Що варто привезти із Закарпаття на пам'ять
Якогось одного символу або сувеніра, з чим би асоціювалося Закарпаття, поки що не придумали
З подорожей людина хоче привезти не тільки враження і фотографії. Дрібничок, листівок, магнітиків на холодильник - того, що нагадувало б про відпочинок - у кожного вдосталь. Популярні туристичні місця гарненько заробляють на таких спогадах: окремі регіони намагаються знайти свою "фішку" і активно пропонують її туристам у вигляді сувенірної продукції.
На Закарпатті з сувенірами, відверто кажучи, не склалося. Банальні статуетки і магнітики, які "впарюють" пріїзжім, часто зроблені в Китаї. На численних фестивалях і ярмарках, яких в області в рік проводять кілька сотень, столи ломляться від такої продукції - не надто якісної, не надто закарпатської, але яка вже є.
Тому з самого західного регіону краще везти спогади. А ще - смак. Тому краще, що можна прихопити з собою із Закарпаття, це - їжа і напої: тут вони унікальні і ні в жодному іншому регіоні подібного не знайти.
Отже, "маст хев", як кажуть нині, кожного туриста на Закарпатті виглядає, приблизно, так.
Торт "Ужгород"
Кілька років тому відомий кондитер Валентин Штефаньо запустив в масове виробництво мало не найпопулярніший нині символ Ужгорода - торт. Неймовірно смачний. Його обожнюють і місцеві, і туристи. Коли, як тільки торт був презентований, його виготовляли 50 штук на день. Зараз кондитери роблять вже близько шести тисяч тортів на місяць.
Якийсь окремий сорт порекомендувати неможливо. На Закарпатті багато порядних господарів вирощують виноград і роблять своє домашнє вино. А винні фестивалі області збирають тисячі туристів звідусіль. На таких фестивалях один винороб може продати близько тисячі літрів вина: червоні, білі, рожеві, сухі, солодкі - на будь-який смак. Пляшка справжнього закарпатського вина - відмінний сувенір або подарунок. Вино є головним гостинцем, який везуть із закарпатського краю в подарунок родичам і близьким як самі закарпатці, так і туристи.
Здавалося б - що такого в звичайному садку повідлі? Але на Закарпатті воно особливе. Готують його довго і терпляче. З давніх-давен в закарпатських селах, де проживають угорці, водилося так, що леквар варили разом. Ще вранці встановлювали котел посеред села, розпалювали під ним багаття. А тоді, весь день підтримуючи вогонь, перемішували котлі запашне вариво. Справжній леквар готують 10-12 годин.
Раз на рік на Закарпатті навіть проводять фестиваль, присвячений леквару. А ще закарпатці вважають, що леквар має лікувальні властивості і допомагає при простудних захворюваннях або проблеми з травленням.
Це задоволення на будь-який смак. Домашній сир, бринза, вурда - видів сиру, який виготовляють на Закарпатті, дуже багато. Особливо популярний сир "Селиський" - смачний, трохи з "запахом" - зараз його продають вже не тільки в області. Роблять цей сир на невеликій сироварні в Хустському районі. Молоко приймають від місцевого населення, технологія виробництва сиру - швейцарська. Крім того, сир, як і вино, продають на всіх закарпатських фестивалях.
Обов'язково з Закарпаття треба везти гірські трави, які потім так приємно запарювати і пити смачний чай. Закарпатці намагаються скласти такі суміші, щоб поцінювачі змогли насолодитися неймовірною свіжістю і неповторним запахом. Трав'яні чаї мають неперевершений смак, колір, насиченість і аромат. Це дуже смачно і, без сумніву, корисно.
Тому не варто витрачати гроші на сумнівні "автентичні" закарпатські сувеніри. Краще їх витратити на сьогодення і смачне задоволення.