Сам початок «Євгенія Онєгіна». Онєгін виходить у світ:
Ось мій Онєгін на волі;
Обстрижений за останньою модою;
Як dandy лондонський одягнений ...
Зупинимося тут: що значить dandy? І що значить «як dandy»? Що значить «обстрижений за останньою модою» - і чи важливо це для розуміння роману? Або ми можемо уявляти собі будь-яку стрижку і будь-яку - модну або немодно - одяг? Спробуємо відповісти на ці питання.
Для Пушкіна це слово нове, новомодне, тільки що запозичене, і тому він дає його в іншомовному, англійському написанні. Чому ми знаємо, що в англійській, а не французькому - адже французька мова була Пушкіну набагато ближче? Справа в тому, що французький варіант цього слова, запозичений також з англійської, був «данди», що явно не підходить по віршованого розміру.
Перший час це слово, прийшовши в російську мову, так і пишеться латиницею. Написання кирилицею закріплюється тільки в середині 1830-х років в «Практичної русской грамматике» Миколи Івановича Греча. А в першому виданні цієї граматики в 1827 році цього слова ще не було. В академічний словник 1847 року ця слово не потрапило. Зате завдяки Пушкіну іноземне слово «денді» все-таки набуло популярності, і таку, що Володимир Іванович Даль, в загальному цурався європеїзму, все ж включив слово в «Тлумачний словник живої великоросійської мови».
Зручним довідником по пушкінським словами є «Словник мови Пушкіна». Але слово dandy ми в цьому словнику не знайдемо, тому що в нього взагалі не включені слова, написані латиницею. Але ті ж лінгвісти, які складали «Словник мови Пушкіна», укладали угоди й томи тлумачного словника Ушакова. А в словнику Ушакова написано:
«Денді [Де], нескл. м. (англ. dandy). У буржуазно-дворянському суспільстві (спочатку в Англії) - вишуканий світський чоловік, законодавець моди. Як денді лондонський одягнений. Пушкін ».
Наскільки важливо, що це слово англійське? Дуже важливо, тому що з точки зору поетики побутового поведінки денді - це англійська модель поведінки. Англоманія за часів Пушкіна - новомодне явище, і вона була протиставлена більш зміцнилися французьких моделей поведінки.
З одного боку, денді у Пушкіна протиставлений чепуруна, якого в цей період і трохи раніше називали або французьким словом «петіметр», або французьким словом «фешенебль» (запозиченим з англійської).
Чому денді - це не просто красунчик? Тому що денді створює моду, а красунчик рабськи слідкує за модою. Таким чином, у визначенні Онєгіна «як dandy лондонський» криється певна суперечність. Бути «як dandy» - це ж вже значить не бути денді, а здаватися їм.
З іншого боку, нова англійська модель дендістского поведінки протистоїть старої французької моделі лібертенского (або лібертінского) поведінки. Либертен слід зовнішнім нормам суспільної поведінки при повній внутрішньої емансипації. Він може і навіть повинен бути нерелігіозен, аморальний, але зовнішній декорум дотримується завжди.
Розпуста, бувало, холоднокровний
Наукою славився любовної,
Сам про себе всюди сурмлячи
І насолоджуючись не люблячи.
Але ця важлива забава
Достойна старих мавп
Хвилинах дідівських часЛ ...
Ці рядки Пушкін переніс в свій роман у віршах з власного листа до брата Льву, в якому він цілком серйозно вчить того життя:
«Зауважу тільки, що чим менше любимо ми жінку, тим вірніше можемо опанувати нею. Однак забава ця гідна старої мавпи XVIII століття ».
Онєгін починає як либертен, а потім стає денді. Саме тому він денді, а не либертен: в сільській глушині він не скористався серцевою слабкістю Тетяни, як це не роздумуючи зробив би, скажімо, віконт де Вальмон - герой «Небезпечних зв'язків» Шодерло де Лакло (це була одна з улюблених книг Пушкіна).
Цю проблему чітко сформулював Олександр Борисович Пеньковський, чудовий лінгвіст, який останні роки свого життя займався мовою Пушкіна. У своїй книзі «Загадки пушкінського тексту і словника» він писав:
«... загальноприйняте визначення хронологічних меж сучасної російської літературної мови, за формулою" від Пушкіна до наших днів "... насправді глибоко помилково. Насправді ту мову, на якому думав, говорив, писав і творив Пушкін, - це мова, багато в чому близький до сучасного, дуже на нього схожий, але в той же час глибоко від нього відмінний ».
Ми не завжди розуміємо Пушкіна в тому числі і тому, що погано знаємо його мову. Пеньковський продовжує:
«Тут має місце явище, близьке тому, що прийнято називати" помилковими друзями перекладача ", але тільки чинне в свідомості читачів, впевнених в тому, що вони читають текст на своїй мові, тоді як насправді вони переводять його з іншого (нехай близького , але іншого!) - якщо не мови, то стану мови, і переводять, як з'ясовується, з більш-менш серйозними помилками ».
Візьмемо для прикладу слово «педант». Воно запозичене з італійського pedante і спершу означало шкільного вчителя. У цьому значенні воно зустрічається в «Євгенії Онєгіні», тільки не в остаточному тексті, а в чернетці ліричного відступу про ліцейські роки, на початку восьмої глави роману:
Коли французом називали
Мене завзяті друзі,
Коли педанти передрікали,
Що повік повісив буду я ...
Тут слово «педант» вживається не в сучасному нам, близькому нам значенні, а в початковому значенні «учитель». Вчителі пророкували Пушкіну, що нічого доброго з нього не вийде, а хороше вийде з князя Горчакова, майбутнього канцлера.
З іншого боку, педантом Пушкін на самому початку роману називає самого Онєгіна:
Вчений малий, але педант,
Мав він щасливий талант
Без примусу в розмові
Торкнутися до всього злегка,
З ученим виглядом знавця
Зберігати мовчання у важливому суперечці ...
Тут «педант» означає зовсім інше, а саме «світська людина, люблячий демонструвати свою вченість». Це значення розвинулося у слова «педант» у французькій мові, і слідом за французькими контекстами з'являється схожий російський контекст його вживання. І перша глава «Євгенія Онєгіна» - це якраз найвідоміший, але не завжди правильно розуміється випадок вживання слова «педант» в цьому значенні.
Крім того, в тому ж «Євгенії Онєгіні» про Зарецького, який організовує дуель між Ленським і Онєгіним, сказано, що він «в дуелях класик і педант», тобто формаліст. Це значення нам звично, і цей контекст ми розуміємо краще, ніж перші два.
І нарешті, про Онєгіна вдруге йдеться, що він педант. Ми пам'ятаємо, що він був денді (або «як денді»), і тому не дивно, що Онєгін
У своєму одязі був педант
І те, що ми назвали франт.
Так ось, Онєгін в одязі педант - це те ж саме, що Зарецький в дуелях педант, але не те ж саме, що Онєгін - педант, який стосувався «до всього злегка» (а знав все, може бути, і не дуже добре) .
У сучасній мові слово «педант» активно тільки в значенні «формаліст». Тому інші контексти для нинішнього читача змащуються, залишаються приблизно зрозумілими або незрозумілими зовсім.
Розшифровка попереднього епізоду
Чому Скалозуб - удавленник?