Метою даного реферату є розкриття системного підходу підвищення якості продукції на підприємстві.
Основні вимоги до якості продукції, що випускається на підприємстві міститися в стандартах на продукцію (роботу, послугу) і у вимогах по¬требітелей (замовників).
Виходячи з цього, управління якістю повинно забезпечувати впевненість у виконанні зазначених вимог, що передбачає проведення кон¬троля як процесу, так і результатів діяльності за якістю.
Таке містке тлумачення поняття управління якістю дозволяє утвер¬ждать, що ця діяльність почалася разом з початком трудової деятельно¬сті людей на землі.
Зрозуміло, форми і способи цього управління були зовсім іншими і за тисячоліття зазнали численні видозміни і переоцінку цінностей.
У Радянському Союзі були розроблені ряд методик системного підходу в управлінні якістю продукції на підприємстві. Системний підхід позво¬ляет об'єктивно вибирати масштаби і напрямки управління якістю, види продукції, форми і методи виробництва, що забезпечують наіболь¬шій ефект зусиль і коштів, витрачених на підвищення якості продук¬ціі, дозволяє закласти наукові основи промислових підприємств, об'¬едіненій, які планують органів.
2. Системи управління якістю вУкаіни
Фактори що впливають на якість продукції, збільшено можуть бути пред¬ставлени трьома блоками: якість виробленої продукції залежить від внутрішніх (внутрішньофірмових) обставин, людського фактора і зовнішніх умов.
Класифікація факторів, що впливають на якість продукції (за даними кінця 80-х років ХХ ст.).
- вид продукції, що виготовляється і серійність її виробництва;
- стан технічної документації;
- якість технологіче¬ского обладнання, оснащення, інструменту;
- стан іспитатель¬ного обладнання;
- якість засобів ізме¬ренія і контролю;
- якість вихідних матеріалів, сировини, ком¬плектующіх виробів - забезпеченість мате¬ріаламі, сировиною і т.д .;
- технічне обслугову-вання устаткування, оснащення і т.п .;
- планомірність і рит-мічності роботи;
- організація робіт з постачальниками;
- організація інформа-ційного забезпечення;
- наукова організація праці, культура вироб-ництва;
- організація харчування та відпочинку - форма оплати праці і величина зарплати;
- преміювання за висо-кокачественную роботу і продукцію;
- утримання за шлюб;
- співвідношення між КП, собівартістю і ціною;
- організація і прове-дення госпрозрахунку - стан вихованням котельної роботи;
- підбір, розстановка і переміщення кадрів;
- організація навчання і підвищення кваліфікує-ції;
- взаємини в колективі;
- організація відпочинку в неробочий час
Простежимо крок за кроком послідовність втілення системного під-ходу до організації робіт з поліпшення КП у вітчизняній практиці.
У 1950-ті роки набула поширення Сумиская система організації бездефектного виготовлення продукції і здачі її з першого пред'явлення (БІП).
Мета системи - створення умов виробництва, що забезпечують изготовле-ня робочими продукції без відступів від технічної документації.
Основним критерієм, що застосовуються для кількісної оцінки якості праці робітника, з'явився відсоток здачі продукції з першого пред'явлення, який обчислюється як процентне відношення кількості партій, прий-тих з першого пред'явлення, до загальної кількості партій, виготовлених робочим і пред'явлених ОТК.
Від відсотка здачі продукції з першого пред'явлення залежало по визна-ленній шкалою матеріальної і моральне стимулювання виконавця.
Впровадження системи БІП дозволило:
- забезпечити суворе виконання технологічних операцій;
- підвищити персональну відповідальність робітників за якісні ре-зультати своєї праці;
- більш ефективно використовувати моральне та матеріальне заохочення робітників;
- створити передумови для широкого розгортання руху за пови-шення якості продукції.
Моральне стимулювання призвело до появи звань «Майстер золоті руки», «Відмінник якості» та ін. З часом змінилися функції ВТК - контроль вівся вибірково, а в основі став самоконтроль. Саме останній виявив дефекти, які не залежать від робітника, що призвело до проведення серед керівництва «Днів якості» і створення постійно діючих комісій за якістю. На ряді підприємств відсоток здачі з першого пред'явлення партій продукції був замінений відсотком числа робочих днів без шлюбу від загального числа робочих днів.
Разом з тим система БІП мала обмежувальну сферу дії, вона рас-ється тільки на робочих цехів основного виробництва.
Система працювала за принципом «є дефект - немає дефекту», не враховуючи різноманіття недоліків і різну ступінь їх впливу на якість ви-пускаємо підприємством продукції.
В принципі БІП втілилася в зарубіжних програмах «нуль дефектів» і збереглася у всіх вітчизняних. Більш того, коли відзначалося десятиріччя-тя КСУКП, то вона була зареєстрована тільки на 30000 підприємствах, а БІП до цього часу - на 60000.
Львівський варіант Сумиской системи - система бездефектного праці
(СБТ) вперше розроблена і впроваджена на Львівському заводі телеграфної ап-паратури і деяких інших підприємствах м.Львова на початку 60-х років.
Мета системи - забезпечити випуск продукції відмінної якості, високої надійності і довговічності шляхом підвищення відповідальності і стимули-вання кожного працівника підприємства і виробничих колективів за результати їх праці.
Основним критерієм, що характеризує якість праці і визначає розмір матеріального заохочення, є коефіцієнт якості праці, ко-торий обчислюється для кожного працівника підприємства, кожного колективу за встановлений проміжок часу (тиждень, місяць, квартал) шляхом обліку кількості та значущості допущених виробничих порушень. У сис-темі встановлюється класифікатор основних видів виробничих на-рушень: кожному дефекту відповідає певний коефіцієнт сни-вання. Максимальна оцінка якості праці і максимальний розмір премії встановлюються тим працівникам і колективам, які за звітний пери-од не мали жодного порушення.
Впровадження СБТ дозволило:
- кількісно оцінити якість праці кожного працівника, кожного колективу;
- підвищити зацікавленість і відповідальність кожного працівника, кожного колективу за якість своєї праці;
- підвищити трудову і виробничу дисципліну всіх працівників підприємства;
- залучати в змагання за підвищення якості продукції всіх ра-цівників підприємства;
Львівська СБТ, так само як і Сумиская система БІП, полягала в тому, що вона поширювалася головним чином на стадію виготовлення продук-ції. Відомі спроби застосування принципів бездефектного праці в науч-но-дослідних і проектно-конструкторських організаціях, проте широке застосування СБТ отримала на промислових підприємствах для оцінки і стимулювання виконавської (творче) праці.
2.3 Система КАНАРСПИ
Система КАНАРСПИ (якість, надійність, ресурс з перших виробів) впер-ші розроблена і впроваджена на машинобудівних підприємствах м Горь-кого (Нижнього Новгорода) в 1957-1958 рр. У цій системі був зроблений упор на підвищення надійності виробів за рахунок зміцнення технічної підготовки роботи КБ і технологів виробництва, на частку яких доводилося 60-85% дефектів, які виявляються в експлуатації. Створювалися дослідні зразки вузлів, деталей, систем і вироби в цілому і проводилися їх дослідник-ські випробування. Значний розвиток отримало дослідне виробництво, стандартизація та уніфікація, загальнотехнічні системи стандартів,