Що вигідніше - спонсорство чи благодійність (частина 1)

Статтею 39 Конституції РФ проголошено принцип заохочення з боку держави благодійної діяльності. В силу бурхливого зростання економічних показників Росії за останні кілька років, інститут благодійності вступив в фазу свого активного розвитку, в зв'язку з чим, навіть з'явилися розмови про відродження традицій меценатства, що існували в дореволюційній Росії.

Здавалося б, і в тому, і в іншому випадку інвестування носить суспільно-корисний характер, проте суть надання того чи іншого виду матеріальної підтримки з боку інвесторів в корені різна, причому, відмінності ці лежать суто в законодавчій площині, в зв'язку з чим, різні види допомоги мають різну мотивацію і різні результати для сторони, яка фінансує.

Чи не кожен власник бізнесу або його керівник на сьогоднішній день має чітке уявлення про те, які наслідки з точки зору Закону може спричинити для нього участь у благодійній або спонсорської діяльності. А між тим, наслідки ці різні і мають велике значення для інвестора, зокрема, з точки зору можливості використання податкових пільг, пов'язаних з оптимізацією видаткової частини бізнесу (мова йде про податки з доходів і ПДВ).

Розглянемо докладно і той і інший механізми фінансування з метою порівняння можливих податкових наслідків для інвестора.

Поняття, пов'язані з благодійністю в сучасному російському праві

Цивільний кодекс РФ не містить поняття благодійності, як такого і ідентифікує його зі словом «пожертвування», даючи таке визначення:

«Пожертвою визнається дарування речі або права в загальнокорисних цілях» (ст. 582 ЦК України).

Пожертвування є різновидом договору дарування, однак, на відміну від простого дарування, здійснюється воно в суворо визначених цілях - загальнокорисних. Договір же дарування, в загальному сенсі, є найбільш яскравим прикладом безоплатної угоди, передбаченої Цивільним кодексом, оскільки відповідно до нього, одна сторона безоплатно передає іншій стороні річ або майнове право (п. 1 ст. 572 ЦК України).

Таким чином, головним критерієм, що дозволяє відрізнити пожертвування від будь-якої іншої діяльності з передачі речі або права, є його безоплатний, тобто безкорисливий характер.

Однак, стосовно до поняття благодійність, в даному випадку під безкорисливістю слід розуміти не тільки безоплатну передачу майна або майнових прав.

Чинне законодавство передбачає більш широкий перелік дій від імені сторони, яка передає, що підпадають під визначення благодійності.

«... добровільна діяльність громадян і юридичних осіб за безкорисливої ​​(безоплатної або на пільгових умовах) передачі громадянам або юридичним особам майна, в тому числі грошових коштів, безкорисливого виконання робіт, надання послуг, надання іншої підтримки».

Таким чином, благодійна пожертва, як видно з наведеного визначення, є один із способів здійснення благодійної діяльності, тому на відміну від пожертвування, що носить суто безоплатний характер, здійснення благодійної діяльності іншими способами може здійснюватися і оплатним шляхом (передача чогось на більш пільгових умовах).

Згаданий закон №135-ФЗ діє вже понад 10 років, і за цей час зарекомендував себе з позитивного боку, як основоположний документ, який визначає взаємини сторін, що передають блага і їх отримують.

Відповідно до даного закону право на здійснення благодійної діяльності в нашій країні мають будь-які громадяни та юридичні особи.

Однак, щоб дії особи, яка бажає зробити загальнокорисний дар іншій особі, були кваліфіковані надалі як благодійні, такій особі необхідно дотримати ряд законодавчо встановлених обмежень, а саме:

1) Благодійні пожертви повинні здійснюватися в суворо визначених формах, зокрема, у вигляді:

- безкорисливої ​​(безоплатної або на пільгових умовах) передачі у власність майна, в тому числі грошових коштів і (або) об'єктів інтелектуальної власності;

- безкорисливого (безоплатного або на пільгових умовах) наділення правами володіння, користування і розпорядження будь-якими об'єктами права власності;

- безкорисливого (безоплатного або на пільгових умовах) виконання робіт, надання послуг благодійниками - юридичними особами (ст. 5 Закону №135-ФЗ).

