Сосновоборского цілителі

Сосновоборський госпіталь - стаціонар № 3 МСЧ Управління ФСБУкаіни по Ленінградській області - розташований в чудовому місці: всіма відтінками зелені переливається навколо густий бір, повітрям якого просто не надихатися.

  • Сосновоборского цілителі

Начальник госпіталю С. Юрченко (праворуч) зі своїм найближчим помічником начмедом О. Тенчуріним. (Фото з архіву стаціонару № 3 (госпіталю)

Сосновоборского цілителі

У стаціонарі функціонує тракційний стіл для лікування захворювань хребта, а також апарат для дозованого витягування хребта і вібраційного масажу. (Фото з архіву стаціонару № 3 (госпіталю)

Сосновоборского цілителі

Операційна, як і весь стаціонар, оснащена новітнім обладнанням. (Фото з архіву стаціонару № 3 (госпіталю)

За розподілом його відправили в Сосновий Бор Ленінградської області в будівельний полк начальником медпункту, потім начальником медслужби полку, а через рік гранично зібраний і акуратний, що не цурається будь-якої роботи лейтенант Юрченко був переведений в хірургічне відділення госпіталю. Потім багато років пропрацював у відділенні анестезіології та реанімації, в тому числі начальником цього відділення.

Брав участь Сергій Юрченко в контртерористичної операції на Північному Кавказі, в складі групи медичного підсилення від Північно-Західного прикордонного управління був на чечено-дагестанському кордоні 7 разів.

Разом з ним у відрядженнях були підполковники медичної служби Євген Довгий і Віктор Громов, медичні сестри прапорщик Тетяна Клюєва, старші сержанти Людмила Іванова, Катерина Ожиганова, Ольга Гудкова. Військові медики надавали більшість видів спеціалізованої медичної допомоги. Підполковник Сергій Юрченко та його колеги намагалися працювати до останнього, нехай одного з тисячі, шансу на користь успіху лікування. Всі вони були енергійні, невгамовні в роботі. Адже до них надходили важко поранені, багато з яких вже заглянули в обличчя смерті. Найменша недоробка медперсоналу могла мати тяжкі наслідки.

Свого роду візитна картка стаціонару - приймальне відділення. Плинності кадрів у відділенні немає, в професіоналізмі їм не відмовиш.

У будь-якому відділенні цінуються увагу до хворих, добре слово, посмішка. У відділенні реабілітації це подвійно необхідно. Привітність і співчутливість тут вважаються такою ж нормою, як білосніжні халати або режим харчування. В таких умовах однаково комфортно і хворому, і всьому персоналу.

Хірургічне відділення очолює підполковник медслужби Євген Довгий. Роботу хірурга не порівняти ні з однією з медичних спеціальностей. Коли в твоїх руках людське життя, сам лікар живе за іншими критеріями. Немає місця проявам слабкостей. На кожну операцію потрібна максимальна концентрація думки, рішучість, а ще сміливість. Сміливість взяти на себе відповідальність за долю хворого.

Терапевтичним відділенням керує підполковник медичної служби Дмитро Дозморов. У відділенні вважають, що в роботі терапевтів головне - увагу і ще раз увагу до хворого, постійне спілкування з ним. Тим більше, коли немає під рукою таких досконалих технічних можливостей для обстеження, як в центральних клініках країни.

28 років працює в стаціонарі підполковник медичної служби запасу Микола Кириченко.

- Завжди відчувала: це моє, бо робота, як би складно часом не було, приносила задоволення і радість. По-іншому і в іншому колективі себе не уявляю. Завжди хороші відгуки про начальника діагностичного відділення підполковника медичної служби Василя Васильєва.

За словами підполковника Юрченко, плюси переходу під крило УФСБ по Харкову і Ленінградської області досить очевидні. Наприклад, тільки за останні два роки в стаціонарі отримали дуже багато нового сучасного обладнання.

Сергій Юрченко - з породи тих, хто шукає, небайдужих. Останнім часом йому доводиться все частіше думати про розвиток стаціонару, про ті проблеми, без яких не буде поступального руху ні хірургії, ні інших відділень.

На закінчення нашої розмови Сергій Юрченко сказав: «У нашому стаціонарі - особлива атмосфера, яку відчувають пацієнти. У нас збереглися відносини інтелігентності, чуйності і порядності, які були в той далекий тепер радянському суспільстві. Чому і хочеться далі їх берегти, слідуючи гаслу: «Все хороше повертається». Василь Самотохін, кореспондент газети «ГраніцаУкаіни»

Схожі статті