Інша проблема православної дитячої літератури - солодкуватість і «благочестива фальш», яка здатна відвернути дитини не тільки від конкретної книжки, а й від читання будь-якої християнської літератури. Письменники взагалі вважають дітей найскладнішою аудиторією саме тому, що дитина моментально відкидає нещирі інтонацію. Тим більше важко бути переконливим, коли намагаєшся говорити з дитиною про віру. Багато православних письменники бачать своїм читачем якогось «ідеального дитини» замість того, щоб писати для реальних хлопчиків і дівчаток, які потребують хороших книжках, здатних привести їх до Бога або хоча б змусити задуматися про добро і зло.
Семінар вирішено було зробити регулярним, а теми наступних зустрічей перевести в більш практичну площину.
Настоятель храму Різдва Іоанна Предтечі в Сокольниках ігумен Іоанн (Єрмаков) закликав письменників усвідомлювати свою відповідальність: «Виховання книгою означає виховання словом. І глибока відповідальність лежить на кожній людині, що має відношення до друкованого слова. Сказано: «від слів своїх будеш виправданий і за словами своїми будеш засуджений» (Мф. 12, 37).