуючими, форми звертання і вітань, поведінка у громадських місцях, манери і одяг). Дійсно, етикет виражається в самих різних сторонах нашого поведінки. Наприклад, етикетні значення можуть мати різноманітні рухи людини, пози і положення, які він приймає. Порівняйте ввічливе положення обличчям до говорить і зовсім неважливо - спиною до нього. У етикетних цілях ми часто використовуємо предмети (піднесена капелюх, запропоновані квіти тощо), особливості одягу (вибір святкової, жалобної або буденній одягу добре показує, як ми розуміємо обстановку, як ставимося до інших учасників спілкування). Найважливішу роль в етикетної вираженні відносин до людей грає наша мова.
За допомогою слів можна розповісти рішуче про все. Немає в світі таких явищ, які були б ми знаємо і про які в той же час не можна було б повідати мовою. Більш того, варто з'явитися в поле зору людства чогось цілком новому, досі невідомому, як мову тут же надасть нам можливість обговорювати і це явище.
Розберемо такі висловлювання, як "Спасибі", "Будь ласка",
"Будьте здорові", "Добрий вечір" і т.д. До чого вони ближче за своїми властивостями: до звичайної мови або до етикету?
По - перше це висловлення невіддільні від цієї ситуації спілкування, в якій їх використовують. За допомогою зазвичай побудованої промови можна повідомити, що хтось когось дякував, дякує або дякував би при деяких умовах Можна висловити і відповідне спонукання, вдатися до форми питання, заперечення. Вираз же "Спасибі!" не має граматичного способу, особи, числа. Немає сенсу говорити про нього як про запитальному або невопросительном, оповідальному, побудительном. Воно безпосередньо висловлює відносини подяки, які пов'язують в останній момент промови говорить і того, до кого звернена мова. У цьому сенсі немає істотної різниці між "Спасибі!", Рукостисканням або будь-яким іншим несловесним знаком подяки.
По-друге, значення цих стійких виразів (формул) не розчленована: як правило, вони не містять окремих значущих частин і вони висловлюють незбиране уявлення про ситуацію. Якщо у відповідь на своє
"Доброго ранку" почуємо: "Не таке вже воно сьогодні добре", то це не більше ніж каламбур, оскільки наше вітання зовсім не означає, що ранок - добре чи що зараз хороше ранок. Просто вранці прийнято відзначати початок спілкування, особливо зі знайомими, цим стійким вираженням, яке можна було б замінити в окремих випадках і немовних знаком, наприклад, поклоном.
Нарешті, як і несловесні знаки етикету, "Спасибі!", "Доброго ранку!", "Добрий день!" і такі формули ввічливості думок, звісно, не виражають.
Значить, формули ввічливості - типові етикетні знаки. Але своєю звуковий матерією, тим, як організована їх форма, вони подібні звичайним словами. Формули ввічливості породжені промовою і поривають із нею, хоча і грають в спілкуванні ту ж роль, що і етикет. А у деяких з них, наприклад у традиційних привітань, стійким (формулою) виявляється взагалі тільки сам скелет висловлювання, а саме наповнення його словами може досить вільно змінюватися. Так, формула "прийменник з + назви події в орудному відмінку" відповідають фрази: З успіхом! З Днем народження! З новосіллям "Зі святом! З Новим роком! І багато, багато інших. Ці вирази в формули ще не перетворилися.
Серед уживаних формул ввічливості - формули вітання.
Коли зустрічають знайомих, їм кажуть "Добрий день!" або
"Привіт!", Іноді - "Вітаю Вас!". І звичайно, ніколи не з'єднують різні вітання разом типу "Вітаю Вас, здорово!" або "Моє шанування, привіт!" Це було б абсолютно неможливо, тому що кожна формула вітання має своє власне вживання, висловлює особливі відносини, пов'язана з певною ситуацією.
Так, формула "Привіт!" висловлює близькі, невимушені відносини і широко поширена серед молоді. Дуже ввічливими і повними гідності є вітання "Моє шанування!", "Доброго здоров'я!", Але ними користуються найчастіше літні люди.
"Здорово!" - чоловіче вітання. Воно фамільярно, дещо грубувато і має просторечівий характер. Якщо Вам не хочеться виглядати человекм малоосвіченим і недостатньо володіють норами літературної мови, намагайтеся уникати цього привітання. І вже, звичайно, його ніяк не можна рекомендувати дівчатам.
