Що думає дитина в животі у мами
Сьогодні моя мама від свого лікаря дізналася, що у неї є я. Живу під її серцем. Ще дуже маленька, але вже дещо чую і розумію.
У мене є старша сестра, яка ще про мене нічого не знає. Вона вчиться в школі в першому класі, і я боюся, що вона мене ніколи не полюбить так, як я її полюблю. Наша мама любить нас однаково, але моє маленьке сердечко вже наповнене ревнощами. А раптом, коли я з'явлюся на світ, то не зможу сподобатися своїй родині? Дуже переживаю.
Папа теж щасливий, що буде друга дитина. Але він хоче, щоб був хлопчик. Але я ж не хлопчик! Я дівчинка! Що тепер буде? Моє маленьке серце стислося від страху. Він не стане мене любити? Я в жаху! Хоча ... Адже він мене ще не бачив! І не знає про те, що у нього буде ще одна дочка. Після свого народження я постараюся йому сподобається. Буду, як можна менше всіх турбувати і зовсім не буду вередувати. У мене будуть зелені очі як у моєї мами і такі ж за кольором волосся. Тільки що мій тато сказав моїй мамі, що він і дівчинку буде теж любити!
Я з полегшенням перевела дух. Він сказав, що полюбить мене так само сильно, як любить мою старшу сестричку. І я не буду обділена любов'ю і увагою своїх батьків, дідусів і бабусь. Адже вони ще не знають про те, що я їх чую і мені дуже приємно чути те, як вони мріють.
А тепер я буду разом з усіма чекати того моменту, коли можна буде вийти з маминого животика в обійми моїх батьків. Потрібно тільки почекати трохи. Всього лише кілька місяців.
Але раптом мій тато кинув мою сім'ю. Він знайшов собі іншу жінку. І буде виховувати чужих дітей. Мою маму він чомусь вже не любить, а любить іншу тітку. Моя мама дуже довго плакала. Вона боїться, що не зможе одна виховати двох дітей. Моя сестра вважає, що в цьому винна я. А я теж плачу і не розумію, в чому моя вина. Через кілька тижнів моя мама хотіла мене вбити. Мені було дуже боляче, погано і страшно. У цьому їй допомагала якась стара. Але я зуміла вижити. ... Всім на зло!
Незважаючи на те, що я народилася набагато раніше терміну і була дуже маленького зросту і ваги. І я ще не знала про те, що цей світ такий жорстокий і нещадний до тих, хто несподівано в нього приходить. Я не знала про те, що мене будуть виховувати бабуся з дідусем і що моя мама відмовиться від мене, а моя сестра буде мене ненавидіти все своє життя .... І як важко мені буде жити. ... Але про це вже зовсім інша історія ... Дороге дорослі! Я хочу сказати, що діти повинні бути бажаними! Адже це Дар Божий! Любіть своїх дітей, якщо вони вже у вас є! І вони у відповідь будуть любити вас!