Там описується така офігенна ракета, зроблена з пластикових пляшок, із стартовим майданчиком, що відстібаються модулями і таке інше :)))
І так нам захотілося таку ж ракету змайструвати, що аж сил не було терпіти. І ось на наступний день, ми вирушили на будівельний ринок за запчастинами!
Було закуплено:
1. Кронштейни для стартового майданчика
2. Довгі болти для неї ж
3. Вентиль для безкамерної шини
4. Пляшка води
5. Цвяхи
6. Ще всякі дрібниці
Години за півтора була зібрана з усього цього стартовий майданчик (СП) поки для однієї експериментальної пляшки 🙂
Вийшла ось така конструкція
В як плацдарм використовувався пеньок, привезений з Вологодської області 🙂
Як це працює?
1. У СП вкручена запчастина з пункту 3, причому вони є такі, що прямо в акурат підходять до шийки пляшки.
2. У пляшку наливається трохи води (в оригіналі газована, так як виходить красиво)
3. Пляшка ставиться на вентиль і фіксується за горлечко цвяхами.
4. Підключаємо автомобільний компресор і починаємо качати.
Перший раз ми накачали міхур атмосфер до трьох, потім конструкція початку сифонить і якось після висмикування цвяхів без ентузіазму полетіла 🙂
Наступні раз накачали вже до шести 🙂
Але від такого тиску горлечко теж расперло і бутилкоракета впала на старті 🙂
Кажуть що міхур розриває при п'яти атмосферах, ми ж накачали вже до 8,5. Тому краще відвернутися 🙂
Поки ми там развелкалісь почали підтягуватися відпочиваючі, як раз до третьої спробі зібралося вже чоловік 20 🙂
Ставлю фотоапарат на серійну зйомку, смикаю цвяхи, і ... ..
На ділі ось цих струменів побачити не виходить, битулка розсекречувати вже коли вона на висоті метрів 30-40 починає зворотний шлях 🙂
Тепер в планах удосконалити конструкцію: приробити крила, надати обтічну форму і додати отстиковивающіхся модулів 🙂 Кажуть, тоді вона зможе полетіти метрів на 60-70!
Так що стежте за наступними випусками 🙂