Що ми знаємо про Атлантиду?
Сьогодні ми вважаємо, що Атлантида це великий острів або архіпелаг, описаний давньогрецьким філософом Платоном. На цьому острові мало існувати сильна розвинена держава. Найімовірніше, це держава вела війну з греками. Існувати цей острів міг не пізніше 1000 років до н. е. а перебувати або в Середземному морі, або в Атлантиці. Але основним критерієм автентичності Атлантиди повинен служити факт її опису Платоном.
Багато що приходило до атлантам із зовні, зважаючи на обширність їх влади, але острів і сам виробляв майже все необхідне для життя. Всі метали (тверді і легкоплавкі) придатні для обробки, в тому числі той, який нині ми знаємо лише за назвою «Орихалк». Поклади його знаходили в багатьох місцях острова, після золота це був самий дорогоцінний з металів.
Жило на острові велика кількість домашніх тварин і диких звірів (багато слонів). Тваринам острів давав рясне прожиток (живуть в болотах озерах і річках або на горах і в долинах). так і цим слонам, хоча вони величезні і ненажерливі.
Виробляв і доставляв острів всі аромати, коріння, трави. сік поточний з плодів і квітів. Був там так само плід, що дає вино (виноград). і хлібні злаки і овочі. Були ще плоди, що дають одночасно питво, їжу і пахощі (кокосові горіхи).
Багато тисяч книг присвячені цій цивілізації і в кожній з них висувається своя версія про те, де ж все-таки знаходиться острів Атлантида. Де тільки не шукали цю загадкову країну - в Атлантичному океані і Південній Америці. Середземному морі і Африці, в Малій Азії, Північному морі і навіть на Антарктиді. Але там, де Атлантиду "знаходили". вона не відповідала описам Платона. А в місці, вказаному філософом (тобто за Геркулесовими стовпами). цієї таємничої землі не можуть знайти до цих пір ...
Ще в давнину з'явилися прихильники і противники існування Атлантиди. Гіпотезу підтримували Пліній Старший і Діодор Сицилійський, противниками були Арістотель і географ Страбон.
"Платон мені друг, але істина дорожче". - сказав свого часу великий Аристотель. Ось так була поставлена ця проблема. де, коли і як існувала держава атлантів?
Хтось визнає існування Атлантиди без всяких сумнівів, хтось без всяких сумнівів відкидає, виходячи з формули. "Цього не може бути, тому що цього не може ніколи".
Але більшість дослідників вважають існування Атлантиди цілком ймовірним, але вимагає доказів. Грецький філософ Крантор каже, що в 3010 році до н. е. бачив в Єгипті колону, на якій була вибита вся історія зниклого в морській безодні острова.
Що було відомо про Атлантиду Платону? У своїх діалогах він повідомляє, що Атлантида зникла протягом одного дня і однієї трагічної ночі - "за одну жахливі добу".
Єгиптяни. які перші писали історію Атлантиди, перевели Атлантському імена на свій лад. Платон говорить, що всі імена в його розповіді не подленно. а переведені з Єгипетського на Грецька мова.
На півдні перебувала рівнина розміром приблизно 370 на 550 км, а між морем і долиною розташовувався місто-держава Атлантида.
На чолі країни перебував верховний Правитель Атлас (по-грецьки Атлант, звідси і назва Атлантида і Атлантичне море).
Атланти прагнули розширити свій вплив на сусідів, підпорядкувати їх, використовуючи свої, чи не досяжні навіть в наш час знання і можливості їх реалізації в смертоносному зброю.
Але кілька сильних землетрусів розкололи острів, і він пішов в океан. Ще до катастрофи. передбаченої самими атлантами, вони переселялися в суміжні землі. Особлива каста зберігачів знань донесла їх через багато століть до великих містерій, шкіл вищої посвяти в Єгипті, Греції і Тибеті.
Ще за часів Платона твердження про загиблої 12 тисяч років тому цивілізації атлантів жорстоко висміювалось оскільки за християнськими поняттями нікого і нічого у Всесвіті не існувало аж до року створення світу - 5508г до н. е.
Пошуки Атлантиди в 20 - 21 століттях.
