Пошук значення / тлумачення слів
Розділ дуже простий у використанні. У запропоноване поле досить ввести потрібне слово, і ми вам видамо список його значень. Хочеться відзначити, що наш сайт надає дані з різних джерел - енциклопедичного, тлумачного, словообразовательного словників. Також тут можна познайомитися з прикладами вживання введеного вами слова.
Тлумачний словник живої великоросійської мови, Даль Володимир
рубнуть, рублівать; півд. і зап. рубати що, різати з розмаху, тесати, січ; б'ючи вістрям, ділити на частини. Рубати дрова, розрубувати і колоти. Рубати дерево, зрубати. Рубати капусту, кришити. Рубати ворога, вражати шаблею, шаблею, палашом. Рубати м'ясо, ділити, розсікати. Рубати хату, будувати, про дерев'яну. Траву рубати, косити: про очереті, тростинка, завжди говірка. рубати. Рубати ліс в розвал, арх. прорубувати просіку, дорогу, валя ліс на обидві сторони. Рубати кут, у платників, врубать кінець колоди в кінець навхрест, утворюючи кут хати; на це кілька способів: рубати в кут або в опромінення; в гак; в лапу. У опромінення, круглу колоду кладеться, як є, в чашку (двояко: чашкою вгору або вниз), пропускаючи кінці наскрізь; в гак, рубаються бруси, розвал, пластіннік (Не колода): кінці пропускаються назовні, як в обле, але стіна всередині гладка, без обаполків; в лапу робиться строенье без кутів, т. е. без випуску решт, і тому більш неодружене строенье, а тепле легко промерзає. Рубка в лапу двояка: чиста і в охряпку або прорізна; друга пропускається наскрізь, на товщину полбревна, і відрубується після гладко; перша не доходить назовні, на товщину полбревна ж. Рубати стик, наставляти колоду: стик шипом, в шип, паз в висівок одного колоди, і шип в іншому; стик Сковородніков, развалистой шипом, назовні ширше; в зуб, наклавши кінець на кінець, стесати обидва накось і запустивши один в інший уступом. Рубати щогли, морск. про гребному судні зняти, покласти. Рубати жердини, волжск. прибрати і укласти їх, коли більше не можна або не потрібно шість.
Рубати податі, повинності, старий. розкладати, верстати. Рубані ратні люди, ополчення за нарядом, виставлене від разрубов, волостей і пригородів; нерубление ратники (охочий людина, пск. тисяча чотиреста шістьдесят три), повальнікі, мисливці, звідки і лайливе приказка: швед нерубленая голова, вольниця. У лісі рубають, а в світ тріски летять. Не рубай вище голови, тріска очі запорошить. Правду говори, що дрова рубай! Кінці рубати, ближче до серединці бути. Доки буде кінь ходити і меч рубати, не дам спокою Литві, Василь iv.
Рубати, у кравців, швачок: загинати край тканини вдвічі і пришивати. Рубати з плеча, говорити прямо, хоч і різко;
говорити і робити що даремно, рішуче і необачно. І січе і рубає, бойок. Рубі ведмедя, що не рубай медведчіка. -ся, бути рубаємо, в обох значеннях.
Рубати один одного; битися на шаблях або еспадронах. Він добре робиться, майстерно б'ється.
вологодск. пускати, кидати кров. Мені пора рубатися. Взрубе, розкрити рубки. Кіннота врубилась в піхоту. Вирубай голоблю, в лісі. Дорублівай хустку. Заруби собі це на ніс, пам'ятай. Порубати м'ясо в окрошку. Нарубай на бирку. Простирадло надрублена, почата шиттям. Колода надрублено, сокирою. Обрубати рушник. Висівки кінець. Ми з ним порубліваемся, упрвжняемся. Я порубав ногу. Підробити стійку, підсікти. Підробити косинку, голкою. Перерубати навпіл. Прируба сіни до хати. Прорубати вікно. Прорубала до вечора, шила. Йому голову розрубали. Зрубати хату або місто. Рубаною пор. рубка ж. руб м. дійств. по глаг. Рубаною хустки. Рубка хати. Рубка лісу. Відсікти що рубом.
