Соцально ФУНКЦІЇ СУЧАСНОЇ БІБЛІОТЕКИ
Спочатку мали місце погляди, згідно з якими головна функція бібліотеки полягала в зберіганні книг і т. П. Документів. Звідси і давньогрецька назва бібліотеки: bibliotheke (грец. Biblion - книга, theke - сховище), т. Е. Книгосховище. Згодом вони зазнали настільки глибокі зміни, що ніде в світі поняття "бібліотека" не зводиться до книгосховищу.
Багато десятиліть у вітчизняному бібліотекознавства панувала концепція, згідно з якою громадська роль бібліотеки зводилася до виконання таких чотирьох функцій, як: ідейно-виховна (ідеологічна), культурно-освітня, інформаційна, Гедонічна (hedone - насолода). Нині у зв'язку з деідеологізації бібліотечної теорії і практики вона втратила своє значення в частині, що стосується ідейно-виховної роботи.
У зарубіжному бібліотекознавства досить поширена думка, що бібліотека виконує такі функції, як: інформаційна, культурна, рекреаційна (лат. Recreatio - відновлення), тобто сприяє відновленню інтелектуальних сил людини, витрачених в процесі праці.
Інформаційна функція бібліотеки - це сукупність видів її діяльності з інформаційного забезпечення матеріального і духовного виробництва і відтворення.
Форми здійснення функції носять досить різноманітний характер. Однак все різноманіття діяльності бібліотеки по її виконанню можна звести до створення і видачі читачеві одного-єдиного виду продукції, а саме такого виду, який останнім часом все частіше називається інформаційним продуктом. Звідси і основний результат діяльності будь-якої бібліотеки - це інформаційний продукт, який за своїм змістом, формою, якістю та іншими характеристиками повинен відповідати запиту читача.
Широке розуміння інформаційної функції бібліотеки поки що не отримало повсюдного визнання. Одним з доводів, спрямованих проти нього, служить, наприклад, те, що інформованість ще не означає високого рівня культури, освіченості, вихованості особистості. Однак він має штучний характер і містить в собі типову логічну помилку, звану підміною понять. Насправді мова повинна йти не про протиставлення інформованості і, скажімо, освіченості, а стосовно форми, змісту, формі, спрямованості видається читачеві інформації: чи сприяє вона підйому культурного рівня читачів, їх освіченості, вихованості чи ні. Одне із завдань бібліотеки в тому і полягає, щоб здійснити відбір такої інформації, яка служила б зазначеним цілям. Отже, сучасне тлумачення інформаційної функції не входить в протиріччя з такими цінностями, як культура, освіта, виховання.
Головна вимога, що міститься в законодавчо закріпленої нормі про інформаційну функції, полягає в тому, що бібліотеки повинні забезпечувати права людини, громадських об'єднань, народів і етнічних спільнот на вільний, нічим не обмежений доступ до інформації. Що ж стосується змісту, форми, організації та інших характеристик видаваної інформації, все це повинно визначатися в залежності від конкретних умов, таких, як тип (вид) бібліотеки, специфіка контингенту читачів, характер індивідуальної потреби читача і ін.
Особливість інформаційної функції полягає в тому, що в багатьох випадках вона реалізується бібліотекою в тісній взаємодії з іншими бібліотеками та органами наукової та технічної інформації. Приймаються нею до уваги і інші канали поширення інформації: телебачення, радіо, книготоргівля і т.д.
Культурна функція бібліотеки - це сукупність видів її роботи, спрямована на вільний духовний розвиток читачів, залучення до цінностей вітчизняної та світової культури, створення умов для культурного (репродуктивної і продуктивної) діяльності.
Щоб проілюструвати роль сучасної бібліотеки у духовному житті суспільства, досить сказати про те, що якщо в давнину великі творіння могли створюватися поза будь-якого зв'язку з бібліотечною справою, то нині вони практично неможливі без найтіснішого сполучення творчої думки з "пам'яттю" людства, сконцентрованої в бібліотеках. Сучасні письменники, режисери, художники, представники інших творчих професій на певних етапах творчості не можуть обходитися без джерел інформації, які надає їм бібліотека. Зрозуміло, це не єдине, але важлива умова творчості.
Особливо велика роль бібліотеки в культурно-репродуктивної діяльності людини. Бібліотеки були і залишаються найбільш поширеними громадськими осередками культури, утворюючи найрозгалуженішу, найдоступнішу мережу каналів доведення інформації про культуру до найширших верств населення. У світі діє понад 1 млн. Бібліотек з фондом понад 6 млрд. Одиниць зберігання. Жодне інше установа культури не йде в порівняння з бібліотеками в цьому відношенні. Непорівнянні вони і за масштабами обслуговується аудиторії, якщо не брати до уваги телебачення.
