спеціальні місії - представники держав, що направляються до іншої держави для виконання конкретних функцій (ведення переговорів, вручення документів і т.д.). Дея-ність спеціальних місій регламентується Віденською конвенції-єю про спеціальні місії.
Функції спеціальної місії визначаються за взаємною зго-сю між державою, що посилає і приймає. Функції спеціальної місії розпочинаються з моменту встановлення місією офіційного контакту з міністерством і але дивних справ або з іншим органом приймаючої держави, щодо якого є домовленість.
Функції спеціальної місії припиняються, зокрема, по:
1) угоди зацікавлених держав;
2) виконання завдання спеціальної місії;
3) закінчення терміну, встановленого для спеціальної місії, якщо він спеціально не продовжено;
4) повідомленні, що посилає, про те, що воно припиняє або відкликає спеціальну місію;
5) повідомленні приймаючої держави про те, що воно вважає діяльність спеціальної місії припиненою.
Привелегии та імунітети:
1) Приміщення, в яких розташовується спеціальна місія, є недоторканними. Це означає, що представники приймаючої держави не можуть увійти туди інакше як за згодою глави спеціальної місії або, у відповідних випадках, за згодою глави постійного дипломатичного представництва, що відряджає держави
2) Місія звільнена від сплати всіх національних або місцевих зборів, податків, мит, що вносяться за послуги і приміщення, за умови їх використання на користь місії
3) Члени персоналу місії мають право ввозити без мита і без яких би то не було обмежень речі для особистого користування
4) Члени персоналу місії звільняються на території держави перебування від сплати податкових зборів з зарплат і винагороди, отриманого на службі
5) Архіви і документи спеціальної місії недоторканні в будь-який час і незалежно від їх місцезнаходження.
6) Офіційна кореспонденція спеціальної місії, вся кореспонденція, що відноситься до спеціальної місії та її функцій, є недоторканною.
7) Особистий багаж члена спеціальної місії звільняється від огляду, якщо немає серйозних підстав припускати, що він містить предмети, на які не поширюються винятки, викладені вище, або предмети, ввезення або вивезення яких заборонено законом або регулюється карантинними правилами приймаючої держави.
Представництва держав при міжнародних організаціях: поняття, функції, привілеї та імунітети
Представництва держав при міжнародних організаціях це орган зовнішніх зносин держави, створений з метою забезпечення представницьких функцій, підтримання з нею оперативних контактів, забезпечення інтересів країни, що представляється, участі в роботі її органів.
Держава в міжнародній організації може бути пред-ставлено постійним представництвом і місією спостерігачів
Функції постійних представництв складаються, зокрема, в:
1) забезпечення представництва держави, що посилає, при організації;
2) підтримці зв'язку між державою, що посилає і органі-зацией;
3) ведення переговорів з організацією і в її рамках;
4) з'ясуванні здійснюваної в організації діяльності і пові-щении про неї уряду держави, що посилає;
5) забезпечення участі держави, що посилає, у діяльності організації;
6) захист інтересів держави, що посилає по відношенню до організації;
7) сприяння здійсненню цілей і принципів організації шляхом співробітництва з організацією.
Функції постійної місії спостерігачів кілька вже, ніж у представництв. В тому числі:
1) забезпечення представництва держави, що посилає і ох-рана його інтересів по відношенню до організації, підтримання зв'язку з нею;
2) з'ясування здійснюваної в організації діяльності і пові-домлення про неї уряду держави, що посилає;
3) сприяння співробітництву з організацією і ведення з нею пере-говорів.
Привілеї та імунітети:
1) Недоторканність приміщень: ніхто не може увійти на територію представництва інакше, як за згодою глави представництва. Під приміщенням поні-маються як будівлі і споруди, займані представництвом, так і земельні ділянки представництва. Держава перебування зобов'язана вживати всіх заходів для захисту приміщень представник-ства від вторгнення ззовні і нанесення їм шкоди.
2) Приміщення і знаходиться в них имущест-во, а також кошти пересування представництва користуються імунітетом від обшуку, реквізиції, арешту та виконавчих дей-тей.
3) звільняється від усіх державних, районних і муніципальних податків, зборів і мит, крім зборів за конкретні види обслуговування.
Дипломатичні кур'єри користуються особистою непрікосновен-ністю і підлягають особливому захисту з боку держави перебуван-ня.
ООН: цілі та принципи діяльності, членство, організаційна структура.
Об'єднаних Націй переслідує такі цілі:
1) підтримувати міжнародний мир і безпеку і з цією метою приймати ефективні колективні заходи для пре-дотвращенія та усунення загрози миру.
2) розвивати дружні відносини між націями на основі поваги принципу рівноправності і само-визначення народів, а також вживати інших відповідних-щие заходи для зміцнення загального миру;
4) бути центром для узгодження дей-ствий націй в досягненні цих загальних цілей.
1) суверенна рівність всіх членів Орга-нізації;
2) сумлінне виконання прийнятих на себе зо-зательств;
3) дозвіл міжнародних суперечок мирними середовищ-ства таким чином, щоб не ставити під загрозу міжнарод-ний мир і безпеку;
4) надання ООН її членами всілякої допомоги в усіх зроблених нею в відпо-вії до Статуту діях;
5) забезпечення того, щоб державних валют-ва, які не є членами ООН, діяли відповідно до принципів Статуту;
6) невтручання ООН у справи, які входять до внутрішньої компетенції будь-якої держави.
-міжнародно визнані держави, суб'єкти міжнародного права.
Прийом в члени відкритий для всіх міроволюбівих держав, які візьмуть на себе зобов'язання, передбачені в статуті зобов'язання і на думку ООН можуть і хочуть виконувати ці зобов'язання.
Прийом нового члена проводиться прийняттям постанови Ген. Асамблеї та рекомендації Ради Безпеки. Для отримання рекомендації необхідно підтримка 9 з 15 держав членів ради Безпеки.
Крім статусу члена існує статус наблядателя, який присвоюється шляхом голосування Ген Асамблеєю.
- Ген. Асамблея - розгляд загальних принципів співробітництва, підтримання миру і безпеки, винесення соотв. Рекомендацій.
- Рада безпеки-несе головну відповідальність за підтримання миру і безпеки. Його рішенням зобов'язані підкорятися всі члени ООН.
- Секретаріат- орган обслуговуючий ООН, реалізує прийняті програми, забезпечує роботи органів.
- Міжнародний суд -складається з 15 суддів, здійснює консультативну функцію
- Економ і соц порада відповідає за координацію діяльності органів ООН.
- Рада з опеке- створений для спостереження за підопічною територією.