Спадкування ВМІСТУ БАНКІВСЬКОЇ ОСЕРЕДКУ: ПРОБЛЕМИ нотаріальній та судовій ПРАКТИКИ
Для договору зберігання цінностей у банку коло таких істотних умов вже і заздалегідь визначений. Предмет зберігання може не мати для зберігача значення, якщо, наприклад, договір зберігання оформляється за умови відсутності відповідальності зберігача за вміст комірки. Особливою умовою, але не більше, виступають вимоги зберігача до здає на зберігання майна, їм не можуть бути речі, легкозаймисті, вибухонебезпечні або взагалі небезпечні за своєю природою. Хранитель за договором зберігання цінностей у банку завжди професійний. Термін зберігання на вживані зберігачем заходи не впливає, так як протягом періоду перебування цінностей в банку заходи не змінюються і є однаковими для майна будь-якого клієнта.
Згідно ст. 922 Цивільного кодексу Російської Федерації договором зберігання цінностей у банку може бути передбачено їх зберігання з використанням поклажодавцем (клієнтом) або з наданням йому охороняється банком індивідуального банківського сейфа (осередки сейфа, ізольованого (ЗЦ приміщення в банку). Надання цієї послуги здійснюється на підставі ст. 5 Федерального закону "Про банки і банківську діяльність", п. 5 якої передбачає надання в оренду фізичним і юридичним особам спеціальних приміщень чи що у ні сейфів для зберігання документів і цінностей.
Також банк приймає від клієнта цінності, які повинні зберігатися в сейфі, здійснює контроль за приміщенням їх клієнтом в сейф і вилученням із сейфа і після вилучення повертає їх клієнту. Банк має право надати клієнту індивідуальний банківський сейф і забезпечити можливість приміщення цінностей в сейф та вилучення їх із сейфа поза чийогось контролю, в тому числі і з боку банку [1].
Багато дослідників справедливо відзначають, що правила про зберіганні цінностей в індивідуальному банківському сейфі поряд із зберіганням в ломбарді, гардеробах, камерах зберігання транспортних організацій та інших віднесені до спеціальних видів зберігання (глава 47 ЦК України), проте насправді вони носять змішаний характер і неоднорідні по відношенню один до одного [5. С. 442]. Наприклад, якщо договором зберігання цінностей у банку з наданням клієнту індивідуального банківського сейфа не передбачено інше, банк звільняється від відповідальності за незбереження вмісту сейфа, якщо доведе, що за умовами зберігання доступ кого-небудь до сейфа без відома клієнта був неможливий або став можливим внаслідок непереборної сили (п. 3 ст. 922 ЦК України). До договору про надання банківського сейфа в користування іншій особі без відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються правила ГК РФ про договір оренди (п. 4 ст. 922 ЦК України). Банківське законодавство розглядає дані договори як оренду фізичним і юридичним особам спеціальних приміщень чи що у них сейфів для зберігання документів і цінностей (п. 5 ч. 2 ст. 5 Закону "Про банки і банківську діяльність"). Таким чином, незалежно від кваліфікації подібного договору зберіганням або орендою знаходяться в банку гроші фізичної особи не можуть бути заповідані безпосередньо шляхом дачі заповідального розпорядження банку, а тільки за допомогою складання заповіту в установленому порядку [3. С. 33].
Розглянемо ситуацію, коли відповідно до п. 3 ст. 1171 ЦК України з метою виявлення складу спадщини на прохання спадкоємців в кредитну організацію нотаріусом направляється запит про подання відповідних вимог. Якщо спадкоємець заявляє про наявність у складі спадщини майна, що знаходиться в сейфової скриньки, нотаріус направляє до відповідного банківський офіс лист з пропозицією обмеження доступу до осередку померлого всіх осіб до моменту, поки не визначиться коло спадкоємців. Свідоцтво про право на спадщину на вміст сейфовой осередку нотаріус не видає, оскільки він не знає, яке саме майно перебуває в осередку, отже, не може його ні перелічити, ні розрахувати розмір підлягає оплаті мита, часто нотаріуси не видають свідоцтва про право на спадщину на вміст сейфових банківських сейфів ще й тому, що, як вони вважають, невідомо, кому це майно належить [10. С. 22].
Згідно ст. 1171 ЦК України нотаріус здійснює заходи щодо охорони спадкового майна виключно протягом часу, необхідного спадкоємцям для вступу у володіння спадщиною, але не більше ніж протягом шести (в деяких випадках - дев'яти) місяців з дня відкриття спадщини. Нотаріуси спираються на ст. 68 Основ законодавства про нотаріат, згідно з якою охорона спадкового майна триває до прийняття спадщини (але вміст банківської комірки прийняти до закінчення шестимісячного терміну з дня відкриття спадщини не представляється можливим, оскільки не визначений остаточний коло спадкоємців), а якщо її не прийнято - до закінчення терміну прийняття спадщини. Таким чином, із закінченням строку на прийняття спадщини закінчується можливість зобов'язати нотаріуса вжити заходів щодо охорони спадкового майна, що зберігається в осередку [7. С. 24 - 30]. При цьому нотаріуси вважають, що оскільки спадкоємці вступили в спадщину (тобто у володіння всієї спадкової масою, чи відома вона їм повністю або тільки частково), то подальше втручання в ці відносини власності нотаріуса є незаконним.
Існує мотивування відмови від вживання заходів щодо охорони спадкового майна нотаріусами (в рамках якого могла б бути складений опис вмісту сейфовой осередки, на підставі якої видається свідоцтво про право на спадщину вмісту банківського осередку), нотаріуси не вважають за необхідне охороняти майно, яке вже знаходиться в банку , тобто в спеціалізованій установі і приміщенні, що охороняється, в результаті нотаріус, провідний спадкову справу, очікує, поки спадкоємець принесе йому документ, що підтверджує і перелік вмісту банківської комірки, і приналежність цього майна саме спадкодавцеві [2. С. 45]. Тільки при наявності таких документів нотаріуси можуть оформити свідоцтво про право на спадщину на вміст банківської комірки. Такими документами можуть бути документи, видані банком, або судове рішення. Деякі фахівці відзначають, що договір оренди сейфового осередку в банку для нотаріусів не є доказом того, що вміст такого осередку належить орендарю [4. С. 31]. Нотаріуси при мовчанні закону на практиці виробили презумпцію "приналежності вмісту банківського осередку спадкодавця не йому, а то й доведено інше", при цьому нотаріуси вимагають у спадкоємців звернення до суду із заявою про включення вмісту банківського осередку до складу спадкової маси.
Наша компанія надає допомогу з написання курсових і дипломних робіт, а також магістерських дисертацій по предмету Банківська право, пропонуємо вам скористатися нашими послугами. На всі роботи дається гарантія.