2) Пожертви можуть здійснюватися щодо чітко визначеного кола осіб (ст. 582 ЦК України):

- лікувальних, виховних установ;

- благодійних, наукових і освітніх установ;

- фондів, музеїв та інших закладів культури;

- громадських і релігійних організацій;

- інших некомерційних організацій відповідно до закону;

- держави і його суб'єктів.

При цьому статтею 575 ЦК України встановлено заборону на дарування, за винятком звичайних подарунків, вартість яких не перевищує 5 МРОТ, щодо таких суб'єктів:

- державних службовців та службовців органів муніципальних утворень у зв'язку з їх посадовим становищем або у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків;

- у відносинах між комерційними організаціями.

Крім того, Закон №135-ФЗ, даючи розширене тлумачення норми, що міститься у Цивільному кодексі України, вказує, що в разі якщо напрямок грошових та інших матеріальних засобів, надання допомоги в інших формах здійснюється щодо комерційних організацій, а також з метою підтримки політичних партій , рухів, груп і кампаній, такі дії благодійною діяльністю не є (п. 3 ст. 2 Закону №135-ФЗ).

3) Благодійна діяльність повинна переслідувати одну з наступних цілей (п. 1 ст. 2 Закону №135-ФЗ):

- підготовки населення до подолання наслідків стихійних лих, екологічних, промислових чи інших катастроф, до запобігання нещасних випадків;

- сприяння зміцненню престижу і ролі сім'ї в суспільстві;

- сприяння захисту материнства, дитинства та батьківства;

- сприяння діяльності у сфері освіти, науки, культури, мистецтва, освіти, духовного розвитку особистості;

- сприяння діяльності у сфері профілактики та охорони здоров'я громадян, а також пропаганди здорового способу життя, покращення морально-психологічного стану громадян;

- сприяння діяльності у сфері фізичної культури і масового спорту;

- охорони навколишнього природного середовища та захисту тварин;

- охорони і належного утримання будівель, об'єктів і територій, що мають історичне, культове, культурну або природоохоронне значення, та місць поховання.

4) Передача майна благодійником (жертводавцем) повинна бути обумовлена ​​використанням цього майна одержувачем по строго визначеним (цільовим!) Призначенням.

При відсутності цієї умови пожертвування вважається звичайним даруванням (п. 4 ст. 582 ЦК України), в зв'язку з чим, дуже важливо правильно оформити взаємини між обдаровуваним і дарувальником. У разі, якщо дарувальником є ​​юридична особа й вартість дарунка перевищує 5 МРОТ, для такого договору є обов'язковою письмова форма угоди (п. 2 ст. 574 ЦК України), при цьому в ньому обов'язково потрібно вказати конкретну мету благодійництва, відповідну переліку, викладеного в п. 2 Закону №135-ФЗ.

Крім того, статтею 5 Закону №135-ФЗ благодійникам дозволено визначати цілі і порядок використання своїх пожертв. У випадках же, коли використання пожертвуваного майна відповідно до зазначеного жертводавцем призначенням стає неможливим внаслідок обставин, що змінилися, воно може бути використано за іншим призначенням лише за згодою жертводавця, а разі смерті громадянина-жертводавця або ліквідації юридичної особи-жертводавця за рішенням суду (п. 4 ст. 582 ЦК України). В іншому випадку жертводавець (а також його спадкоємці та правонаступники) має право вимагати скасування пожертвування (п. 5 ст. 582 ЦК України).

Таким чином, з усіх перерахованих умов можна вивести одне загальне правило, що дозволяє кваліфікувати діяльність як благодійну, зібравши всі її ознаки воєдино: благодійна діяльність - діяльність, що здійснюється фізичною або юридичною особою безкорисливо, добровільно, в загальнокорисних цілях, не пов'язаних з отриманням доходу або політикою .

Спонсорство, як воно є

Залежно від того, яку діяльність веде особа - благодійну або спонсорську, а також від того, який характер носить спонсорська діяльність - БЕЗОПЛАТНО або безоплатний (для благодійності даний факт значення не має), будуть відрізнятися і податкові наслідки для інвестора, що випливають з відповідних зобов'язань .

Для найбільшої ясності розглянемо податкові наслідки для інвестора від здійснення тієї та іншої діяльності на конкретних прикладах, взявши, зокрема, надання матеріальної підтримки дітям у вигляді фінансової допомоги дитячому будинку, організації виставки для школярів, а також проведення спортивних дитячих заходів.