Рубка, рубочка, на річкових суднах, казенка, каютка, поставлена на палубі, нарубані понад судна.
Руб, зап. край або кромка; грань, ребро. Рубок м. Тяпок, один руб, вдар лезом. В один рубок, за один тин. Рубітел, -ница, рубач, -щіца, хто рубає, січе, теше або кришити що-небудь. Рубки, сх. рубкою, що добре, зручно робиться. Рубач, рубака або Рубайла, мисливець або майстер рубатися на шаблях; хоробрий наїзник.
Рубач, Одинець, самотній дикий кабан, самий злий. Рубацкіе замашки, прийоми, старого рубаки. Рубець м. Знак від рубки, поруба; слід зажівшей рани; взагалі всякий знак рисою, особ. рубчик, опукла облямівка, гребінь, поясок; іноді подряпина, борозенка; риса, грань; межа, межа; арх. зуб в льоду, тріщина. За рубцю і рану знати.
Шов, підрубаний край або запряжу, зшиті разом дві кромки, два обрізи тканини. Для щипки корп треба все рубці вистригти геть.
Рубець, один з чотирьох шлунків жвачніков, де перетравлюється їжа, см. Шлунок. У нього все обличчя в рубцях, від посікти. По краю столу рубчик.
Валек, для катки білизни, в поперечних рубцях, зарубках, чому він називається і рубель півд. Тамбо.
Рубель, рубчастий каток, для накатки кожь.
Рубель, півд. малорос. грошовий рубль. Рубель не без копійок.
Рубель, курей. возів стяг, дрюк, притиск або бастрик, з зарубками на кінцях. Зливаючись, Ока і Волга течуть спочатку окремо, і між ними рубець. Юшка з рубців або рубці, яловичий потрох. Рубёж м. Руб, рубка. в знач. дійств. У лісі такий рубёж йде, що скоро ні Лесинки не залишиться. Рубіж м. Карб, комахам, рубець, знак від сапа або нарізки; а як у давнину всі межі і межі означались Затес і мітками на пнях і деревах, то і
сама грань, розлучення, межа, границя, межа, загальний стик двох земель, областей або володінь, кордон. А на березі рубежі і межі, старий. мітки. Знай всяк свої рубежі. Всяк тримай свої рубежі. Бере свербіж за чужий кордон? Межі не чинити, старий. новг. не переносить суду і розправи за кордон, вирішувати справи на місці. Рубіжний, граничний. Рубежнік, -ница, житель кордону. Рубежчік старий. хто самовільно прокладає рубежі. Рубез, рубезок, -зочек м. Тасьма, вузька смужка, відірвана, отстріженная від тканини, паперу та ін. Які залишки від крою, одні рубезкі, каже кравчиня. Рубезком підперізуються, біднота. Пішли танцювати рубезкі з мохоркамі! Мурашкінци (КНГ. У Ніж. Губ.) Кожухар, кисла овчина, кислий рубезок. Рубан м. Арх. край льоду, примерзлого до морського берега, околиця. Рубан отселе, відірвався. Рубан, до нього относящ. Рубанець м. Рубаний свинець, картеч. Рубанка, тютюн махорка, що не кришений, а рубаний січка, малорос. Рубіха ж. твер.-рж. скалка, для катання білизни (НЕ валек чи, півд. рубель?). Рубленик м. Старий. тесля, рубач хат. Рубль м. Старий. Одрубок срібла, відомої цінності; гривня рубілась начетверо або на чотири рубля; рубль і тин одне і те ж, звідки і полтина, піврубля.
Нині, загальна у нас монетна одиниця, десять гривень, сто копійок.
Рубль, рублик, монета в цю цінність, карбованця, монет моск. карбованець южн.-зап. рубльовік м. Нинішні рублики, рублішкі, рублевішкі не варті старого рубліщі, Рублин. Рубль ламати, оголосити себе неспроможним і розплачуватися декількома копійками за рубль (Наумов). Рубен пск. рубль. А наші-то нареченої, що ступінь, то Рубен, пісня.
