по прийменник 1) з дат. і вин. пад. У
тр. при вираженні просторових відносин: 1) з дат. пад. - вказуючи на: а) предмет, на
поверхні якого відбувається дія або рас
покладається хтось л. що-л. б) предмет, уздовж якого відбувається дія або рас
покладається хтось л. що-л. в) предмет,
поверхню якого є місцем прояву, виявлення дії, г) місце або простір, в межах або в межах якого відбувається дія, д) ряд предметів,
відношенню до яких відбувається дія, е) місце або особа, які неодноразово або часто
Сеща ким-л. ж) напрямок проходження; 2) з вин. пад. - вказуючи на предмет, який є кордоном або межею поширення дії, відповідаючи
значенням сл. аж до чогось л. до якогось л. меж. 2) з дат. вин. і пропоз. пад. У
тр. при вираженні об'єктних відносин: 1) з дат. пад. - вказуючи на: а) предмет, на який спрямована або звернено дію, б) рід діяльності або область, сферу, місце її поширення, в) предмет або особа, про які думають, тужать, тужать; 2) з вин. пад. - вказуючи на: а) місце поширення або вчинення дії, б) разг.-знижуючи. предмет як мета руху або переміщення; 3) з пропоз. пад. - вказуючи на предмет або особа, про які думають, тужать, тужать. 3) з дат. вин. і пропоз. пад. У
тр. при вираженні означальних відносин: 1) з дат. пад. - вказуючи на предмет або особа, а також якість або властивість кого-л. чогось л. характеризуються з боку певних ознак, зв'язків або відносин; 2) з вин. пад. - вказуючи на відношення чогось л. до чого-л. з точки зору величини, розміру; 3) з пропоз. пад. устар. - означаючи:
средственно за ким-л. (
додатком, значенням і т.п.). 4) з дат. пад. У
тр. при вираженні обставинних відносин, означаючи: 1) відповідно до чого-л. згідно з чим-л .; 2) на підставі чого-л .; 3)
засобом чогось л. з
міццю чогось л. 5) з дат. пад. У
тр. при вираженні причинних відносин, означаючи:
причини, в результаті, внаслідок чого-л. 6) з дат. вин. і пропоз. пад. У
тр. при вираженні тимчасових відносин: 1) з дат. пад. - вказуючи на: а) час, в яке відбувається регулярно
вторящие дію, б) певний період,
вторящие проміжок часу; 2) з вин. пад. - означаючи: аж до певного часу, терміну, події; 3) з пропоз. пад. - означаючи:
сле чого-л. (Будь-л. Дії, події і т.п.). 7) з дат. пад. У
тр. при вираженні цільових відносин. 8) з дат. і вин. пад. У
тр. при вираженні кількісних відносин, означаючи: 1) величину, розмір, кількість чого-л .; 2) ціну, вартість чого-л.
Тлумачний словник живої великоросійської мови В. Даля - "ПО"
Секрету нареч. таємно, таймно, нічого не приховуючи, невідомо від інших, між себе. Посекретничати, потаймнічать або поту. Посекретаріть, побути секретарем. Посекретарскі нареч. за звичаєм, способу секретарів.
Тлумачний словник живої великоросійської мови В. Даля - "ПО"
ПЛІЧ нареч. під силу, по силі, вмочь; впору, до речі, пристойно. Ця дружба тобі не під силу, нерівні ви, до речі. Ось це справа мені б по плечу, знайшов спільної мови б я з ним, справа рука. Поплечізна старий. зап. одна з різноманітних податей (як кліковщізна та ін.) з садибної землі. Поплечнік кому, рівня, товариш.
Тлумачний словник живої великоросійської мови В. Даля - "ПО"
прийменник, вельми обширного, різноманітного значенья: а) з давальним відмінком на питання де, по чому Ходити по лісі, по полю; плисти по морю; котитися по небу. По полю елозіт, під лавкою спить віник. Наказ посланий по волостях, в волості. Ця трава росте по ярах. Везли хліб, та растрясло його по всій дорозі. Йти по світу, в світ, з сумою. Він мене по боку, а я його по шиї, по зубам. Смерть або хвороба не по лісі ходить, а по людях. Правда ходить по світу, Христа ради. Ударили по руках, погодилися. | Згідно з чим, уздовж чого, за зразком, наприклад, прикметами. Всього не перейняти, що по воді пливе, по теченью. Подавайся по руках, легше буде волоссю, коли деруть за чуб. Верт, ходи по сонцю, посолонь, справа наліво, не проти. За стінці пройдеш, хоч і брудно. Дріт проведена по стовпах. Зайди до нього по дорозі, по шляху, до речі. Говори по справі, живи по совісті. Згідно із законом так, а по житейському інак. По Савці свитка. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош. За сукні зустрічають, по розуму проводжають. За своєму ліжку простягай ніжки. Сказати по Бозі, по-божому, по правді. Вклоняйся по новому, а живи по старому. По пазурах і звіра знати. Дивись кінь по зубах. Вітер по нас, в спину. Як на мене, мабуть: на мене, як хочеш, згоден. За напору і відсіч тримай. А за ним, хоч трава не рости! В знач. згідно з чим, з нареч. Живи по-людськи, так по-божому, по-божому. По погоді дивлячись. Можна писати і власною мовою: полюдскі, побратскі, побожескі. Це не для мене, не по-моєму. | У що, на скільки; міра, межа, розмір. Скільки коштує сукно За три рубля аршин; моск. на три рубля. За п'ять рублів на місяць, по шістдесяти в рік. Він росте не по днях, по годинах. Скинемося по рублю з брата. Нам довелося по рублю, кожному. Беріть