Відцвіли ті ромашки.
За яким я колись гадала.
Відшумів і юність моя.
І віскі вже припорошило.
Але в душі процвітає весна.
Я люблю цю землю і небо.
І квіти, що цвітуть під вікном.
Під дощем обожнюю бродити я.
Люблю дивитися на сховалися.
Пташок під кущем.
Люблю миті річної тиші.
У них чисте повітря і прохолода.
Люблю дивитися, як метелики.
Кружляють над квітами.
І запах моря я люблю вдихати.
Шум прибою і крики чайок.
Нас ваблять щоліта до себе.
У світі повно краси і чудес.
Головне навчитися їх бачити.
Серцем і очима.
Чи не помилок мені шкода і втрат.
Шкода короткий час земне.
Знала б раніше, що знаю тепер.
То тепер би жила по іншому.
Счаслів той, хто може розгледіти.
Красу повенчану земну.
Там де інші, не можуть розгледіти.
Напевно настав в моєму житті.
Такий час.
Коли все стало на мою.
Коли Доля відійшла в сторону.
І сказала мені, досить.
Тобі випробувань, живи спокійно.
Дорожите кожною хвилиною життя.
Йдіть відважно по її дорозі.
Любиш-люби, сумуєш-скажи.
Не витрачай часу на образу.
Адже так мало часу на життя.
Люби цей Світ в різнокольорових барвах.
Знайди спокій у своїй душі.
Все інше само тебе знайде.
Адже поряд ходять і горе і щастя.
Роки летять немов пух з тополь.
Плач і сподівайся, втрачай і закохувався.
Але ніколи ні про що не шкодуй.