Судова колегія з адміністративних справ Верховного Суду Російської Федерації у складі:
головуючого Анішин В.І.,
суддів Горчаковой Є.В. і Калініної Л.А.
при секретарі Гришечкін П.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за касаційною скаргою Дябіна І.А.
за позовом Дябіна І.A.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду Російської Федерації
Анішин В.І. пояснення представника Дябіна І.А. - Шапошникова Д.В. який підтримав доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду Російської Федерації встановила:
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду Російської Федерації з наступних підстав.
Відповідно до статті 387 Цивільного процесуального кодексу Російської Федерації підставами для скасування або зміни судових постанов у касаційному порядку є істотні порушення норм матеріального чи процесуального права, що вплинули на результат справи, без усунення яких неможливі відновлення і захист порушених прав, свобод і законних інтересів, а також захист охоронюваних законом публічних інтересів.
Судова колегія з адміністративних справ Верховного Суду Російської Федерації вважає, що судом апеляційної інстанцій при розгляді цієї справи допущено такого роду істотне порушення норм матеріального права.
В силу положень частини 2 статті 390 Цивільного процесуального кодексу Російської Федерації при розгляді справи в касаційному порядку суд перевіряє правильність застосування і тлумачення норм матеріального права і норм процесуального права судами, які розглядали справу, в межах доводів касаційних скарги, подання. В інтересах законності суд касаційної інстанції має право вийти за межі доводів касаційних скарги, подання.
Відповідно до частини 1 статті 48 Федерального закону N 131-ФЗ муніципальні правові акти можуть бути скасовані або їх дія може бути припинена органами місцевого самоврядування або посадовими особами місцевого самоврядування, які прийняли (видав) відповідний муніципальний правовий акт.
Згідно з пунктом 3 статті 3 Земельного кодексу Російської Федерації майнові відносини щодо володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, а також по здійсненню операцій з ними регулюються цивільним законодавством. якщо інше не передбачено земельним, лісовим. водним законодавством. законодавством про надра. про охорону навколишнього середовища. спеціальними федеральними законами.
Зареєстроване право може бути оскаржене виключно в судовому порядку. Оскарження зареєстрованого права означає доведення відсутності підстав для реєстрації права, зокрема шляхом оскарження тих підстав (правовстановлюючих документів), за якими виникло конкретне право певної особи.
Відповідно до пункту 1 статті 46 зазначеного Кодексу оренда земельної ділянки припиняється з підстав і в порядку, які передбачені цивільним законодавством.
Крім того, оренда земельної ділянки може бути припинена за ініціативою орендодавця з підстав, передбачених пунктом 2 статті 45 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу Російської Федерації ненормативний акт державного органу або органу місцевого самоврядування, а у випадках, передбачених законом, також нормативний акт, що не відповідають закону або іншим правовим актам і порушують цивільні права та охоронювані законом інтереси громадянина чи юридичної особи, можуть бути визнані судом недійсними.
Акти органів місцевого самоврядування, на підставі яких виникло і зареєстровано право оренди земельної ділянки та право власності на незавершений будівництвом об'єкт нерухомості можуть бути скасовані тільки в судовому порядку.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, і приймаючи у справі нове рішення про відмову в задоволенні заявлених Дябіним І.А. вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Дябіним І.А. не представлено доказів, що підтверджують наявність протиріч оспорюваних постанов чинного законодавства. Крім того, на думку суду апеляційної інстанції, задоволення вимог Дябіна І.А. і визнання оспорюваних постанов недійсними, не тягне для заявника ніяких правових наслідків при наявності рішення суду про визнання договору оренди щодо земельної ділянки недійсним.
Крім того, статтею 222 Цивільного кодексу Російської Федерації передбачено, що самовільно побудовою є житловий будинок, інша будівля, споруда або інше нерухоме майно, створене на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети в порядку. встановленому законом і іншими правовими актами, або створене без отримання на це необхідних дозволів або з істотним порушенням містобудівних і будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила самовільну будівлю, не набуває на неї право власності. Воно не має права розпоряджатися будівлею - продавати, дарувати, здавати в оренду, здійснювати інші операції.
При таких обставинах у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для скасування законного та обґрунтованого рішення Балаковского районного суду Саратовської області, отже, апеляційне визначення. постановлене з істотними порушеннями норм матеріального права, які вплинули на результат справи і без усунення яких неможливі відновлення і захист порушених прав, свобод і законних інтересів Дябіна І.А. підлягає скасуванню.