У Пензі. та ін. де ще не відвикли від рахунку на папірці, рубльовік, монета в 30 коп. Буде і рубль, та не раптом. Дай рубль, будеш ін. Трешников на хрест нету, а рублик на кабачок є. За морем теличка полушка, так рубль перевозу. У нас все рублі, а копійки немає! про вихваляючись. Як рублем подарував, позичив ніж. Без копійки і рубля немає, про бережи. Рубля на вулиці не знайдеш. По рублю десяток, пополтині сотня, дурниця. Він рублю низько кланяється, корислива. Почім ходить рубль? по кишенях. Без рубля, як без шапки! пропав. Що гляне, рублем подарує! Грошик рубля береже (накопичує), а рублик голову стереже. Рубля у рубля не дістанеш, а копійку суцільно. Міді рубль та бумажонок з пуд. Зневірений у голці, не повірять і в рубль. Рублями бруківку мостить. Рубль цілий (або міцний) копійкою. У рубля копійки немає - і рубля немає. Хлопець і тепер рубля варто, а як йому боки надути - і два дадуть! У багатого сто рублів лежить, а у бідного і решті біжить. Наші праві, а сто рублів дали. У наказного за рубль правди не купиш. Сто рублів є, так і правда твоя. Без рубля, як без шпаги (або: як без шапки). Пропав рублик (грошики) ні за копієчку! Рубль є - і розум є; немає рубля - немає і розуму. Рубль - розум, а два рубля - два розуму. Без рубля - без розуму. Був би розум, буде і рубль; НЕ буде розуму, не буде і рубля. Не вчи Дубцов, повчи рублем. Не жартуй більше (або дорожче) рубля. По рублю ступає, рубль підіймає, на полтину дивиться, сто рублів говорить (нажива знахаря і коновала)! Рублева папірець. Рублевий хустинку. Рублева мито, старий. з торгового рубля. Рубчастий, в рубцях, доріжках, борозенках, зарубках. Рубчатік м. Рубчастий валек, білизняний, катальний, півд. рубель; а гладкий, пральна, пральник, кічіга. Рубцеватий, то ж, але в меншій степу. Рубчатка ж. рубчатий диня, порода.
Тлумачний словник російської мови. Д.Н. Ушаков
рубля, рубаєш, несов.
кого-що. Різати, розділяти на частини б'ючи вістрям з розмаху. Рубати гілки. Рубати шашкою ворога. Рубати м'ясо. Рубати дрова сокирою. Прийшла пора капусту рубати. М. Горький.
Підсікаючи, валити. Ліс рубають - тріски летять. Прислів'я.
перен. кого-що і без доп. Говорити (про когось чимось н.) Або діяти (щодо кого-чого-н.) Дуже різко (розм.). Розтлумачити їй це поступово, не раптом, з лагідністю і наполегливістю педагога, а не рубати. Писемський. Чужих і криво і навскіс не рубає. Грибоєдов.
що. Будувати (дерев'яна будівля; спец.). Рубати хату. Рубати стіни. Рубати в лапу, в кут (ці слова; плотн.).
Тлумачний словник російської мови. С. І. Ожегов, Н. Ю. Шведова.
рубля, рубаєш; рубаний; несов.
кого-що. Б'ючи чимось н. гострим, розділяти на частини, відсікати, подрібнювати. Р. гілки. Р. ліс (валити дерева). Рубає зброю. Р. шашкою. Р. капусту січкою. Р. сплачує (також перен. Діяти рішуче і необдумано).
що. Те ж, що будувати (з колод). Р. хату. Р. колодязь,
що. Зі словами "вугілля", "руда": той же, що добувати.
що. Діяти прямо, говорити прямо, різко (розм.). Р. правду-матку в очі. Так і рубає (говорить відверто, діє навпростець).