по сокирі, кожен [два, три, чотири, з приводом по, вимагають називного відмінка: по дві людини, по три птиці в клітці]. По зерну купу, по Волотко стіг, збереться. Йдуть по-двоє. Вона по середах постить. Платня видається по перших чисел. За зим, ми вдома, по літах, на заробітках. За всяк годину біди не упасешь, про, для, на, за. За літа поїдемо, по зимі знову повернемося, зимою, про зиму, в зиму (тут в Словнику Академії помилковим. Показаний місцевий відмінок). | У підсумку: за першим, по п'ятому, по десятому разу, вперше, в п'ятий раз і ін. Б) з знахідному відмінку на питання по що, по кого; до яких місць, межа, до якої пори; навіщо, для чого, заради якої потреби. За край світу. За ту гору, по лісок, по річку вся земля наша. Відріж ту руку по лікоть, яка собі добра не бажає. Загруз по пояс. Я чекав його по самий полудень, до. Ми пробудемо тут по паску, по новий-рік. І по цей час я ще нічого не чув, посюду, досі. Він все робить поконец пальців, як ні потрапило. За труну буду пам'ятати. За свій вік, по смерть не забуду. | З твоїм щастям тільки (б) по гриби ходити! Через літо, та в ліс по малину! За журавлину, по ягоду журавлину, підсніжних, великих! Поїхали по воду, по дрова. Пошліть по лікаря! Треба по старосту спосилать. За що прийшов по-що не слухаєш Іноді важко граматично виправдати прийменник по: Скувати двох нога по ногу. Нахвалює сваха чужу сторону, а сама в неї ні за ногу. в) з прийменниковим відмінком на питання по кому, по чому про що, після чого, потім. Вона сумує за своїм чоловіком. Дружина за своїм чоловіком, т. Е. Прозивається, честь. По кому вони в жали в жалобі. Спадщина по батькові. Сумуй по молодості, як по волості. А за ним дубина плаче, варто її. | За обіді відпочинемо. По роботі, за працями і відпочинок ряд справі. Після закінчення року, після терміну. За негода відро. За заході красна сонечка, по сході ясна місяці. | Дочка по батькові пішла, син по матері, вдався, вийшов, схожий. Це не по них, їм не нравная. Говори по ньому, в його користь. Говори на вовка, говори і по вовку. г) сиб. з родовим відмінком. За чого прийшов по що, за чим, за якою справою; але відповідають знахідному: по корову, по сина. Значенье прийменника по, дивлячись по падежу, мінливе. Плисти по воді, бити по воді (дат.); йти по-воду (вин.); по воді не плачемо (пропоз.), вода є. За смерть, до; по смерті, після. За зиму, до початку її; по зимі, зимою, Ріж крайку, до сих місць; ріж по кромці, уздовж її. За дню ніч, який день, така й ніч; по дні ніч, після, за. Взагалі прийменник по відповідає приводами: о, в, на, за, до, він здвоювали і страівается, окремо і разом: понад головою; поза тік, по Загуменнов; по подлавочью; попрізадуматься, попрізанять грошенят, поразузнать справу, попріударіть. Разом, або навіть окремо, нерідко переноситься наголос; іноді по змінюється в па: це мені посердцу; б'ємося в поколоти; набіг паводок, стали пасолнца. При сравн. ст. разом, означає посилення, за змістом слова: побільше, пофарбовані, краще; поменше, тихіше, легше. Разом з глаг. значенье прийменника по мінливе, не тільки за змістом і значенням дієслова, а й по виду його: подумати, думати кілька; подумувати, замислюватися над чим, часто або багато. Поїсти і поїдати, з'їсти, з'їдати все; але поїсти також є трохи, скільки потрібно, кілька; попити, випити кілька, втамувати спрагу; попивати, часто впиватися. Взагалі по висловлює: рішуче початок дії - піти, поїхати, послати; кінець його побити, помінятися, пошити; це знач. частіше в півд. і зап. говірками; кілька, трохи, частково - поговеть, походити, поглядати; безліч діючих, як би згадуючи про кожного: всі поховалися, забувши, покидавши; також півд. зап. Сенс, який надає частка ця, в кожному даному випадку, так ясний, що рідко вимагає пояснень, і тому тут б. ч. додаються одні лише приклади. Жили люди до нас, будуть жити і по нас. Від слова не збудеться, а по слову збувається. І по шерсті гладь, і проти шерсті гладь. Ні на вовка, ні по вовку. Не всі на вовка, іно і по вовку. Рубі (вали) дерево по собі. Не по собі дерево не рубай. За людям живи, а за вітром вей. Смирна вівця вовкові по зубам (вовку користь). Ні по старості мруть, ні по молодості живуть. Бог по ни (по нас), ніхто ж на ни (на нас). Першу дочку бери по батькові та матері, а другу - по сестрі. За лікоть руки в червоному золоті, по коліна ноги в чистому сріблі. Взяв би вас, зв'язав би вас, нога по нозі, та й пустив по воді! За чужу голову йти - свою нести. Всякий будинок по більшу голову (варто). Не по що тобі в наш кін. Не по-холостий живемо: Бог велів. Не по горю плачем, а від горя. Не по нас одних біда пройшла - та не легше нам. Заздрісний по чужому щастю сохне (чахне). У свата по свата не болить голова (не дуже близьке споріднення і дружба). Наш Ерошка (не) п'є потрошки. Аз не без очей, по себе бачу. Всяк по-своєму, а я по собі. Всяк по собі, а я по-своєму.