У випадках офіційних, урочистих, особливо при зверненні до великої аудиторії, кажуть: "Вітаю вас!" або "Дозвольте
(Дозвольте) вас вітати! ".
І у всіх ситуаціях доречно вітання "Добрий день!". Воно універсально, тому, вживаючи його, ми не ризикуємо помилитися.
Формули вітання багато важать в нашому спілкуванні.
Вітаючись зі знайомими, ми підтверджуємо цим своє знайомство і висловлюємо бажання продовжувати його. Нас турбує, коли хороший знайомі, проходячи повз, тільки злегка киває головою чи взагалі не помічає нас.
Адже перестати вітатися - означає перервати добрі відносини, припинити знайомство. І навпаки: вітаючись з людиною, з яким ми раніше не спілкувалися, ми висловлюємо доброзичливе ставлення і намір вступити з ним в контакт. Тому, входячи в установа, спочатку вітаються і потім починають викладати свою справу.
У багатьох народів вибір вітання залежить не тільки від віку, статі і ступеня наближеності які спілкуються. На нього впливає і те, доби наприклад, і особливо те, що означає шанований і чим він зайнятий в даний момент. По-різному вітаються з пастухом і з ковалем, з мисливцем, який йде на полювання, і з мисливцем, який повертається з видобутком, з гостем і з попутником, з тими, хто зайнятий роботою, і з тими, хто обідає. У кожному разі звучить своє вітання, особливе побажання. Саме з побажання і виникає більшість вітальних формул, тому спочатку вони повинні були бути дуже різноманітними.
Чудовий знавець російської мови Володимир Іванович Даль привів із своєму збірнику прислів'їв і приказок чимало привітальних формул, які були прийняті в Росії в минулому. Вітаючись з закінчують жнива, говорили: "З двома полями стислими, з третього засіяних".
Молотильщикам також бажали успішної роботи: "По сту на день, по тисячі на тиждень!". "Свеженько тобі!" - віталися з дівчиною, що черпає воду. "Хліб і сіль!" або "Чай та цукор!" - говорили едящім або п'є.
З вітання починається спілкування, тому привітальні формули
- обов'язковий розділ двомовних розмовників, які видаються для туристів, спортсменів і всіх, хто вирушає в інші країни. Саме з формул вітання нерідко починають вивчення і опис мови. В
1696 року в Оксфорді вийшла російська граматика, складена котрі побували в
Росії Генріхом Вільгельмом Лудольфом. Вона повинна була познайомити
Західну Європу з мовою московської Русі. Граматика була дуже короткою, але до неї додавалися зразки текстів, і хутенько наведений до граматики діалог був діалогом вітання, а в спеціальному додатку можна було ознайомитися з привітаннями ранковими, денними, вечірніми і привітаннями, "коли змеркнет", тобто перед сном.
Згодом вітання, звичайно, змінюються. Ще в XVIII в. формули "Здоров'я тобі бажаю!", "Бажаю здоров'я!" міг вимовляти будь-яка людина, входячи в будинок або зустрічаючи знайомого. Лише пізніше вони закріпилися у військовому середовищі, стали статутний формою. колись
"Здрастуй!" говорили не тільки при побаченні з іншим, але і якщо хто-небудь чхав, тобто в тих випадках, в яких зараз говорять "Будь здоровий!" або "Будьте здорові!".
З багатого в минулому набору спеціальних формул збереглися деякі. Стійкіше інших виявилися вітання ранкові, денні, вечірні: "Доброго ранку!", Добрий день! ", Добрий вечір!", Які широко використовуються в сучасній російській мові поряд з
"Вітаю!". У порівнянні з формулами "Здрастуй!",
"Вітаю!" у них є навіть деяку перевагу. У привітаннях
"Добрий день!", "Добрий вечір!", "Доброго ранку!" немає звернення на "Ти" чи на "Ви", тому ми охоче вдаємося до них, коли сумніваємося, як слід звертатися до даної людини. Чи не наважуючись вибрати "Здрастуй!" або "Добрий день!", ми вважаємо за краще менше певні, але саме цим і зручні формули типу "Добрий день!".
