Що таке - перекидати, визначення, що означає - перекидати

Сучасний тлумачний словник російської мови Т.Ф.Ефремовой - "перекидається"

перекидати [перекидати] несов. перех. 1) а) Ставити догори дном, перевертати; звалювати на бік. б) розм. Викладати що-л. перевернувши посуд догори дном. в) розм. Вивалювати з воза, екіпажу і т.п. 2) Збивати з ніг; валити когось л. на спину. 3) перен. скидати; позбавляти влади. 4) перен. Збивати ворога з позицій, звертати на втечу. 5) перен. Знищувати, позбавляти значення що-л. встановлене, визнане, вирішена і т.п.

Тлумачний словник живої великоросійської мови В. Даля - "перекидається"

або опрокідать; опрокідать, перекинути що, спростовувати, валяти боком або вгору дном, перевернути: опрочапіть, опружіть. За старим звичаєм, чашку перекидали на блюдечко. Він не п'є, а перекидає, ллє в глотку. Ямщик перекинув нас. Кіннота перекинула ворога. * Всю провину на мене перекинули! Вітром паркан перекинуло, зронив, повалило. | Опрокідать білизна, Ярослов. ставити в корчазі в піч, парити. -ся, страдат. і возвр. за змістом. Човен перекинувся. Каша перекидається на сковороду, щоб підсмажити пінку. Свічка перекинулася і згасла. * Що ти на мене перекинувся, нежто це моя вина перекидання, опрокіданье довгих. опрокіданье закінчать. Перекинути однократн. опрокиду м. опрокідка ж. про. дію по глаг. | Опрокідка Ярослов. горщик, корчага, в якій парять білизна в печі. На опрокідку, опрокідкой, опрокиду, опрокиду, опрокиду нареч. в перекинутому, лежачому, або в зворотному стоячому положенні, догори дном. Ведмідь ломиться в опрокиду, напролом. Все опрокідком пішло, поперек або навпаки, невдало. Перекидний, для опрокідкі влаштований, до неї відноситься. Перекидний ящик воза. Перекидний котел сироварів. Перекидна мишоловка. Опрокідістий або опрокідчівий, легко перекидається, верткий, противопол. стійкий, остійності, стійкий. Опрокідчівая човен. | Опюкідчівий вітер, поривчатий, все перекидаючий. Перекидач, опрокідатель, опрокідатель, -ница; опрокідчік, -чіца, хто що перекидає. Опрокідень м. Вологодск. новг. порченний, порчельнік, людина зіпсований знахарем, чарівником; | лайливе сумашеділй, скажений, безглуздий торопига, суєта.

Схожі статті