Обробка відображених гідролокаційних сигналів, дозволила припустити, що поверхня споруди абсолютно гладка, що звичайно ж незвичайно для матеріалів заростають водоростями і черепашками, причому, поверхня піраміди дуже схожа на склоподібне речовина. Ці матеріали були продемонстровані на прес-конференції у Флориді відразу після
експедиції, однак нових даних про цей об'єкт не надходило.
У 1930-х роках завісу над таємницею Атлантиди прочинив морський дослідник Едвард Кейс, який знайшов сліди загиблої цивілізації між Мексиканською затокою і Середземномор'ям.
Свідоцтва про Атлантиду розкидані по всьому світу. в Піренеях, Марокко, Гондурасі, Юкатані, Америці. Основна частина затонулого материка Атлантида знаходилася саме в тому місці, де нині розташований Бермудський трикутник. центром якого є Саргасове море, а межами - Бермудські острови, Пуерто-Ріко і півострів Флорида. На думку Кейса, нам, людям п'ятої земної цивілізації, що пішла хибним шляхом надмірного захоплення наукою і технікою. важко уявити, наскільки вони були вище нас!
Ця цивілізація розвивалася за іншим принципом. Вони розуміли один одного телепатично, вільно могли відриватися від землі, "втрачаючи вагу" (левитировать). управляти біополем. Внутрішня енергія їх була такою, що зусиллям думки вони переміщали багатотонні плити, які йшли самі як по повітрю.
Таємниця Саргассова моря, або куди зникали зниклі кораблі?
Так знаходять пояснення зникнення кораблів в цьому районі. При цьому живі об'єкти (люди) звільняються від тіл і переходять в тонкий план (тонкий ефірний світ). Більш слабкі промені, проте, вже не дематеріалізується, а тільки змінюють психіку людей. При цьому може статися розрив з дійсністю. люди чують голоси і страждають галюцинаціями.
Безсмертні в ефірному плані, в фізичних тілах атланти жили до тисячі років. Вміли вони управляти і погодою.
Наведемо лише один, але досить яскравий випадок знахідки "уламків" четвертої цивілізації.
У 1970р хтось доктор Рей Браун поїхав відпочивати на острови Барі, розташовані поблизу Багамських островів. Відірвавшись від друзів, він пішов на занурення в аквалангу. Яке ж було його здивування, коли на великій глибині він виявив добре збережену піраміду, забезпечену невідомою технікою. Серед стрижнів і власників неясного призначення він знайшов і кристал, схожий на описані Марком Хаммонс. Коли Браун намагався взяти його з собою (кристал був єдиним предметом який вдалося "відкрутити"), він "почув" застережливі голоси.
Однак кристал, здатний вселяти голосу і зображення, він взяв на поверхню. Протягом 5 років Рей Браун оберігав знахідку, в 1975р показав її на конгресі психіатрів у Феніксі (США). Психіатр з Нью-Йорка Елізабет Бейкон при погляді на цей кристал отримав повідомлення про приналежність кристала єгипетському богу смерті Тоту, організатору підземних сховищ секретних знань поблизу трьох великих пірамід в Гізі.
Наслідки атлантичної катастрофи.
Загибель Атлантиди була жахлива. Катастрофа відбулася в два етапи. Покоївся на газових пустотах материк стрімко осідав на дно морське. Обвал був настільки нищівним. що привів до зміни осі обертання Землі.
Існування атлантів не минуло безслідно і для людства. Їх здібності і знання частково наслідували єгиптяни, жителі острова Пасхи і інші стародавні народності.
Атланти борознили моря на швидкохідних судах, літали на безшумних літальних апаратах. Шліфували камені так, що між ними не вставити лезо бритви або голку. Це зараз можна зробити, тільки використовуючи високі технології.
До речі, всілякі полтергейсти - просто наше невміння управляти власним біополем. Направляючи енергію пучками випадковим чином "куди доведеться", ми схожі на хвору дітей з лазерною гарматою в руках.
Ось і літають тарілки по будинку, лунають стуки або одяг ходить ходором в шафі. Так що чудеса Копперфільда для атлантів справа звичайна, а ось наше здивування перед ним їм би здалося смішним.