сов. зрубати, -ублю, -убішь; -убленний (до 2 знач.).
сиг. рубнуть, -ну, -нешь (до 1 знач.; розм.) і рубонути, -ну, -нешь (до 1 і 4 знач.; розм.).
сущ. рубка, -і, ж. (До 1,2 і 3 знач.). Р. дерев. Р. хати.
дод. рубальні, -а, -е (до 1 знач .; спец.). Рубильная машина.
Новий толково-словотворчий словник російської мови, Т. Ф. Єфремова.
несов. перех. і неперех.
Б'ючи з розмаху чимось л. гострим, розділяти на частини; розсікати.
Вирубувати, прорубувати (отвір).
Подрібнювати, б'ючи чимось л. гострим.
перен. розм. Різко, чітко розчленовувати свої рухи, мова; карбувати.
Січ холодною зброєю (шаблею, шаблею і т.п.).
перен. розм. Висловлюватися про когось л. чем-л. дуже різко, прямо.
Відокремлювати від підстави, валити на землю, підсікаючи.
Відсікати, б'ючи чимось л. гострим; відрубувати.
Добувати (вугілля, мармур і т.п.).
Будувати з колод, дерева.
перен. розм. неперех. Бити, бити з силою (про дощ).
Приклади вживання слова рубати в літературі.
Навіть не виймаючи своїх ножів, злитими п'ятірками йшли червоні дерістденани, і Азат почали звично, діловито рубати їх прямими, що розширюються до кінця мечами.
Протоспафарій постарався придушити своє обурення, Агеласт ж шепнув стояв поруч патріарху: - Ця північна алебарда вміє не тільки рубати. але і колоти.
Не знаючи втоми, він тиснув в гвинтовому пресі ядра гіркого мигдалю, толок зерна мускату, або рубав січкою сірий клубок амбри або розщеплював фіалковий корінь, щоб потім наполягати стружку на найчистішому спирту.
У тому випадку, якщо операції ведуться у валюті, що не котирується Банком Росії. то курс валюти до рубля розраховується через крос-курс.
Курс іноземної валюти до рубля встановлюється Центральним банком Росії.
Будь Морган тверезий, йому огидно було б бачити, з якою хазяйської безцеремонністю троє солдатів почали рубати дерево, щоб розвести багаття і влаштувати похідну кухню.
Його меч блиснув в світлі бівуачного багаття, рубаючи ударом, який міг би розсікти гору до самих коренів.
По залу вже ходили люди з пачками фотографій Бітлз і продавали їх по рублю за штуку всім бажаючим.
Постояв, високий, в своєму грубому підряснику особливо значний, приголубив коня, потягнуло мордою до старого господаря, побурчав, давши кілька слушних порад синам: до кого з бояр штовхнутися в перший након і як рубати дерева, приніс харчів, але сам допомагати не став, не міг відлучитися ні на годину за монастирськими роботами - половину келій і дерев'яний храм Богоявлення, почитай, рубали наново.
Вони мчали вздовж річок і зіштовхували один одного в воду, а Давид і Боняк гналися за ними два дні і рубали.
На бігу вони промчали повз Боняка, і Боняк погнався за ними, рубаючи їх з тилу, а Алтунопа повернувся назад, і не пропустили угорців назад і так, в безлічі б'ючи їх, збили їх в м'яч.
Тоді рубали бригадирські голів чимало, а на нашій вітамінної відрядженні блатари ненависному бригадиру відпиляли голову дворучний пилкою.
Коли ж з шаблею, зачне роніть голови, як Брюквин з городу: відомо, що рубає шарпальнік без страху і порожня удару у нього не буває.
Я повернувся до буровикам через тиждень, був в цих краях все літо, літав в Норильськ, в Ігарка, на порятунок заблукалих в тундрі геологів, трясся на всюдиходах, рубав просіки, заповнив усі свої чорні від роздавленою мошки блокноти, а коли знову потрапив в містечко газовиків, мене зустрів на летовищі Лева Сойферт.
Джерело: бібліотека Максима Мошкова