Формули вітання пов'язують нас один з одним, зміцнюють контакти, наближають до радості людського спілкування. Це прекрасно висловив Володимир Солоухин:
- Вітаю! -
Вклонившись, ми один одному сказали,
Хоч були зовсім незнайомі.
Що особливого тим ми один одному сказали?
Просто "здрастуйте", більше адже ми нічого не сказали.
Чому ж на крапельку сонця додалося у світі?
Чому ж на крапельку щастя додалося у світі?
Чому ж на крапельку радіснішим стала життя?
За допомогою словесних формул етикету ми висловлюємо відносини при зустрічі і розставанні, коли кого- або дякуємо чи перепрошуємо, в ситуації знайомства і в багатьох інших випадках. Кожна мова має свій фондом етикетних формул.
Етикетна інформація важлива на початку спілкування, в момент організації колективу, коли встановлюється його структура, визначаються типи відносин між його членами. Але вона необхідна і в подальшому спілкуванні. Потік етикетної інформації практично безперервний. Людина не може діяти в суспільстві, не маючи постійних відомостей про те, чи збігаються його уявлення про розподіл ролей між членами колективу з відповідними поданнями інших учасників спілкування. Як шофер, провідний машину по жвавих вулицях міста, повинен одночасно стежити за станом дороги і світлофорами, за діями пішоходів, положенням і сигналами інших машин, за показаннями безперервно працюючих приладів панелі управління і одночасно повинен сам сигналізувати про майбутні маневри, так як кожен член колективу в процесі спілкування повинен одночасно отримувати і передавати різноманітну інформацію.
Паралельно іншим її видам йде інформація про структуру колективу.
Якщо спілкування зводиться лише до одних етикетних дій і має характер ритуалу, воно є спілкуванням етикетних.
У суспільстві завжди є ставлення до життєвих ситуаціях, які вимагають виконання ритуалу. Деякі з них ми вже згадували: ситуація почав спілкування, ситуація прощання, ситуація свята. Події сумні, сумні також викликають етикетні спілкування, в цих обставинах ми висловлюємо свою участь, співчуття, співчуття.
Нерідко буває необхідно, щоб хто-небудь щось зробив для нас, з цим пов'язані ритуали, прохання і подяки. А випадкове або вимушене порушення інтересів партнера вимагає ритуалу вибачення.
Коли в колектив входить новий член, відбувається один з найбільш важливих етикетних ритуалів - ритуал знайомства. Він встановлює першу сходинку близькості, дає дозвіл на контакти в майбутньому, організує спілкування, задає його тип.
Етикетні спілкування відіграє велику роль в житті кожного з нас, але, звичайно, людське спілкування зовсім не зводиться до одних тільки ритуалів. Етикетні ситуації припадає лише певну частину спілкування.
Неетікетное спілкування не менш важливо.
Хто, кому і про що - ось найголовніше, що впливає на побудову мови, на думку Ломоносова, який в даному випадку спирається на багато вікову традицію, що йде від античності.
Ми так звикли міняти тип мовлення в залежності від умов спілкування, що робимо це найчастіше неусвідомлено, автоматично.
Способів передавати в мові етикетні значення - неймовірно багато. Кожен раз, коли ми вибираємо, що сказати і як сказати, ми обов'язково враховуємо (хоча не завжди самі це помічаємо) і те, з ким і в якій обстановці говоримо. Тому промови, які мають ніякого відношення до етикету, мабуть, взагалі не буває. Якщо в мові виробилося кілька стилів (книжкова мова, розмовна, науковий стиль, ділової гри і т.д.) і є розбіжність у промови окремих громадських груп (мова освічених людей не освічених, літературна і діалектна, мова молодих і немолодих і т.д .), то вже сам вибір типу промови виявляється етикетних знаком, висловлює ставлення до слухача або до того, кого ми згадуємо.
Дивно різноманітні етикетні знаки в мові різних народів.
Наприклад, види вигуків, які супроводжують звернення. У деяких мовах вони різняться в залежності від того, хто і до кого звертається. Тим самим вони вказують склад які спілкуються, і, отже, несуть важливу етикетну інформацію.
Етикет - лише одне з численних засобів спілкування, використовуваних людьми. Порівняння його з головним засобом людського спілкування - мовою - дозволяє краще розібратися не тільки в етикеті, але і в самій мові.