Виступаючи як потужний і в той же час дуже чуйний інструмент культурно-репродуктивної діяльності людей, бібліотека сприяє розвитку загальної культури читачів, прилучає їх до найважливіших досягнень національної та світової культури, впроваджує норми, традиції, досягнення культури в їх свідомість, життя, побут. Показовим є те, що існує незаперечна зв'язок між культурою населення і чисельністю бібліотек, якістю їх фондів, організацією їх роботи. Не випадково за постановку бібліотечної справи можна судити про рівень культури тієї чи іншої країни.
Бібліотеки - універсальний засіб розвитку культури, пропаганди її досягнень. Вони охоплюють всі документально зафіксоване культурне надбання. Вони, як правило, доступні всьому населенню. У пропаганді скарбниці культури, вони, на відміну від багатьох інших установ культури, здатні дійти до кожної людини, бо в основі їх діяльності лежить індивідуальний підхід до кожної конкретної людини.
Нарешті, бібліотеки - берегині культурної спадщини всього людства, окремих народів, країн. У їх фондах зосереджено інформацію про культуру минулого і сьогодення. А такі бібліотеки, як національні (РДБ, РНБ), покликані вічно зберігати цю інформацію у вигляді творів друку.
Одне з найважливіших напрямків діяльності бібліотеки як соціокультурного центру - поширення і підвищення інформаційної (або бібліотечно-бібліографічної та інформаційної) культури, яка, поряд з комп'ютерною грамотністю, все більше стає одним з найважливіших умов функціонування людини як повноцінного члена сучасного і майбутнього суспільства.
Будучи органічною елементом культури, бібліотека, як правило, здійснює розглянуту функцію в найтіснішому взаємозв'язку з іншими установами культури: клубами, театрами, музеями, картинними галереями і т.д. Свого часу це привело до ідеї створення місцевих культурних комплексів, які об'єднують всі установи культури району або досить великого населеного пункту, яка за своєю принциповою сутності зберегла значення і понині.
Освітня функція бібліотеки - це сукупність видів діяльності бібліотеки, спрямована на інформаційне забезпечення духовного відтворення суспільства, яке включає соціалізацію членів суспільства, їх освіту і самоосвіту, виховання і самовиховання.
Інша цінна якість бібліотеки полягає в тому, що вказаний процес в бібліотеці здійснюється не на рівні великої групи, маси, а, як правило, на індивідуальному рівні. Звідси і більш висока ефективність бібліотеки як інституту соціалізації в порівнянні, скажімо, з телебаченням.
Основне завдання бібліотеки полягає в тому, щоб націлити зусилля на формування людини - творця, активного суб'єкта суспільного життя, володаря як загальнолюдських цінностей, так і норм, що пропонуються йому конкретно-історичними умовами існування.
Возрастающе важлива роль належить бібліотекам в реалізації завдань освіти і самоосвіти. Так як освітні процеси мають в своїй основі демонстрацію і засвоєння демонструються знань, цілком зрозуміло, що бібліотеки як основні сховища і джерела накопиченої людством інформації виступають в якості найважливішого складеного ланки всієї системи освіти, освіти і самоосвіти. Ефективна реалізація освітніх процесів немислима без використання бібліотеки як їх інформаційної основи.
Найбільш повно освітня функція виконується навчальними бібліотеками. Відображення визнання їх фундаментальної ролі в навчальному процесі - концепція "бібліотеки-коледжу", що виникла кілька десятиліть тому. Згідно з концепцією, бібліотека навчального закладу - головний навчальний підрозділ, на основі якого повинна будуватися вся навчальна робота. Зрозуміло, ця концепція зовсім не применшує значення викладача. Вона акцентує увагу на такий важливий чинник освіти XX ст. як інформаційний фактор. Найбільш близькі до виконання даної функції дитячі, юнацькі, публічні (масові) і інші бібліотеки.
За загальним визнанням, утвердившемуся ще в XIX в. бібліотека є не тільки інструментом офіційного освіти, а й одним з найефективніших засобів безперервної освіти і самоосвіти. Загальна місія бібліотек полягає в тому, що вони забезпечують компенсацію розриву в знаннях людей, постійно підживлюючи їх інформацією про новітні досягнення науки, техніки, культури. Саме тому і прийнято вважати бібліотеки головною базою безперервної освіти і самоосвіти, які повинні тривати все життя.