Ксенія Баннікова, кандидат сільськогосподарських наук, відділ методологічного прогнозування Головної державної фітосанітарної інспекції
В ході осінніх обстежень встановили, що на озимих культурах заселено понад 50% обстежених посівів при щільності 0,6-2,7 екз. / М 2. Це межує з економічним порогом шкодочинності. Середній зимуючий запас озимої совки складає 0,7 екз. / М2. При чисельності в господарствах 2 екз. і більше, особливо на засмічених осотами полях, необхідно застосовувати заходи боротьби. Біологічний метод боротьби найбільш ефективний при достатньому зволоженні і помірних температурах повітря. Ефективний випуск трихограми на поля в 2-3 строки - спочатку і в період масової кладки яєць метеликами. Випускають 80-100 тис. Шт. на га.
У фенологической фазі 4-8 листків відзначали заселення озимого ріпаку попелиць. Шкідником було заселено 65% обстежених площ з кількістю личинок в колонії в середньому 4, максимально - 15 екз. Пошкоджені рослини склали близько 11%.
На сході Київської області на ріпаку у фазі 5-7 листків відзначена шкідливість гусениць капустяної молі. Збиток в період масового розмноження капустяної молі досягає великих розмірів. На заселене рослина враховували по 1 шт. шкідника. Коливання температур не дали розвинутися вищезазначеним шкідників до небезпечної чисельності. Зимує лялечка на рослинних рештках хрестоцвітних рослин.
Заходи боротьби з гусеницями капустяної молі застосовують при заселенні більше 10% рослин. Вони високочутливі до біологічних препаратів, наприклад, Лепідоцид. При відсутності біопрепаратів боротьбу зі шкідниками здійснюють за допомогою хімічних препаратів. Протягом сезону капустяна міль завдавала шкоди на третини посівів ріпаку до фенофаз 12 листків. Чисельність цього шкідника - 1-2 шт. на рослину, було пошкоджено 4,5-9% ріпаку.
В середині весни на озимому ріпаку спостерігалося поширення бактеріозу кореня. Він виявлений на всіх обстежених площах від 3-15% до 73% рослин, але особливо в східних районах області. При сприятливих умовах і виживання уражених хворобою рослин можна очікувати зниження врожайності до 30%. Встановлено, що з 37% уражених рослин на обстежених фахівцями площах загинуло 5-13% озимого ріпаку.
Середня чисельність останніх становила 1 прим. максимальна - 5 екз. / росл. на 4,5-15% заселених рослин. До кінця місяця в посівах озимого ріпаку тривало заселення стеблових скритнохоботнік.
Протягом усієї вегетації з 5 листків шкодили репная і капустяна білявки. Домінуючою була репная білявка, яка істотно шкодила аж до 9-го листка, але менше, ніж в минулому році. Цими шкідниками було заселено 26-50% площ, з середньою чисельністю 1 гусениця на рослину. Пошкодженими в слабкому ступені були 4-22% рослин.
Також в період весняної вегетації на 10-22% площ шкодили гусениці совки-гами. Пошкоджених рослин було 3-5%, особливо на сході Київщини. Зимуючий запас шкідника було виявлено в південних і західних районах Київської області в кількості 0,2-0,9 екз. / М2 (це на рівні минулого року). Глибока зяблева оранка знищує значну частину зимующего запасу совки. У період відкладання яєць проводять 2-3-разовий випуск трихограми з розрахунку 80-120 тис. Особин на 1 га. Перший раз випуск проводять на початку яйцекладки, другий - в період масової кладки яєць шкідників.
Для залучення ентомофагів уздовж посівів висівають квітучі нектароноси - кріп, морква або інші -в два терміни. При очаговом розвитку обприскують хімічними препаратами, дозволеними до застосування.
В період бутонізації та до кінця цвітіння найбільш шкідливим був ріпаковий квіткоїд. Він масово заселяв посіви під час формування бутонів до 100% полів культури і пошкодив в середньому 47-60%, максимально - 98% рослин. Квіткоїд в фазі цвітіння були заселені всі обстежені площі, на рослину враховувалося від 3 до 12 екз. фітофага. Проти шкідника були проведені дворазові обприскування, що знизило кількість імаго до незначного. Найбільше число пошкоджених рослин відзначали в Броварському, Володарському, Переяслав-Хмельницькому і Згурівському районах. Менше, близько 20% пошкоджень, фіксували в Богуславському, Бориспільському та Ставищенському районах. Оперативне регулювання чисельності в вищезазначених районах і в деяких інших господарствах дозволило знизити зимуючий запас квіткоїда і зменшити втрати врожаю. Потенційну загрозу від шкідника можна очікувати в південних і центральних районах Київської області, де сівозміни насичені культурою, в північних районах Київщини слід також планувати одно- або дворазову обробку. Найбільш шкідливим квіткоїд буде при обробленні монокультури і при теплій сухій погоді навесні. На добре розвинених рослинах, де на нижньому ярусі проходило формування стручків, відзначена шкідливість капустяної стручкової галиці та насіннєвого скритнохоботнік. В кінці травня на 10 помахів сачком в посівах ріпаку виловлювалося по 1 екз. стручкової галиці. До кінця вегетації заселеність стручків була 3-9%, з кількістю личинок 6 екз. в стручку. Це вдвічі менше, ніж в минулому році.
Дворазова обробка ріпаку проти ентомооб'ектов високоефективними (комбінованими) препаратами: від стеблових скритнохоботнік, ріпакового квіткоїда і сисних шкідників, а пізніше, в період формування стручків, - від насіннєвого скритнохоботнік і галлици.
Альтернаріоз відзначали лише на окремих площах з ураженням 8% рослин, максимально 43% і незначним розвитком хвороби. У період дозрівання відзначали альтернаріоз на 3% плодиков. На Київщині боротьба з хворобами в осінній період проведена на площі 7,6 тис. Га озимого ріпаку.
На півдні Київської області від нестачі бору страждало близько 30% посівів ріпаку та 5% рослин. Для попередження дефіциту макро-і мікроелементів необхідно комплексне внесення добрив під культуру.