Системно - діяльнісний підхід як умови підвищення якості освіти - всім вчителям, інше

Школа сьогодні стрімко змінюється, намагається потрапити в ногу з часом.

Головне ж зміна в суспільстві, що впливає і на ситуацію в освіті,

- це прискорення темпів розвитку. Тому сьогодні важливо не стільки дати дитині якомога більший багаж знань, скільки забезпечити його загальнокультурний, особистісне і пізнавальний розвиток, озброїти таким важливим умінням, як уміння вчитися. По суті, це і є головне завдання нових освітніх стандартів, які покликані реалізувати розвивальний потенціал загальної середньої освіти. Конструктивно виконати завдання освіти 21 століття допомагає системно - діяльнісний підхід.

Сьогодні найбільшого поширення набула «технологія діяльнісного методу навчання», розроблена під керівництвом доктора педагогічних наук, професора Людмили Георгіївни Петерсон.

Діяльнісний підхід це метод навчання, при якому ребѐнок не отримує знання в готовому вигляді, а видобуває їх сам в процесі власної навчально-пізнавальної діяльності.

Принциповою відмінністю технології діяльнісного методу від традиційного технології демонстраційно - наочного методу навчання є те, що запропонована структура описує діяльність не вчителі, а учнів.

Реалізація технології діяльнісного методу в практичному викладанні

забезпечується наступною системою дидактичних принципів:

2) Принцип безперервності - означає наступність між усіма ступенями і етапами навчання на рівні технології, змісту і методик з урахуванням вікових психологічних особливостей розвитку дітей.

3) Принцип цілісності -предполагает формування учнями узагальненого системного уявлення про світ (природу, суспільство, самому собі, соціокультурному світі і світі діяльності, про роль і місце кожної науки в системі наук).

5) Принцип психологічної комфортності - передбачає зняття всіх

стрессообразующіх факторів навчального процесу, створення в школі і на уроках

доброзичливої ​​атмосфери, орієнтованої на реалізацію ідей педагогіки

співробітництва, розвиток діалогових форм спілкування.

6) Принцип варіативності - передбачає формування учнями здібностей до систематичного перебору варіантів і адекватному прийняття рішень в ситуаціях вибору.

7) Принцип творчості - означає максимальну орієнтацію на творче

початок в освітньому процесі, придбання учням власного досвіду

Типологія уроків в дидактичній системі діяльнісного методу

Уроки діяльнісної спрямованості по цілепокладання можна розподілити на чотири групи:

1.урокі «відкриття» нового знання;

3.урокі загальнометодологічною спрямованості;

4.урокі розвиваючого контролю.

1. Урок «відкриття» нового знання.

Діяльнісна мета: формування здатності учнів до нового способу

Освітня мета: розширення понятійної бази за рахунок включення в неї

Діяльнісна мета: формування в учнів здібностей до рефлексії

корекційно контрольного типу і реалізації корекційної норми (фіксування власних труднощів в діяльності, виявлення їх причин, побудова і реалізація проекту виходу зі скрути і т.д.).

Освітня мета: корекція і тренінг вивчених понять, алгоритмів і

3. Урок загальнометодологічною спрямованості.

Діяльнісна мета: формування здатності учнів до нового способу

дії, пов'язаного з побудовою структури вивчених понять і алгоритмів.

Освітня мета: виявлення теоретичних основ побудови змістовно-методичних ліній.

4. Урок розвиваючого контролю.

Діяльнісна мета: формування здатності учнів до здійснення

Освітня мета: контроль і самоконтроль вивчених понять і

Теоретично обґрунтований механізм діяльності по контролю передбачає:

1.пред'явленіе контрольованого варіанту;

2.налічіе понятійно обґрунтованого еталона, а не суб'єктивної

3.сопоставленіе перевіряється варіанту з еталоном по обговореному

4.Оценка результату зіставлення відповідно до заздалегідь обгрунтованим критерієм.

Таким чином, уроки розвиваючого контролю припускають організацію

діяльності учня у відповідності з наступною структурою:

1. написання учнями варіанти контрольної роботи;

2. зіставлення з об'єктивно обгрунтованим еталоном виконання

3. оцінка учнями результату зіставлення відповідно до раніше встановлених критеріїв.

Розбиття навчального процесу на уроки різних типів відповідно до провідними цілями не повинно руйнувати його безперервності, а значить, необхідно забезпечити інваріантність технології навчання. Тому при побудові технології організації уроків різних типів повинен зберігатися діяльнісний метод навчання і забезпечуватися відповідна йому система дидактичних принципів як основа для побудови структури та умов взаємодії між учителем і учнем. Для побудови уроку в рамках ФГОС важливо зрозуміти, якими мають бути критерії результативності уроку, незалежно від того, який типології ми дотримуємося.

1. Мета уроку задаються з тенденцією передачі функції від вчителя до

2. Учитель систематично навчає дітей здійснювати рефлексивне

дію (оцінювати свою готовність, виявляти незнання, знаходити причини

труднощів і т.п.)

3. Використовуються різноманітні форми, методи і прийоми навчання, що підвищують ступінь активності учнів в навчальному процесі.

4. Учитель володіє технологією діалогу, навчає учнів ставити і

5. Учитель ефективно поєднує репродуктивну і проблемну форми

навчання, вчить дітей працювати за правилом і творчо.

6. На уроці задаються завдання і чіткі критерії самоконтролю і самооцінки (відбувається спеціальне формування контрольно - оцінної діяльності в учнів).

7. Учитель домагається осмислення навчального матеріалу всіма учнями, використовуючи для цього спеціальні прийоми.

8. Учитель прагнути оцінювати реальне просування кожного учня, заохочує і підтримує мінімальні успіхи.

9. Учитель спеціально планує комунікативні завдання уроку.

10. Учитель бере і заохочує, відображену учнем, власну

позицію, інша думка, навчає коректним формам їх вираження.

11. Стиль, тон відносин, що задається на уроці, створюють атмосферу

співробітництва, співтворчості, психологічного комфорту.

12. На уроці здійснюється глибоке особистісне вплив «учитель -

учень »(через відносини, спільну діяльність і т.д.)

Концепція СДП дозволяє сформулювати коротке визначення РВ: розвиває можна назвати навчання, в якому в учня - суб'єкта УД в зоні найближчого розвитку на базі повсякденного мислення та інтелектуальних здібностей формується теоретичне мислення і творчі здібності.

РВ, засноване на СДП, виступає як повноцінне інноваційне. Воно дійсно перетворює ТО в розвиваюче, що неважко виявити при їх порівнянні.